Етика – Тофтул М. Г | Підручники

Етика – Тофтул М. Г. – Етика кримінально-процесуального доказування і судових дебатів сторін

Перед тим як винести обвинувальний чи виправдувальний вирок (суб’єкти доказування), юристи повинні виконати складну і відповідальну роботу, в процесі якої виникають специфічні проблеми, які розв’язують, послуговуючись засобами права і моралі. Досліджує їх етика кримінально-процесуального

Етика – Тофтул М. Г. – Етика кримінально-процесуального доказування

Перед тим як винести обвинувальний чи виправдувальний вирок (суб’єкти доказування), юристи повинні виконати складну і відповідальну роботу, в процесі якої виникають специфічні проблеми, які розв’язують, послуговуючись засобами права і моралі. Досліджує їх етика кримінально-процесуального

Етика – Тофтул М. Г. – Етика судових дебатів

Усі сторони (елементи) процесу доказування – виявлення, закріплення, перевірка й оцінювання доказів – виявляються найповніше і найпереконливіше під час судового розгляду. За багатьма критеріями доказування в суді є самостійним дослідженням, а суд вважають своєрідним

Етика – Тофтул М. Г. – Етика обвинувальної промови прокурора

Виголошуючи обвинувальну промову, прокурор виконує функцію кримінального переслідування. Він є стороною обвинувачення, захищає інтереси суспільства, виступає від імені держави. Моральний аспект промови прокурора полягає у правильності його позиції по суті, справедливості висновків, які він

Етика – Тофтул М. Г. – Етика промови захисника-адвоката

Промова адвоката теж повинна орієнтуватися на закон і мораль, сприяти пошуку істини у справі. У ній адвокат протистоїть стороні обвинувачення. Структура промови адвоката дещо нагадує структуру промови прокурора, оскільки теж висвітлює ту саму справу,

Етика – Тофтул М. Г. – Етика бізнесу

Етика бізнесу (комерційної, підприємницької, будь-якої іншої дозволеної законом діяльності задля отримання прибутку) є складовою етики ділових відносин. Ці відносини охоплюють не тільки виробничу, організаційну, правову сфери, бо навіть дуже близькі люди (рідні, друзі, кохані)

Етика – Тофтул М. Г. – Предмет етики бізнесу та її значення

Етика бізнесу послуговується основними принципами загальної теорії моралі, загальнолюдськими цінностями, які ця теорія обгрунтовує і захищає. Оскільки підприємницька діяльність породжує специфічну мораль, то етика бізнесу досліджує насамперед її специфіку. Вона не просто констатує факти,

Етика – Тофтул М. Г. – Моральні виміри діяльності менеджера

Будь-яке підприємство, фірма функціонує як соціальна система, обов’язковим елементом якої є ланка “керівник – підлеглий”. Саме в межах цієї ланки чи не найвідчутніше проявляються різноманітні моральні проблеми. Упродовж багатьох століть керівники (господарі, зайняті управлінням

Етика – Тофтул М. Г. – Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника

Найбільше суперечностей і конфліктних. ситуацій проявляються у структурі відносин “фірма – найманий працівник”. Постає ця проблема уже в момент найму на роботу. Моральний її аспект передбачає необхідність поваги гідності працівника, дотримання справедливих його відносин

Етика – Тофтул М. Г. – 4. Історія етики

Історія етики – це велика школа гуманності, промовиста дискусія про вічні проблеми людського буття, про принципи узгодження інтересів особи з інтересами спільнот, суспільства. Ця дискусія розпочалася на світанку цивілізації, тривала упродовж усього її розвитку,

Етика – Тофтул М. Г. – 4.1. Сутність і проблематика історії етики

Історія етики – це велика школа гуманності, промовиста дискусія про вічні проблеми людського буття, про принципи узгодження інтересів особи з інтересами спільнот, суспільства. Ця дискусія розпочалася на світанку цивілізації, тривала упродовж усього її розвитку,

Етика – Тофтул М. Г. – 4.2. Етичні вчення Давньої Індії

Матеріальному світу давньоіндійська філософія приділяла значно менше уваги, вважаючи його предмети і явища мінливими, минущими, неістинними, своєрідним міражем. У центрі уваги етичних учень Давньої Індії була людина, її психіка, моральні аспекти буття. Виокремлення цих

Етика – Тофтул М. Г. – Етика веданти

Матеріальному світу давньоіндійська філософія приділяла значно менше уваги, вважаючи його предмети і явища мінливими, минущими, неістинними, своєрідним міражем. У центрі уваги етичних учень Давньої Індії була людина, її психіка, моральні аспекти буття. Виокремлення цих

Етика – Тофтул М. Г. – Етика йоги

Моральні критерії веданти сповідує і релігійно-філософська школа йоги. Вона вимагає від людей активності й відповідальності за свої вчинки, пропонує практичний шлях до звільнення людини через систематичне тренування тіла й душі, своєрідний автотренінг, психотерапію, що

