Етика – Вознюк Н. М. – Розділ 5. Моральне становлення особистості
248. Яку з наведених нижче точок зору ви вважаєте найправильнішою. Чому?
А) “Людина, яка є особистістю, володіє… таким рівнем психічного розвитку, що робить здатним керувати власною поведінкою й діяльністю, а певною мірою й своїм психічним розвитком” (Л. Божович, психолог).
Б) “Особистість – це вибір і подолання. Вибір – це усвідомлення свого призначення, подолання – характер, воля й реалізація вибору” (Т. Афанасьєва).
249. Які основні етапи можна визначити в процесі морального розвитку особистості?
250. Американський соціолог Ф. Мейєр у книзі “Наше неспокійне життя” наводить відповіді молодого американця Марка на запитання про його мету й місце в житті. “Надайте іншим змінювати світ. Я ж хочу веселитись. Якби я обертав мільйонами доларів, то придбав би собі гарем, жінок, яхту і, принаймні, п’ять гоночних автомобілів, та подорожував би по світу в пошуках пригод “.
Прикованого ж до ліжка, тяжко хворого Миколу Островського відвідав кореспондент закордонної газети. На запитання журналіста, звідки письменник черпає сили для творчості, сліпий, паралізований Островський відповів: “Загальна справа, загальна боротьба дають сили перенести все… У цьому величезна духовна сила людини…”.
Порівняйте вислови, покажіть вплив соціальних умов на формування особистості, її щастя.
251. “Якби, народившись на якомусь пустельному острові, я належав там самому собі, то жив би, не маючи ні вад, ні доброчесностей” (Г. Гельвецій).
Чи правильна ця думка? Наскільки достатньо вона відображає закономірність морального розвитку особистості?
252. Візьміть участь у дискусії. Спробуйте переконливо заперечити таку думку.
“Доброго впливу не існує… будь-який вплив уже сам по собі аморальний. Аморальний з наукової точки зору. Тому що впливати на іншу людину – це означає передавати їй свою душу. Вона почне думати не своїми думками, не своїми пристрастями, і доброчесності у неї будуть не свої, і гріхи, якщо передбачити, що такі взагалі існують, будуть позиченими. Вона стане відлунням чужої мелодії, актором, що виступає у ролі, яка не для нього написана” (О. Уайльд. “Портрет Доріана Грея”).
253. Які суперечності можна визначити у процесі морального розвитку особистості? Чи потрібен людині моральний ідеал? Чому?
254. “Якщо людина трудиться лише для себе, вона може стати знаменитим вченим, великим мудрецем, прекрасним поетом, але ніколи не зможе стати істинно досконалою й великою людиною. – Маркс К. Роздуми юнака при виборі професії. Маркс К., Енгельс Ф. – тв., 2-е вид, т. 40, с. 7).
Візьміть участь в обговоренні наведеної вище цитати.
255. “Животворний вплив має лише особиста праця на того, хто трудиться. Матеріальні плоди праці можна відібрати, унаслідувати, купити, але внутрішньої, духовної животворної сили праці не можна ні відібрати, ні унаслідувати, ні купити за все золото колоній. Вона залишається в того, хто трудиться. Без особистої праці людина не може йти вперед; не може залишатися на одному місці, але повинна йти назад… (К. Д. Ушинський).
Що називається тут животворною силою праці? Що необхідно, щоби праця людини вирізнялась такою рисою?
256. “Велика громадська робота, де б я дійсно міг жити і творити народу добро, мені не судилася…
Я позбавлений творчості в житті, позбавлений радощів, гордощів творчості на користь народу. Я не живу в атмосфері державного горіння, в атмосфері авангарду державного штату. Мене туди не пущено. Тому, ізольований і самотній, я мучуся в критицизмі і боязні за долю народу, може часом втрачаючи вірні пропорції в балансі добра і зла” (О. Довженко. Щоденник 1943 р.).
Зробіть етичний аналіз осмислення митцем своєї життєвої дороги. Які підстави, на вашу думку, були в “українського да Вінчі” вважати себе “позбавленим творчості в житті”? Визначте ступінь його морального розвитку.
257. “Вглядаючись щорічно в очі юнаків і дівчат, котрих ми разом з батьками проводимо в самостійну дорогу трудового життя, я кожного разу не можу спокійно думати про одне й те ж: що ж найголовніше в людині, яку ми творимо?” (В. Д. Сухомлинський).
Що ви можете відповісти на поставлене запитання? Які якості в себе й своїх товаришів ви можете вибачити, а з чим миритися не можна?
258. Проаналізуйте витяг із повісті Алли Дрябкіної “Що скажеш про себе”. Чи справді описана ситуація є життєвою? Яких висновків можна дійти, аналізуючи її?
