Етика – Вознюк Н. М. – Розділ 3. Моральна відповідальність та вчинок людини

69. Чи згодні ви із таким твердженням:

“Якщо ми відчуваємо у чомусь гостру потребу, так це в технології поведінки, яка б не поступалася в ефективності природонауковій технології. Саме в цьому – позбавлення від перенаселення, забруднення середовища, агресивності, злочинності та інших бід, супутніх сучасному людству” (Б. Ф. Скіннер, професор Гарвардського університету. Із книги “По той бік свободи й гідності”).

Чи перспективне, на вашу думку, розроблення “технології поведінки”?

70. Як ви розумієте вислів Г. Гегеля: “Моральне – це покора в свободі”?

71.Один із героїв роману О. Гончара “Твоя зоря”, педагог за фахом, звертаючись до свого молодшого колеги, докоряє йому, що той втягує, “гасаючи по хуторах”, дітей у недитячі справи. При цьому він міркує:

– Дитина – людина найприродніша, вона інтуїтивно прагне добра, ласки, злагоди й гармонії в житті, в дитини й сприймання світу ще нічим не викривлене. Вона шукає у ньому красу, лад, а ви ці крихкі, несформовані душі без вагань кидаєте у вировище найлютіших пристрастей, у повсякчасні вибухи ненависті, де людина звіріє, втрачає себе… Тягти малолітків на такі операції, щоб життя їхнє починалось з картин обшуків, руйнувань, з людських драм. Це ви вважаєте нормальним? Звалити на дитячі плечі ваші залізні щупи, а на крихку тендітну душу ще непосильніший тягар прокльонів та зойків – це вас не тривожить? Вам це не болить?

– Болить, – відповідає різко Микола Васильович. – Але хай вчаться. Хай дихають вогнем битви! Хай ці наші юні Гавроші наяву бачать роз’ярілу хижість власництва…

Дайте оцінку етичним судженням обох персонажів. З чим у них ви згодні, з чим не погоджуєтесь?

72. “Моральна комунікація у чомусь дуже парадоксальна: люди, котрі могли б судити інших (вершити моральний суд) ніколи не будуть цього робити, а люди, котрі судять інших, не мають на це ніякого права. Ось чому утримуватися від негативних моральних оцінок відносно інших – означає сприяти очищенню моральної атмосфери” (Г. Г. Гусейнов).

Висловіть свої міркування стосовно наведеної думки вченого.

73. Визначте своє ставлення до думки, висловленої нижче: “Я за свободу в тих рамках, в яких вона не перетворюється у розгнузданість індивідуалістичних інстинктів міщанина. Цей індивідуалістичний інстинкт твердить: “Я – найпрекрасніший, найнеповторніший, а мені волі не дають”. Коли ж він дає собі волю, то міщанин перетворюється, з одного боку, у контрреволюціонера, а з другого – у хулігана” (М. Горький).

Чи актуальне це положення сьогодні? Підкріпіть свою точку зору фактами й прикладами.

74. Візьміть участь у суперечці:

“- Людина може чинити морально і дійсно вільно лише, якщо вона різнобічно розвинута, вміє передбачити всі наслідки своєї поведінки.

– До чого тут всебічний розвиток? Людина чинить морально вільно, якщо у неї є совість.

– Ні те, ні інше ні про що не свідчить. Людина може знати всі принципи моралі, бути совісною і все ж чинить аморально від незнання чи невміння поводити себе правильно.

– Але є випадки, коли людина все знає, розуміє, вміє передбачити наслідки своєї поведінки і все ж діє аморально”.

У чому тут причина?

75. “У міру того, як буде рости наше знання про людську природу ми й почнемо вибирати систему цінностей на все об’єктивнішій основі, коли наш розум з’єднається, зрештою, з серцем, сітка

“траєкторій” людської поведінки буде неухильно звужуватися” (Е. Уілсон).

Чи згодні ви з думкою вченого? Яку етичну теорію він представляє?

76. “Треба бажати й вірити, що в міру того, як людина буде все раціональніше вмішуватись в своє оточення й створювати для себе все досконаліше середовище життя і в міру того, як вона почне знаходити все гуманніші й ефективніші шляхи удосконалення своєї спадковості, породження зла й тьми будуть відступати перед духами добра й світла…” (Б. Л. Астоуров).

Покажіть, теоретично обгрунтовуючи питання морального вибору, як ця думка вченого суперечить думці, висловленій у попередній вправі. Чи поділяєте ви її? Чому?