Етика – Тофтул М. Г. – Етика джайнізму і буддизму

Моральні критерії веданти сповідує і релігійно-філософська школа йоги. Вона вимагає від людей активності й відповідальності за свої вчинки, пропонує практичний шлях до звільнення людини через систематичне тренування тіла й душі, своєрідний автотренінг, психотерапію, що

Етика – Тофтул М. Г. – Етика локаяти, чарваки

Моральні критерії веданти сповідує і релігійно-філософська школа йоги. Вона вимагає від людей активності й відповідальності за свої вчинки, пропонує практичний шлях до звільнення людини через систематичне тренування тіла й душі, своєрідний автотренінг, психотерапію, що

Етика – Тофтул М. Г. – 4.3. Етичні вчення Давнього Китаю

Зародження давньокитайської філософської думки припадає на VIII ст. до н. е. Тогочасні мислителі переймалися переважно моральною проблематикою, з якою за актуальністю могли конкурувати хіба що проблеми побудови ідеальної держави і права. Здебільшого вона стосувалася

Етика – Тофтул М. Г. – Етика даосизму

Зародження давньокитайської філософської думки припадає на VIII ст. до н. е. Тогочасні мислителі переймалися переважно моральною проблематикою, з якою за актуальністю могли конкурувати хіба що проблеми побудови ідеальної держави і права. Здебільшого вона стосувалася

Етика – Тофтул М. Г. – Етика конфуціанства

Як етична філософсько-релігійна доктрина конфуціанство є духовною основою китайського суспільства, оскільки формулює засади соціального порядку, обгрунтовує ідеал досконалої людини. Його засновник китайський мислитель Конфуцій (Кун-цзи, Кун Фу-цзи, Кун Цю, Кун Чжунні), який жив протягом

Етика – Тофтул М. Г. – Школа Мен-цзи

Як етична філософсько-релігійна доктрина конфуціанство є духовною основою китайського суспільства, оскільки формулює засади соціального порядку, обгрунтовує ідеал досконалої людини. Його засновник китайський мислитель Конфуцій (Кун-цзи, Кун Фу-цзи, Кун Цю, Кун Чжунні), який жив протягом

Етика – Тофтул М. Г. – Школа Сюнь-цзи

Як етична філософсько-релігійна доктрина конфуціанство є духовною основою китайського суспільства, оскільки формулює засади соціального порядку, обгрунтовує ідеал досконалої людини. Його засновник китайський мислитель Конфуцій (Кун-цзи, Кун Фу-цзи, Кун Цю, Кун Чжунні), який жив протягом

Етика – Тофтул М. Г. – Етика моїзму

Засновником моїзму був Мо-цзи (Мо Ді), який жив протягом 479-400 до н. е. Він, як і конфуціанці, визнавав волю неба, однак лише на словах. Насправді, волю неба Мо-цзи вважав способом захисту сформульованих ним положень.

Етика – Тофтул М. Г. – Етика легізму (законників)

Засновником моїзму був Мо-цзи (Мо Ді), який жив протягом 479-400 до н. е. Він, як і конфуціанці, визнавав волю неба, однак лише на словах. Насправді, волю неба Мо-цзи вважав способом захисту сформульованих ним положень.

Етика – Тофтул М. Г. – Етика матеріалізму

Матеріалістичні тенденції простежувалися ще в ранньому даосизмі, згідно з яким першоосновою світу є не надприродне начало, а дао. Людина, як і весь світ, є закономірним породженням дао, тобто частиною природи. Визнавали даосисти й пізнаванність

Етика – Тофтул М. Г. – Етична концепція Ян Чжу

Матеріалістичні тенденції простежувалися ще в ранньому даосизмі, згідно з яким першоосновою світу є не надприродне начало, а дао. Людина, як і весь світ, є закономірним породженням дао, тобто частиною природи. Визнавали даосисти й пізнаванність

Етика – Тофтул М. Г. – Етична концепція Ван Чуна

Матеріалістичні тенденції простежувалися ще в ранньому даосизмі, згідно з яким першоосновою світу є не надприродне начало, а дао. Людина, як і весь світ, є закономірним породженням дао, тобто частиною природи. Визнавали даосисти й пізнаванність

Етика – Тофтул М. Г. – 4.4. Етичні вчення античного суспільства

Різноманітність типів філософських учень Давньої Греції зробило давньогрецьку філософію школою філософського мислення для всіх наступних часів, насамперед для філософії Давнього Риму. “…У різноманітних формах грецької філософії, – вважав Ф. Енгельс, – уже мають місце

Етика – Тофтул М. Г. – Етичні вчення Давньої Греції

Різноманітність типів філософських учень Давньої Греції зробило давньогрецьку філософію школою філософського мислення для всіх наступних часів, насамперед для філософії Давнього Риму. “…У різноманітних формах грецької філософії, – вважав Ф. Енгельс, – уже мають місце