“… В лабораторії, хоча й не зразу, він піддався тихій розпусті неробства. Це були жахливі три роки, коли все було безрадісним. Він мав конфлікт з Аллою – перший і останній. Ні, вона не вимагала від нього просування по службі, не докоряла невисокою зарплатою. Але просто одного разу сказала:
– Сашко, суміш дилетанта з алкашем мені не потрібна. Це – не професія, нема такої професії. Ти – дилетант у техніці, любитель у літературі. А якщо вже ти сам не можеш поставити перед собою мети в науці, змотуйся з НДІ. Кличе тебе Вітя Сапего на завод і йди. Досить клеїти дурня”.
Разумов не міг з нею не погодитися, тому що відчував: болото чистенького неробства засмоктує його, позбавляє апетиту до життя.
І, на буксирі у Віті Сапего, Разумов подався на завод, про що ніколи не пошкодував. Різниця між дуже конкретною, гудучою, гримлячою, інколи суєтливою реальністю заводу і кабінетно-тихими пристрастями до літератури й мистецтва висікла раптово яскраву іскру пристрасті до життя взагалі. Прийшов спокій, але не спокій болота; а істинний, оплачений спокій, що дає можливість розмірковувати, не суєтитися, вкладати душу в справу та життя своїх близьких”.
259. “Треба бути ясним розумово, чистим морально та охайним фізично” (із записних книжок А. П. Чехова). Що передбачає в людині поняття “моральна чистота”?
260. Що таке моральний ідеал?
Складіть план проведення диспуту на тему: “З чого починається особистість?”
261. Випробуйте свою здатність до самоаналізу. Спробуйте, намалювати власний портрет. Спочатку накидайте зовнішні прикмети, потім опишіть найхарактерніші особливості обличчя, фігури, походки, спробуйте визначити риси, притаманні вам як індивіду: темперамент, смаки, нахили, звички. Зрештою, визначте свої особистісні дані. У чому й наскільки проявляється ваше осмислення й цілеспрямоване керівництво своєю поведінкою? Наскільки ви усвідомлюєте свої права, можливості й обов’язки і чи настирливо ви слідуєте вибраному напрямку? У який бік спрямовані ваші інтереси й бажання, наскільки вони співзвучні з інтересами сім’ї, країни? Чи частими є відхилення від вибраної життєвої лінії?
262. Наскільки судження, наведене нижче, відповідає дійсності?
” Виховує кожна хвилина життя і кожен куток землі, кожна людина, до якої особистість, що формується, доторкується, ніби випадково, мимохідно” (В. А. Сухомлинський).
263. Чи правильне наведене нижче твердження?
“У світі безперервної освіти, заведеній у більшості країн, чи не пора зробити той неминучий висновок, що придатність до функції вихователя повинна віднині входити в програму навчання кожного індивіда. Зокрема, є позасумнівним, що теорія і практика освіти невіддільні в наш час від педагогічної підготовки кожного індивіда сучасного суспільства, якщо він в силу своєї професії має можливість впливати на інших, наділений владою над ними або несе за них відповідальність”(Драголюб Нейман, директор департаменту підготовки викладацьких кадрів вищої освіти ЮНЕСКО).
264. Візьміть участь у дискусії, в якій виявилися такі позиції. А як на вашу думку?
А) “Моральність або аморальність генетично запрограмована, успадкована від предків”;
Б) “Людські вади й доброчесності не є природженими, вони набуваються під впливом соціального середовища й виховання”;
В) “У моральному відношенні людина стає лише такою, якою сама себе виховала”.
265. У чому, на вашу думку, полягає специфіка морального виховання, які умови його ефективності?
266. О. Пушкін жартома звертається до підлітка: “Душе моя, Павле. Дотримуйся таких правил: люби те-то, не роби того-то…”
Як відомо, у всякому жарті є доля правди. Отже, чи можна з цих рядків зробити висновки про принципи виховання, яких дотримувався поет?
267.Які приклади морального самовиховання вам відомі? Хто, на вашу думку, може слугувати тут зразком?
268. “Лише в колективі індивід одержує засоби, які дають йому можливість всебічного розвитку своїх задатків і, отже, лише в колективі можлива особиста свобода” (Маркс, Енгельс. Німецька ідеологія. Тв. 2-е вид., т. З, с.75).
Наведіть аргументи, які би підтвердили чи спростували це положення.
269. “Коли сім’я не вміє, хай школа навчить чистоті у всьому бутті. Бруд не від бідноти, але від невігластва. Чистота в житті – переддвер’я чистоти серця. Хто ж не хоче, щоб народ був чистим? Слід устаткувати школи так, щоб вони були розсадниками прикраси життя. Кожен предмет може бути обдуманий з любов’ю. Кожна річ повинна бути зроблена співучасницею щасливого життя. Де одному не знайти рішення, допоможе громада. Не кулачні бої, але творці будуть гордістю країни” (Жива етика. – М.: Республіка, 1992).
