Етика – Вознюк Н. М. – Розділ 2. Мораль як форма свідомості, засіб духовно-практичного засвоєння світу людиною
26. Дайте оцінку такому визначенню моралі.
“Мораль – це закони, яким люди підпорядковуються у своїй поведінці і внутрішньому настрої, так що люди при цьому стають лише тим, чим вони є” (К. Ясперс).
27. “… У храмі чарів Мельпомени
Струна натхнення забринить, Помирить вас з жорстоким світом, Навчить кохати і любить”.
(Л. Костенко). Про який вплив йдеться у цих рядках?
28. “Який був світ античний і готичний!
Це снилось людству чи таки було? Світ робиться сухий і прагматичний, – Вже ледве б’є Кастальське джерело”.
(Л. Костенко).
Чи згодні ви з думкою поетеси? Яка спорідненість її з думкою, висловленою у попередній вправі?
29. Визначте основні функції моралі. Підберіть українські прислів’я для ілюстрації кожної з них.
Поясніть, як співвідносяться між собою звичай, громадська думка й мораль. Покажіть, за яких умов вони узгоджуються, а за яких суперечать одне одному. Використовуйте для прикладів український фольклор, творчість Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, Л. Костенко, В. Симоненка та ін.
30. Сучасні вчені – історики, етнографи розглядають міфи, казки й легенди як пам’ятки культури народу. Їх уважне вивчення допомагає глибше вникнути в минуле, краще уявити життя наших пращурів.
Відшукайте в українських народних казках мотиви, що відображають давні звичаї. Поясніть смисл цих звичаїв, їх історичну зумовленість.
31. “Небезпечно дозволити людині побачити, як близько вона нагадує звіра, якщо одночасно не вказати їй, наскільки вона велика” (Блез Паскаль).
Покажіть актуальність цього положення сьогодні, наведіть факти, приклади, які би підтвердили це.
32. “Мораль – це просте ускладнення інстинктів стадних тварин” (Ч. Дарвін).
Чи згодні ви з цією точкою зору? Чому?
Яка позиція релігії щодо запитання про походження й сутність моралі?
33. Яка із наведених нижче точок зору, на вашу думку, найбільш правильна?
А) моральним є те, що робиш охоче, з бажанням;
Б) моральним є те, що здійснюється без бажання, але обов’язково приносить потім задоволення;
В) моральним є те, що приносить користь людям, а характер ставлення до нього самої людини значення не має.
Які можливі ще точки зору, ближчі до істини?
34. “Неможливо досягнути всезагальної згоди про те, що добре, а що погано, про те, що бажано, а що ні. Нашим правилом повинно бути утримання від всілякого судження й оцінки” (Піррон, ІІІ ст. до н. е.).
А) покажіть хибність висловленого твердження. Поясніть, що слугує основою моральних норм і оцінок;
Б) покажіть, яке зерно істини міститься у наведеному твердженні Піррона.
Поясніть причини розбіжностей і протиріч у моральному житті людей.
35. В історії етичної думки проявились різні підходи до моралі. Вона розумілась як:
– житейська мудрість, мистецтво бути щасливим;
– здатність уживатися з людьми й досягати успіху в житті;
– особливе суспільне установлення, що накладає на людину певні приписи, згідно з якими вона повинна себе поводити;
– спосіб пізнання світу, з якого саме по собі, без особливих приписів випливає знання того, що треба робити;
– розумне начало у людині;
– особливий рід людських почуттів.
Яку із наведених точок зору вважаєте ви найбільш правильною, а яку – найбільш помилковою?
Чи можливі інші точки зору, які відображають сутність моралі більш повно та правильно?
36. “Наше моральне почуття – це природна здатність, абсолютно таке ж, як почуття дотику, нюху” (П. Кропоткін).
“Тваринним інстинктом й нічим іншим є моральний закон. Цим пояснюється його таємнича природа, цей голос всередині нас не пов’язаний ні з ніяким зовнішнім поштовхом, ні з ніяким видимим інтересом” (К. Каутський).
Яка методологічна помилка лежить в основі цих міркувань?