77. “У одній із телепередач з правової тематики було показано такий сюжет: “У місті Д. у школі під час бійки десятикласник Дмитро вбив ножем одного дев’ятикласника й поранив іншого. Його не стали арештовувати й до суду дозволили відвідувати школу. Остання обставина особливо обурила однокласників вбитого. У знак протесту обидва дев’ятих класи оголосили багатоденний страйк. їх підтримав і 10-Б. Але 10-А, у якому вчився Дмитро, не долучився до страйку, а, навпаки, підтримав підозрюваного. Учасники страйку казали, що вони виступають за справедливість, учні ж 10-А стверджували, що вони відстоюють людяність”.

Яка ваша думка щодо цього питання? Постарайтесь виходити із етичного аналізу ситуації. Які ще етичні поняття можна застосувати для того, щоб прояснити ситуацію?

78. Визначте свою позицію стосовно наведеної нижче точки зору.

“. Ні в школі, ні тим паче в житті, не вчили нас першому знаку моральності. який полягає в тому, що людина зобов’язана відмовлятись навіть від праведної мети, якщо для її досягнення доведеться вдатись до згубливих для кого-небудь засобів. І вже, тим більше, порожнім здається нам постулат про мету й засоби, коли мову заводимо про молодший світ. Ми майже всі впевнені в тому, що насилля й примус абсолютно необхідні для виховання дітей – у їх інтересах!.. Однак, безжалісність завжди вбиває жалість, а разом з нею й інші початкові людські почуття в дітях: співчуття, милосердя, великодушність…” (С. Соловейчик. Із доповіді на науково-практичній конференції).

79. Підготуйте план проведення диспутів на теми:

А) “Різні грані свободи”;

Б) “Свобода справжня й уявна”;

В) “Відповідальність: тягар чи шлях до щастя?”

80. Спростуйте чи продовжить, підкріпивши аргументами, думку: “Повторюю, що в тому то й справа, що якщо індивідуальна

Свобода існує, то результат й заперечення її не визначений. І саме через те, що він не визначений, може бути цінністю. Цінність існує, якщо свідомість, сягаючи за межі наявного, стає творцем власного майбутнього, однак за умов, що реалізація цього майбутнього під знаком запитання і не є неминучою” (Ж.-П. Сартр).

81. 7 серпня 1887 року Д. І. Менделеєв одержав дозвіл піднятись на повітряній кулі з пілотом і ще одним досліджувачем для спостереження сонячного затемнення.

Через дощову погоду підйомна сила кулі виявилася недостатньою і політ запропонували відмінити. Менделєєв на це заперечив:

“Аеростат – це теж фізичний прилад. Ви бачите, скільки людей стежить за науковим польотом як за науковим дослідом. Я не можу підірвати, в них віру в науку.” І він полетів один, хоча робив це вперше. Під час польоту він декілька разів перебував на грані загибелі.

Проаналізуйте ситуацію, дайте їй оцінку. Чи правильно, на вашу думку, повівся Менделєєв? Чому?

82. Проаналізуйте наведений нижче витяг. Вкажіть, згодні ви чи ні з викладеною в ньому ідеєю, а також з аргументацією на користь цієї ідеї.

“… Засудити людину до вищої міри покарання означає вирішити, що у неї нема жодного шансу спокутувати свою провину. Без абсолютної невинності немає вищого суду. Однак всі ми здійснювали у житті зло. Праведників нема. Є лише більш або менш справедливе серце. Доки ми живі, ми розуміємо це і додаємо до суми наших діянь трохи добра, частково компенсуючи скоєне нами зло. Право жити, що співпадає з можливістю спокутувати провину, є природним правом всякої людини, навіть найзлішої. Найзапекліший злочинець і найнепідкупніший суддя перед ними однаково рівні. Без цього права моральне життя абсолютно немислиме. Так, нікому із нас не дозволено втратити віру у людину до самої її смерті. І лише після неї життя людини можна вважати долею і тоді вже виносити остаточний вирок. А судити людину вищим судом до смерті… не у вашій владі” (Альбер Камю. Розмірковування про гільйотину). Чи згодні ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

83. Підготуйте схему, яка б умовно відображала структуру вчинку. Дайте до неї пояснення.

84. “Що ж спонукає моїх супротивників? Невігластво, заздрість чи злоба? Якщо заздрість, то слід нагадати, що вона рівнозначна безглуздю. Якщо це злоба, кожен знає, що вона подібна до темряви. Якщо невігластво, то треба відзначити, як воно небезпечне. У дійсності – це не що інше, як слабкість людського серця” (Шаабан Роберт. Вибране).

