Етнопсихологія – Савицька О. В
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості як діяча і творця минувшини і сьогодення. Глибоке знання та правильна оцінка феноменів міжетнічних відмінностей психіки, їх
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості як діяча і творця минувшини і сьогодення. Глибоке знання та правильна оцінка феноменів міжетнічних відмінностей психіки, їх
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості як діяча і творця минувшини і сьогодення. Глибоке знання та правильна оцінка феноменів міжетнічних відмінностей психіки, їх
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості як діяча і творця минувшини і сьогодення. Глибоке знання та правильна оцінка феноменів міжетнічних відмінностей психіки, їх
У час духовного та національного відродження України виникає потреба у пізнанні та глибокому розумінні національно-психологічних особливостей особистості як діяча і творця минувшини і сьогодення. Глибоке знання та правильна оцінка феноменів міжетнічних відмінностей психіки, їх
Етнічна психологія – це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні особливості нації (етносу, народу) та їх представників; Закономірності, джерела і чинники національної (етнічної) свідомості та самосвідомості, національний характер, механізми національної (етнічної) ідентифікації та етностереотипізації;
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність, підкреслити унікальність своєї побутової культури і психічного складу, усвідомленням мільйонами людей своєї належності до
Розпочинаючи з 60-70 p. p. XX ст. у світовому масштабі стали помічати процеси, які характеризувалися прагненням народів зберегти власну самобутність, підкреслити унікальність своєї побутової культури і психічного складу, усвідомленням мільйонами людей своєї належності до
Етнопсихологія пов’язана з багатьма науками, які певною мірою вивчають національні особливості психіки людини та їх спільностей: – філософією, яка методологічно і теоретично осмислює соціальні й частково психологічні особливості етнічних груп та їх представників, передусім
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії. 4. Психологія народів та історична психологія. Дослідження закономірностей соціальних явищ. 1. Зародження етнопсихології
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії. 4. Психологія народів та історична психологія. Дослідження закономірностей соціальних явищ. 1. Зародження етнопсихології
1. Зародження етнопсихології в історії та філософії. 2. Етнопсихологічний аспект у філософських дослідженнях епохи Просвітництва. 3. Етнопсихологічні ідеї в німецькій філософії. 4. Психологія народів та історична психологія. Дослідження закономірностей соціальних явищ. 1. Зародження етнопсихології
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М. Лацаруса та Г. Штейнталя. Дослідники вказали на потребу у вивченні законів душевного життя не лише окремих
Зародження етнопсихології як самостійної науки відбулося в середині XIX ст. у Німеччині. Засновниками етнопсихології вважають німецьких мислителів М. Лацаруса та Г. Штейнталя. Дослідники вказали на потребу у вивченні законів душевного життя не лише окремих
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан розвитку етнопсихології. 1. Дослідження первісних культур Вивчення первісних культур розпочалося з поширення на американський континент ідей
1. Дослідження первісних культур. 2. Мовознавчі дослідження етнічної самобутності. 3. Становлення етнопсихологічних знань в Україні. 4. Сучасний стан розвитку етнопсихології. 1. Дослідження первісних культур Вивчення первісних культур розпочалося з поширення на американський континент ідей
Основоположником сучасного теоретичного мовознавства є В. Гумбольдт. В основу його вчення про мову було покладено поняття мовної форми. Науковець вважав, що з одного боку, існує незалежний від конкретної мови “звуковий матеріал”, тобто звукова сировина,
Значний внесок у розвиток етнопсихологічної думки зробили українські та російські вчені. В Україні етнопсихологія розпочала формуватися у середовищі філософів, істориків, медиків, біологів та ін. Це відбулося під впливом чи в полеміці із західноєвропейськими концепціями:
Етнопсихологічні дослідження активізувалися в 70-х рр. XX ст. Науковці (Л. М. Дробіжева, І. С. Кон, Г. В. Старовойтова та ін.) висловили думку про відсутність понятійного апарату етнопсихології, суперечливість у визначенні певних етнопсихологічних категорій, акцентуючи