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Демокріта

Різноманітність типів філософських учень Давньої Греції зробило давньогрецьку філософію школою філософського мислення для всіх наступних часів, насамперед для філософії Давнього Риму. “…У різноманітних формах грецької філософії, – вважав Ф. Енгельс, – уже мають місце

Етика – Тофтул М. Г. – Етика софістів

Серед представників цієї течії було немало видатних мислителів, професійних “учителів мудрості”, зокрема Протагор (прибл. 490-420 до н. е.), Горгій (прибл. 480- 380 до н. е.) та ін. Проте софісти молодшого покоління (Лікофон, Алкідамант, Трасімах

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Сократа

Щодо ролі Сократа в історії етики побутують різні думки: одні вважали його першим великим моралістом, інші (зокрема, Г.-В.-Ф. Гегель та Ф.-В. Ніцше) – руйнівником канонів етики. Етична філософія мислителя мала практичний, прикладний характер, оскільки

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Платона

Згідно з ученням Платона, існують надприродний світ ідей і світ чуттєвих речей. Первинним він вважав світ вічних, незмінних, самодостатніх (божественних, мудрих, досконалих) ідей-сутностей, а вторинним, похідним – чуттєвий світ, окремі предмети якого є блідими

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Арістотеля

Навчаючись у Платона, Арістотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів “Платон мені друг, але істина дорожча”. Саме його погляди зумовили орієнтацію на загальне: істину, право, мораль. Арістотель першим назвав

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Епікура

Дотримуючись атомістичної концепції, Епікур створив філософську систему, в якій виклад онтологічних і гносеологічних проблем підпорядкований науці про мораль. Він вважав, що філософія має практичне значення (етику традиційно називають практичною філософією). “Пусті слова того філософа,

Етика – Тофтул М. Г. – Етика стоїцизму

Ця філософська школа отримала визнання спершу в Давній Греції, а потім і в Римі. її назва походить від портика Стоя в Афінах, де збиралися прихильники цього вчення. Вона заснована Зеноном із Кітіона (між 336

Етика – Тофтул М. Г. – Давня Стоя (III-II ст. до н. е.)

Ця філософська школа отримала визнання спершу в Давній Греції, а потім і в Римі. її назва походить від портика Стоя в Афінах, де збиралися прихильники цього вчення. Вона заснована Зеноном із Кітіона (між 336

Етика – Тофтул М. Г. – Середня Стоя (II-І ст. до н. е.)

Її представники реформували стоїцизм, пом’якшивши його ригоризм (твердість, суворість). Так, давньогрецький мислитель Панецій (прибл. 185-110/109дон. е.) визнавав благом не самодостатню доброчесність, яка вивищується над природним і суспільним буттям людини, саму по собі, а її

Етика – Тофтул М. Г. – Пізня Стоя (римський стоїцизм)

Її представники реформували стоїцизм, пом’якшивши його ригоризм (твердість, суворість). Так, давньогрецький мислитель Панецій (прибл. 185-110/109дон. е.) визнавав благом не самодостатню доброчесність, яка вивищується над природним і суспільним буттям людини, саму по собі, а її

Етика – Тофтул М. Г. – Етика скептицизму

Як філософський напрям скептицизм піддавав сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини. Він часто поставав як критично-недовірливе ставлення до всього. Скептицизм (грец. skeptikos – недовірливий) – античне філософське вчення, яке заперечувало

Етика – Тофтул М. Г. – Загальні особливості етики Давнього Риму

Як філософський напрям скептицизм піддавав сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини. Він часто поставав як критично-недовірливе ставлення до всього. Скептицизм (грец. skeptikos – недовірливий) – античне філософське вчення, яке заперечувало

Етика – Тофтул М. Г. – 4.5. Етика середньовіччя

Середньовічна європейська етика – від занепаду Римської імперії до зародження капіталізму (XV ст.) – формувалася в умовах беззастережного панування християнської ідеології. Філософське життя жевріло лише у монастирях, де воно поступово перепліталося з теологією (сукупністю

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Августина Аврелія

Видатний мислитель, діяч (єпископ) християнської церкви Августин Аврелій (354-430) за свої заслуги був названий Блаженним (святим). Шлях його духовних пошуків складний і суперечливий: після років легковажної молодості захоплювався маніхейством (релігійним ученням, згідно з яким

Етика – Тофтул М. Г. – Етика Фоми Аквінського

Систематизатор ортодоксальної схоластики Фома Аквінський (1225/1226-1274) був удостоєний після смерті почесного звання “ангельський доктор”, а в 1323 р. – зачислений до святих. У 1879 р. його філософія офіційно проголошена філософською доктриною Ватикану. Започаткований ним