Про яку недосконалість йдеться в цитаті письменника-гуманіста? Поясніть це мовою етичних категорій.

85. Чи згодні ви з наведеною нижче точкою зору? Які практичні висновки випливають з неї?

“Життя, поза іншим, – це ще й боротьба особистостей. Показати себе, коли мова йде про самореалізацію, а не про експлуатацію чужої праці – це законне, нормальне право людини. Існує непереборна потреба в такому суперництві, і вона зовсім не буржуазна. А заробіток не лише рівень платоспроможності, а й міра публічного, соціального визнання заслуг, вимірювач особистих якостей, а тому й предмет гордості, якщо хочете. Зрівнялівка не так б’є по кишені, як по гідності. Вона позбавляє перспективи чесне, непорочне честолюбство, а це ж бо істотне, невичерпне джерело не лише економічного, а й духовного збагачення суспільства” (А. Гельман, драматург).

86. Проаналізуйте витяг із роману Бориса Васильєва “Завтра була війна” Дайте оцінку описаної в ньому ситуації і методу виходу з неї.

“У восьмому класі хлопець стукнув дівчинку. Не випадково і навіть не з пересердя, а свідомо, обдумано і зле. Директор сам вийшов на її крики, але хлопець втік. Передавши жертву, що плакала, вчителям, директор викликав із восьмого класу всіх дітей і наказав:

– Знайти й доставити. Швидко. Всі. Йдіть.

До кінця занять хлопця приволокли в школу. Директор вишукував у спортзалі всі старші класи, поставив у центрі доставленого й сказав:

– Я не знаю, хто стоїть перед вами. Можливо, майбутній злочинець, а може й батько сімейства й зразкова людина. Але знаю одне: зараз перед вами стоїть не мужчина. Хлопці й дівчата, запам’ятайте це й будьте з ним обережнішими. З ним не можна дружити, тому що він зрадить, його не можна любити, тому що він підлота, йому не можна вірити, тому що він підведе. І так буде, доки він не переконає нас, що зрозумів яку здійснив гидоту, доки не стане справжнім мужчиною. А щоб йому було зрозуміло, що таке справжній мужчина, я йому нагадаю. Справжній мужчина той, хто любить тільки двох жінок. Так, двох: що за смішки! Свою матір і матір своїх дітей. Справжній мужчина той, хто любить свою країну, в якій він народився. Справжній мужчина той, хто віддасть другу останній кусок хліба, навіть якщо йому самому судилося вмерти з голоду. Справжній мужчина той, хто любить й поважає всіх людей. І треба вчитися любити і вчитися ненавидіти, і це найголовніші предмети в житті!

. Він повернувся до хлопця, який потюпився в підлогу, і в мертвій тишині сказав тихо, з презирством:

– Йди, вчись. Середній рід.

З чим ви згодні чи не згодні у промові директора школи?

87. Визначте позицію стосовно наведеного нижче судження:

“У царині моралі компроміси неприпустимі й згубливі. Цим, зокрема, сфера моралі відрізняється від сфери політики, де можливість компромісів можуть відкидати лише закоренілі догматики. Як неподільний світ, так неподільне й добро. Різниця між малою й великою зрадою моральному обов’язку в якийсь момент зникає і, здавалося б, маленький відступ розверзається прірвою остаточного падіння” (В. Дніпров. Література й моральний досвід людства).

88. Як ви оцінюєте наведений нижче вислів?

“Геній відповідальний лише перед самим собою. Він повинен стати вище законів, бо покликаний перетворити їх” (О. Бальзак).

89. Як ви оцінюєте такі рядки: “Захищаюсь від великого кохання До дуже невеликої людини?”

90. “Людина – дивне створіння: її просто звеличити, знищуючи, і так само легко принизити, звеличуючи!” (Шаабан Роберт. Вибране).

Як ви розумієте думку письменника-гуманіста? Для підтвердження її істинності наведіть приклади з життя. Покажіть спорідненість її з одним з найвідоміших суахілійських прислів’їв:

“Той, хто не може нас створити, не може й знищити”.

91. “Особистість – це істота, яка вільно діє, спроможна відстоювати сама себе і бути членом суспільства, володіє внутрішньою цінністю у своїх власних очах” (І. Кант).

Як ви розумієте це висловлення? Які цінності слід привласнити, щоб стати особистістю?

92. “Особистість – це діяльність з людськими предметами людським способом” (О. Яценко, В. Шинкарук).