1. Культура як психологічне поняття. 2. Чинники розвитку культури. Функції культури. 3. Взаємозв’язок між культурою та етносом. 4. Методи вивчення культури. 1. Культура як психологічне поняття Більшість складових численних етнодиференціюючих ознак адекватно відображають реальні
1. Культура як психологічне поняття. 2. Чинники розвитку культури. Функції культури. 3. Взаємозв’язок між культурою та етносом. 4. Методи вивчення культури. 1. Культура як психологічне поняття Більшість складових численних етнодиференціюючих ознак адекватно відображають реальні
Специфічність елементів культури зумовлено такими групами чинників: – соціально-психологічними чинниками крос-культурних відмінностей – потребою в ідентифікації зі своєю групою і водночас диференціацією від представників інших груп; – об’єктивними умовами навколишнього середовища, географічного положення, до
Специфічність елементів культури зумовлено такими групами чинників: – соціально-психологічними чинниками крос-культурних відмінностей – потребою в ідентифікації зі своєю групою і водночас диференціацією від представників інших груп; – об’єктивними умовами навколишнього середовища, географічного положення, до
Специфічність елементів культури зумовлено такими групами чинників: – соціально-психологічними чинниками крос-культурних відмінностей – потребою в ідентифікації зі своєю групою і водночас диференціацією від представників інших груп; – об’єктивними умовами навколишнього середовища, географічного положення, до
Тема 5. Розвиток і трансформація етнічної ідентичності 1. Поняття та етапи становлення етнічної ідентичності. 2. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності. 3. Стратегії підтримання етнічної ідентичності. 4. Проблема зміни етнічної ідентичності. 5. Модель
Тема 5. Розвиток і трансформація етнічної ідентичності 1. Поняття та етапи становлення етнічної ідентичності. 2. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності. 3. Стратегії підтримання етнічної ідентичності. 4. Проблема зміни етнічної ідентичності. 5. Модель
Тема 5. Розвиток і трансформація етнічної ідентичності 1. Поняття та етапи становлення етнічної ідентичності. 2. Вплив соціального контексту на формування етнічної ідентичності. 3. Стратегії підтримання етнічної ідентичності. 4. Проблема зміни етнічної ідентичності. 5. Модель
Етнічна ідентичність є набутою, а не вродженою якістю. Інколи етнічна ідентичність свідомо приховується, а іноді – свідомо демонструється. Етнічна ідентичність є динамічним, а не статичним явищем. Процес її становлення не закінчується у підлітковому віці.
Етнічна ідентичність є набутою, а не вродженою якістю. Інколи етнічна ідентичність свідомо приховується, а іноді – свідомо демонструється. Етнічна ідентичність є динамічним, а не статичним явищем. Процес її становлення не закінчується у підлітковому віці.
Зміна етнічної ідентичності пов’язана з несприятливим міжгруповим порівнянням. За таких умов індивід може вибрати стратегію індивідуальної мобільності, яка полягає в усвідомленій спробі змінити групу. У результаті цього процесу в людини розвивається змінена ідентичність. Адекватне
Зміна етнічної ідентичності пов’язана з несприятливим міжгруповим порівнянням. За таких умов індивід може вибрати стратегію індивідуальної мобільності, яка полягає в усвідомленій спробі змінити групу. У результаті цього процесу в людини розвивається змінена ідентичність. Адекватне
1. Психічний склад етносу. Архетипи. 2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації. 3. Поняття національного характеру. 1. Психічний склад етносу. Архетипи Психічний склад етносу має етнічний характер і змінюється водночас із змінами умов життя
1. Психічний склад етносу. Архетипи. 2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації. 3. Поняття національного характеру. 1. Психічний склад етносу. Архетипи Психічний склад етносу має етнічний характер і змінюється водночас із змінами умов життя
У 50-х рр. XX ст. французькі вчені Ж. Люб’є і Р. Мандру ввели до наукового обігу поняття “ментальність”. Ментальність – це соціально-психологічні явища, які є проявами духовного світу людини чи соціальної спільності, епохи або
Національний характер – це система ставлень конкретної етнічної спільності до різноманітних сторін оточуючої дійсності, що виявляється у стійких стереотипах їх мислення, емоційних реакціях і поведінці в цілому. Національний характер є поєднанням фізичних і духовних
1. Поняття “етнічної свідомості” й “етнічної самосвідомості” та співвідношення між ними. 2. Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості. 3. Етнічна самосвідомість, її структура та функції. 4. Національна свідомість та її складові. Національна самосвідомість.