Про яку чистоту йдеться в наведених рядках? Які із принципів морального виховання лягли в основу даного твердження?
270. “Школа повинна не лише прищепити любов до книги, але й навчити читати, а останнє не легше від першого. Треба вміти зосередити думку, аби вникнути в книгу. Не око, але мозок і серце читають. Книга не посідає почесного місця в багатьох оселях. Обов’язок громади утвердити книгу як друга оселі. Кооператив (духовне співробітництво), насамперед, має книжкову полицю, зміст якої дуже обширний. Буде оповідано про цінності Вітчизни та зв’язок її зі світом, показано буде героїзм творців і трудівників. І поняття честі й обов’язку, і зобов’язання до свого ближнього ствердяться так само, як і милосердя. Багато прикладів, що кликатимуть до пізнання, відкриття” (Жива етика. – М.: Республіка, 1992).
На яких із передумов реалізації морального вдосконалення особистості акцентовано увагу в наведених рядках?
271. “Складності й труднощі виховання зовсім не в тому, що надлишок матеріальних й духовних благ таїть у собі якусь небезпеку. Просто, чим більше радощів життя даємо ми молодому поколінню, тим турботливіше й настирливіше повинні вкладувати в юні серця ті моральні цінності і багатства, ті святині, без яких життя перетворюється у скніння… Головне – громадянське виховання. Це серцевина, стрижень всякої виховної роботи. Молодь трудиться взагалі – то немало. Але цей труд завжди опікується дорослими. Дуже мало у цьому труді самостійності мислення… судження, рішення, відповідальності – тих якостей, без яких не може бути й мови про громадянськість праці” (В. А. Сухомлинський).
Розкрийте смисл наведеного висловлення. Наскільки воно співзвучне з проблемами нашого повсякденного життя? Що, на вашу думку, можна зробити в нашому університеті для розширення самостійності студентів?
272. “Людина – аж ніяк не вінець творіння, поруч із нею на тому ж щаблі досконалості стоять усі інші істоти. Проти всіх інших істот людина, – навіть з усім її цікавущим змістом, – найбезпорад-ніший й найноровитіший звір, що збочивши з битого шляху інстинктів, заблукав на найзгубніших манівцях” (Ф. Ніцше).
Чи погоджуєтесь Ви з автором цих рядків? Завдяки чому людина відрізняється від інших земних істот?
273. “Розум є правим та істинним, коли пізнає все собі подібне, коли жодної речі, від нього прихованої не буде, і він коли заглибиться в себе на тривалий час” (Г. Кониський).
Як ви розумієте це висловлення? Спробуйте розвинути цю думку.
274. “Багатство світу складають саме оригінальні люди. Завдяки їм і в творах світ саме світ, а не пустиня. Спогади про людей і історія їх життя – сума його сил, його священна власність на вічні часи, що підтримують його і наскільки можливо допомагають йому проштовхуватися вперед крізь незвідану ще глибину” (Карлейль Томас).
Чому “оригінальні люди” складають багатство світу? Висловіть думку мовою етичних категорій та понять.
275. “Генії – наші справжні люди, наші великі люди, вожді тупоумного натовпу, який слідує за ними, ніби дослухаючись до велінь долі. Вони володіли рідкісною здібністю не лише “здогадуватися” й “думати”, але знати і вірити. Тим часом, як інші, засліплені одним зовнішнім боком речей, безцільно носилися по великому ярмарку життя, вони розглядали сутність речей і йшли вперед як люди, що мають перед очима провідну зірку, і ступають по надійних стежках” (Карлейль Томас).
Прокоментуйте дане висловлення. Використовуйте при цьому поняття моральної особистості.
276. “Краса душі придає чарівності навіть непоказному тілу, точно так само, як потворність душі кладе на найчудовішу статуру та на найпрекрасніші члени тіла якийсь особливий відбиток, що збуджує в нас якусь незрозумілу відразу” (Г. Е. Лессінг).
Спробуйте пояснити генезу цієї закономірності.
277. “Люди зі схильністю до мегаломанії відрізняються від людей, схильних до нарцисизму, тим, що хочуть бути швидше могутніми, ніж привабливими, – щоб їх, швидше, боялись, ніж любили. До цього типу відносяться божевільні і більша частина відомих нам з історії великих людей” (Вільям Рассел).
Поміркуйте над цим висловленням. Використайте при цьому такі категорії етики, як добро, зло, гідність, любов тощо.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)