Що, на вашу думку, є стрижнем діяльності особистості?

93. “Свобода дій людини це – не що інше, як саме вільне судження волі чи можливість вибирати з того, що стосується мети” (Г. Кониський).

Чи поділяєте Ви цю думку? Відповідь пов’яжіть із відомими в сучасній етиці теоріями моральної свободи.

94. “Все здійснюється за визначенням долі, остання тотожна з необхідністю” (Геракліт).

Як Ви розумієте ці рядки? Яку з етичних теорій моральної свободи тут представлено?

95. “Мета виправдовує засоби” (Макіавеллі). А яке ваше ставлення до цієї сентенції?

Чим, на Ваш погляд, може обернутися впровадження її в життя?

96. “Для такої істоти, як людина, дрібниць бути не може. Лише приділяючи значення дрібницям, ми досягаємо великого мистецтва якомога менше страждати і якомога більше радіти” (Джонсон Самюел).

Чи згодні Ви з автором? Наскільки? Про який вид мистецтва йдеться в цих рядках?

97. “У хвилини сумніву сміливо йди за навіюванням внутрішнього голосу, навіть, якщо ніщо не спонукає тебе чинити так, як він тобі радить” (Дефо Даніель).Чому мислитель радив йти за покликанням внутрішнього голосу? Чи згодні ви з автором?

98. “Є люди, які мають за задоволення постійно скаржитись і скиглити, і, аби не позбавитись його, здається, готові шукати нещасть” (Кальдерон де ла Барка Педро).

Прокоментуйте вислів мислителя, використовуючи етичні категорії добра, щастя, сенсу життя, честі тощо.

99. “Людина, що володіє свободою вибору, сама в змозі стати творцем і піднятися до богоподібної істоти або ж опуститися до рівня тварин” (Пікодалла Мірандола “Розмови про достоїнства людини”).

Що означає володіти свободою вибору? Чого, на вашу думку, слід остерігатися, аби не “опуститися до рівня тварин”?

100. “Не будемо зміщувати вік, як і зміни року: слід бути самим собою в усі часи і не боротися проти природи, оскільки даремні зусилля розтрачують життя і заважають нам їй коритись. Поганий вчинок мучить нас не тоді, коли він щойно скоєний, а з плином часу? Згадуєш його, тому що пам’ять про нього не згасає” (Жан Жак Руссо).

Прокоментуйте висловлення. Над якою з передумов моральної свободи розмірковує автор цих рядків? Чому щойно скоєний недобрий вчинок, зазвичай, людину не хвилює? Чи завжди буває так? Чому?

101. “Свобода дії людини – не що інше, як саме судження волі чи можливості вибирати з того, що стосується мети” (Г. Кониський).

Як ви розумієте це твердження? Відповідь пов’яжіть із відомими теоріями моральної свободи.

102. “Неможливо розмірковувати про мораль і право, не торкаючись питання про, так звану, свободу волі, про необхідність людини, про співвідношення між необхідністю і свободою” (Ф. Енгельс).

Чи поділяєте ви думку філософа? Думку аргументуйте.

103. Прокоментуйте твердження Еріха Фромма.

А) “Нещасна доля багатьох людей – наслідок незробленого ними вибору. Вони ні живі, ні мертві. Життя виявляється тягарем, безцільним заняттям, а справи лише засобом захисту від мук буття в царстві тіней”.

Б)”Я переконаний, що ніхто не може “врятувати” свого ближнього, зробивши за нього вибір. Все, чим може допомогти одна людина іншій – це розкрити перед нею правдиво і з любов’ю, але без сентиментів і ілюзій, існування альтернативи”.

104. “Найбільш тонкий спостерігач і найбільш глибокий мислитель завжди – найпоблажливіші судді; лише самотній мізантроп, якого мучать уявні страждання, схильний знецінювати хороші особливості людини та перебільшувати погані” (Г. Бокль). Чому перші є найпоблажливішими суддями? Який суд мається на увазі? Чому так поводить себе мізантроп?

105. Яку теорію моральної свободи поділяє автор рядків: “Коли я зможу зробити те що хочу, це означає, що я вільний;

Але те, що я хочу, я хочу в міру необхідності” (Вольтер).

106. “Важливіше розумітися на видах і властивостях людей, ніж трав і каміння. Це одне із найтонших мистецтв” (Бальтасар).

Що означає розумітися на видах і властивостях людей з погляду мораліста?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Етика – Вознюк Н. М. – Розділ 3. Моральна відповідальність та вчинок людини