1. Поняття “етнічної свідомості” й “етнічної самосвідомості” та співвідношення між ними. 2. Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості. 3. Етнічна самосвідомість, її структура та функції. 4. Національна свідомість та її складові. Національна самосвідомість.
Самосвідомість особистості – це усвідомлення людиною себе як індивідуальності. Самосвідомість є необхідною умовою та управлінським компонентом будь-якої свідомої діяльності людини. Одним із продуктів діяльності самосвідомості є “Я-концепція” особистості, що розглядається як система усвідомлюваних і
Самосвідомість особистості – це усвідомлення людиною себе як індивідуальності. Самосвідомість є необхідною умовою та управлінським компонентом будь-якої свідомої діяльності людини. Одним із продуктів діяльності самосвідомості є “Я-концепція” особистості, що розглядається як система усвідомлюваних і
Національна свідомість – це сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів. До національної свідомості належать
Національне почуття – це похідне від національної самосвідомості почуття стійкої прив’язаності до своєї нації, до традицій, звичаїв, культури, побуту, національних духовних цінностей (A. C. Баронін). Національне почуття з’являється у процесі спільної життєдіяльності представників етносу,
1. Соціаілізація, інкультурація, культурна трансмісія. 2. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації. 3. Етнографія дитинства. 4. Методи дослідження соціалізації. 5. Перехід до світу дорослих. 1. Соціалізація, інкультурація, культурна трансмісія Більшість дослідників у галузі наук про людину сходяться
1. Соціаілізація, інкультурація, культурна трансмісія. 2. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації. 3. Етнографія дитинства. 4. Методи дослідження соціалізації. 5. Перехід до світу дорослих. 1. Соціалізація, інкультурація, культурна трансмісія Більшість дослідників у галузі наук про людину сходяться
У сучасній етнопсихологічній науці помітно активізувалися порівняльно-культурні дослідження. Г. Крайг встановив, що культура, в умовах якої індивід живе і розвивається, неоднаково впливає на його фізичне, інтелектуальне та соціальне зростання. Інші дослідники звернули увагу на
Процес розвитку особистості першими розпочали вивчати прихильники концепції “Культура і особистість”. їх цікавив увесь “ранній досвід” людини: регулярність годування, способи пеленан-ня, купання, привчання до гігієни. Найчастіше особливості одного з перерахованих вище елементів догляду за
Процес розвитку особистості першими розпочали вивчати прихильники концепції “Культура і особистість”. їх цікавив увесь “ранній досвід” людини: регулярність годування, способи пеленан-ня, купання, привчання до гігієни. Найчастіше особливості одного з перерахованих вище елементів догляду за
Процес розвитку особистості першими розпочали вивчати прихильники концепції “Культура і особистість”. їх цікавив увесь “ранній досвід” людини: регулярність годування, способи пеленан-ня, купання, привчання до гігієни. Найчастіше особливості одного з перерахованих вище елементів догляду за
1. Національна специфіка мовленнєвого спілкування як об’єкт наукового дослідження. 2. Класифікація національно-культурних чинників спілкування. 3. Етнічні відмінності у мовленнєвому спілкуванні. 1. Національна специфіка мовленнєвого спілкування як об’єкт наукового дослідження Осмислення проблеми спілкування людей, які
1. Національна специфіка мовленнєвого спілкування як об’єкт наукового дослідження. 2. Класифікація національно-культурних чинників спілкування. 3. Етнічні відмінності у мовленнєвому спілкуванні. 1. Національна специфіка мовленнєвого спілкування як об’єкт наукового дослідження Осмислення проблеми спілкування людей, які
Національно-культурна специфіка мовленнєвого спілкування складається з системи чинників, які визначають відмінності в організації, функціях і способах опосередкування процесів спілкування, що є характерними для певної культурно-національної спільності. До системи національно-культурних чинників спілкування належать: – чинники,