37. “Люди – не злі, але підпорядковані своїм інтересам. Слід тому ремствувати не на непутящі звичаї людей, а на невігластво законодавців, які завжди підпорядковували особистий інтерес загальному. Моралісти не мали до цих пір ніякого успіху, тому що треба покопатись у законодавстві, аби вирвати корені, що породжують порок…” (Гельвецій).
Чи згодні ви з таким твердженням?
38.Чи всяка людина, яка знає моральні норми, є зразком моралі? Які ситуації тут можливі?
39. Поясніть, які висновки випливають із твердження давньогрецького філософа Протагора: “Що кожному місту здається справедливим й прекрасним, те для нього й є, доки воно так вважає”.
40. Чи згодні ви з твердженням, що аморальні люди зазвичай намагаються маскувати свої злі вчинки? Якщо так, то які причини такого явища? Аргументуйте свою точку зору.
41. У творі одного із відомих ідеологів неопротестантизму німецького теолога Нібура знаходимо знаменне визначення “Християнська заповідь вимагає любові до ближнього не тому, що він однаково з нами божественний, не тому, що ми повинні поважати особистість, а тому, що Бог любить його”.
Дайте оцінку такого положення. Покажіть, у чому його морально-етичний смисл.
42. “Коли ніхто нічого не знає, коли скрізь коливання й розбрат, коли нема певних і ясних сил й нема громадського сорому й розуміння у суспільстві, – не мають сенсу всі запитання про те, що робити для прямого примусу уряду діяти цілеспрямовано в інтересах прогресу й держави, насамперед, слід створити громадський сором і громадське розуміння” (В. Вернадський. Із записних книжок 1890-1894 р.).
Чи правомірне, на ваш погляд, поняття “громадський сором”. Якщо так, то що воно може означати?
43. “Здавалося б, що втративши єдине начало – релігію, яка може об’єднувати людей, – люди церковного християнського світу повинні були б роз’єднатись, розпастись, перестати жити загальним життям, але цього не трапилося. Не трапилося цього тому, що звільнення від віри у спотворене християнство здійснювалось не раптово, а потроху, і поруч з цим звільненням від об’єднання людей вірою люди все більше й більше підпадали іншому об’єднанню, заснованому вже не на релігії, а на владі, на тій владі, яка була заснована релігією й підтримувалася нею!” (Л. Толстой, 1907 р.).
Покажіть взаємозалежність трьох форм суспільної свідомості, яку знаходимо у цих рядках. Висловіть власну думку з приводу наведеного твердження класика російської літератури.
44. “Дві речі наповнюють душу завжди новим і все сильнішим здивуванням й благоговінням, чим частіше й довше ми розмірковуємо про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені” (І. Кант).
Чи імпонує вам ця думка філософа? Відповідь аргументуйте.
45. На яких загальних моральних принципах базується плюралізм? Чи може він бути вищим від моралі й поширюватись на область моральних засад такою ж мірою, як на будь-яку сферу суспільного життя? Іншими словами, чи обов’язково етика плюралізму передбачає й переходить у плюралізм етики?
46. У суспільній свідомості, орієнтованій на християнство, існує переконання, відповідно до якого мусульманська релігія є жорстокосердою. Своєю чергою, суспільна свідомість, що перебуває під впливом мусульманської традиції, вважає, що християнська релігія є розпусною. Зрозуміло, обидва ці твердження не витримують перевірки історичними фактами та й, взагалі, не мають певного змісту, який би давав право на таку перевірку.
Яке ж реальне призначення, на вашу думку, таких тверджень?
47. Держави сьогодні продовжують брати на себе окрім політичних завдань ще й духовну місію. Де у чому вони навіть посилили цю древню традицію. Вони вважають, що без них людям не розібратися у тому, що їм потрібно. Особливо це стосується, насамперед, тоталітарних держав, але й не тільки їх. Демократичним державам також властиво піднімати свою діяльність до етичних висот. Ця тенденція – вкрай небезпечна.
Чому?
48. З яким відомим висловом І. Канта співзвучна думка, висловлена в народному прислів’ї: “Свині свинство за іграшку”?
49. “Через те, що одні перегинають істину в один бік, я не буду її перегинати в протилежний” (Ж. Ростан).
Спробуйте розвинути цю думку, використовуючи основні категорії етики.
50. “Істину не слід пояснювати так, щоб її зрозуміли; треба, щоб у неї повірили”(У. Блейк).
Якщо ви згодні з автором цих рядків, то поясніть чому.
51. Найвеличніша річ на світі – вміти належати собі (М. Монтень).
Прокоментуйте це висловлення. Чи тотожні поняття “належати собі” та “бути собою”?
52. “Без справи віри нема – вона її мірило” (Расін Жан).
А як вважаєте ви?
53. “Міцніше за все народовладдя там, де закону бояться, ніби тирана” (Біант із Прієни).
Наскільки переконливою є ця давня мудрість сьогодні?
54. “Коли дарує Бог дружину добру, то така дружина дорожча різноколірного каменя, і вона робить чоловікові все, що йде на благо йому і вона, мовби корабель, що здійснює накопичення безлічі товарів, збирає в собі багатство. І встає по ночах, щоб дати справу слугам, і не покладає власних рук сама, займаючись безліччю справ. І дітей своїх повчає і слуг, і не гасне світильник її всю ніч. Руки ж свої простягає добра дружина на добрі справи і милість свою простягає вона хворим і бідним, і їжу подає злиденним. І не хвилюється у такої дружини чоловік про дім її, бо робить вона і своєму чоловіку, і собі самій, і дітям, і домочадцям прекрасний і різноманітний одяг; і веселить його, і продовжує його життя, і наповнює життя його радістю, приносячи чоловіку повагу від багатьох. Дружина, яка чесна стосовно свого чоловіка, по-перше, буде благословенна, бо виконує Божу заповідь, і по-друге, гідна людської похвали” (Сільвестр Медведєв).
Який етичний напрямок представляє автор цих рядків? Наскільки актуальна думка, висловлена в них, сьогодні?
55. “Поза природою нема пізнання, нема істини. І лише природа є тією книгою, яку людина мусить поетапно читати, бо лише з нею може з’явитися для людини блаженна правда”(І. Франко).
Чи має цей вислів відношення до етики? Чи можна погодитися з автором цілком? Яку концепцію походження моралі він поділяє?
56. Як Ви розумієте наведені нижче висловлення В. Винниченка? Чи можна з ними погодитись?
“Абсолютний характер моральних заповідей “безглуздий, неможливий і шкідливий”.
Якщо моральні норми не мають абсолютного характеру, отже, їх можна порушувати? “Коли це визнати, тоді почнеться цілковите здичавіння людей” В. Винниченко.
57. “Померти за правильність, яка може бути доведена, не виправдано” (К. Ясперс).
Чи згодні Ви з цим твердженням? Спробуйте думку розвинути.
58. Прокоментуйте висловлення Джонсона Семюела:
А) “Істина – це корова, яка не дає скептикам молока, посилаючи їх доїти биків”.
Б) “Наклеп – помста боягузів”.
В) “Хто хвалить кожного – не хвалить нікого”.
Г) “Хто хоче чесно пройти своє життя, повинен в молодості мати на увазі, що колись він буде старим, а в старості пам’ятати, що він колись був молодим”.
Д) “Надія – це різновид щастя і, можливо, єдине щастя, реальне в цьому світі”.
Є) “Незалежно від того, з якої причини вас образили, найкраще не звертати на кривду уваги, – адже дурість рідко буває гідною обурення, а злобу найліпше карати, нехтуючи її”.
Ж) “Ніхто не досяг величі завдяки наслідуванню”.
З) “Він був настільки поштивим зі всіма й кожним, що ніхто не був вдячним йому за це”.
59. “Людина – природне створіння, яке існує в природі, підкоряється її законам, неспроможне звільнитися від неї, неспроможне – навіть у думках – вийти за межі природи” (П. Гольбах).
Яку етичну теорію представляє вчений? Чи згодні Ви з його судженням? Висловіть своє ставлення до цієї думки.
60. Які етичні теорії представляють автори наведених нижче рядків? Чи погоджуєтесь Ви з ними повністю? Вступіть у дискусію стосовно проблеми людини.
А) “Людина – це машина, й у Всесвіті існує лише одна субстанція, яка різними способами видозмінюється” (Ж. О. Ламетрі).
Б) “Людині властива, зрештою, лише одна “фізична чуттєвість”, яка і є “першоджерелом наших вчинків, наших вад та наших доброчесностей” (Гельвецій).
В) “Людина за своїм безпосереднім існуванням сама по собі щось природне, зовнішнє щодо свого поняття; лише завдяки вдосконаленню свого власного тіла й духу, головним же чином завдяки тому, що її самосвідомість осягає себе як вільну, вона оволодіває собою й стає власником самої себе і інших”(Гегель).
Г) “Звертаючись до себе самого, намагаючись бути самим собою, моє Я занурюється через власну прозорість – у ту силу, яка його породжує” (Кіркегор).
Д) “Чим більше ми холодні, розрахункові, – обачливі, тим менше нас беруть на глум. Егоїзм може бути бридким, але не смішним, оскільки відмінно благорозумний. Однак є люди, які люблять себе з такою ніжністю, дивуються своєму генію з таким захопленням, думають про своє благополуччя з таким розчуленням, а про свої незадоволення з таким співстражданням, що в них і егоїзм має смішний бік ентузіазму, і чутливості” (О. Пушкін).
Поміркуйте над цими рядками поета. Використайте при цьому всі поняття етики, що стосуються структури моралі.
62. “Серце розумного укріплюється в тілі мудрістю” (Данило Заточник). Як ви розумієте це твердження?
Пов’яжіть його з поняттям “структура моральної свідомості”.
63. Прокоментуйте висловлення:
А) “Багато хто готовий швидше померти, ніж подумати. Власне, так воно й виходить” (Уільям Рассел).
Б) “Ті, хто нещасливий, і ті, хто погано спить, звикли цим гордитись” (Уільям Рассел).
В) “Працюючи лише заради матеріальних благ, ми самі собі будуємо тюрму” (Сент-Екзюпері).
Г) “Те, що надає сенсу життю, надає сенсу й смерті” (Сент-Екзюпері).
Д) “Вчись так, ніби тобі належить жити вічно; живи так, ніби тобі належить померти завтра” (Самюел Смайлс).
Е) “Зненавидіти життя можна лише через апатію й лінощі” (Л. Толстой).
64. “Діяльність людини порожня й нікчемна, коли вона не одухотворена ідеєю” (В. Чернишевський).
Чи імпонує Вам це твердження? Знайдіть неточність висловленої думки.
65. “Не люби, богатый – бедную, Не люби, ученый – глупую,
Не люби, румяный – бледную, Не люби, хороший – вредную: Золотой – полушку медную” (М. Цветаева). Поміркуйте над цими рядками поетеси. Як ви вважаєте, що може спонукати до такого упередженого заклику?
66. Прокоментуйте висловлення. Використайте основні поняття структури моралі.
А) “Швидкість в рішеннях – наслідок природної щасливої живості. Для неї, швидкої і відважної, нема ні труднощів, ні вагань. Одні люди довго думають, а взявшись за справу, все псують, іншим все вдається без довгих розмірковувань. Є здібності особливого складу, при труднощах вони діють краще за все. Таким дивним істотам зопалу все вдається, а після роздумів – нічого; якщо не вийшло зразу, толку вже не чекай і на майбутнє не надійся. Хвала швидким, вони, ніби чудом, скрізь встигають – і розумом швидкі, і в справах розумні”.
Б) “Хвала прозірному! Колись найвище за все цінилося вміння міркувати; тепер цього мало – треба ще розпізнавати і, головне, викривати обман. Неможна назвати розумною людину непрозірну” (Грасіан-і-Моралєс Бальтасар, іспанський філософ-мораліст).
67. “Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється в міру наближення до нього” (М. Ганді).
Прокоментуйте це висловлення. Чи можна досягти ідеалу?
68. “Зобов’язання і ставлення до себе лише тоді мають моральний сенс і цінність, коли вони визнаються непрямими обов’язками стосовно інших – моєї сім’ї, моєї общини, мого народу, моєї Батьківщини” (Л. Фейєрбах).
Чи поділяєте ви думку філософа? Відповідь аргументуйте.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)