Етика – Тофтул М. Г | Підручники

Етика – Тофтул М. Г. – 1.Етика як галузь філософського знання

Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми визнавали ще мислителі Давньої Індії), Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати

Етика – Тофтул М. Г. – 1.1. Загальні засади етики

Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми визнавали ще мислителі Давньої Індії), Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати

Етика – Тофтул М. Г. – Предмет етики

Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми визнавали ще мислителі Давньої Індії), Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати

Етика – Тофтул М. Г. – Структура предмета етики

Етика належить до філософських дисциплін, оскільки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлення індивіда до світу (актуальність цієї проблеми визнавали ще мислителі Давньої Індії), Вона досліджує цінності життя і світу, вчить оцінювати

Етика – Тофтул М. Г. – Взаємозв’язки етики з іншими науками

Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами – онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією пізнання), аксіологією (вченням про цінності), праксеологією (вченням про буттєву практику людини). З’ясовуючи сенс життя,

Етика – Тофтул М. Г. – Методологічні принципи етики

Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами – онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією пізнання), аксіологією (вченням про цінності), праксеологією (вченням про буттєву практику людини). З’ясовуючи сенс життя,

Етика – Тофтул М. Г. – Джерела і способи добування етикою емпіричного матеріалу

Специфіка предмета етики полягає у неможливості виокремити його як будь-який об’єкт, описувати, вимірювати як окрему цілісність. Усвідомлення специфіки предмета етики орієнтує на сферу пошуку емпіричного матеріалу, вибір ефективних засобів його збирання і оброблення. Водночас

Етика – Тофтул М. Г. – Мова етики і її співвідношення з мовою моралі

Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об’єктивується не тільки суспільна свідомість, а й самосвідомість людини. Це специфічний соціальний засіб збереження, передавання інформації та управління людською поведінкою.

Етика – Тофтул М. Г. – Значення етики

Буття людини як істоти, що уявляє, радіє, страждає, зокрема й під впливом моральних ситуацій, істотно відрізняється від буття, яким його знає розум, теоретичне мислення. Та якщо почуття людини є байдужими до теоретичної картини буття

Етика – Тофтул М. Г. – Дискусії щодо існування етики як науки

Буття людини як істоти, що уявляє, радіє, страждає, зокрема й під впливом моральних ситуацій, істотно відрізняється від буття, яким його знає розум, теоретичне мислення. Та якщо почуття людини є байдужими до теоретичної картини буття

Етика – Тофтул М. Г. – 1.2. Основні категорії етики

До категорій етики зараховують основні її поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності моральних відносин, нормативність моральних уявлень. Будучи пов’язаними між собою, вони утворюють цілісну систему, яка перебуває у постійному

Етика – Тофтул М. Г. – Сутність основних категорій етики

До категорій етики зараховують основні її поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності моральних відносин, нормативність моральних уявлень. Будучи пов’язаними між собою, вони утворюють цілісну систему, яка перебуває у постійному

Етика – Тофтул М. Г. – Моральна вимога

До категорій етики зараховують основні її поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності моральних відносин, нормативність моральних уявлень. Будучи пов’язаними між собою, вони утворюють цілісну систему, яка перебуває у постійному

Етика – Тофтул М. Г. – Моральний вибір

Розв’язання загальнофілософської проблеми вибору пов’язане із з’ясуванням природи і сутності людини, її свободи – здатності людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, враховуючи знання законів об’єктивної необхідності. Моральний вибір – акт моральної діяльності,

Етика – Тофтул М. Г. – Моральні чесноти і вади

Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття “чесноти (доброчесності)”, а аналогічних ознак стійких негативних моральних якостей – “моральні вади (пороки)”. Носієм їх може бути одна й та сама

Етика – Тофтул М. Г. – Добро і зло

“Добро” є одним із найзагальніших понять моралі й категорією етики. Розуміння, спосіб тлумачення, аргументації природи й сутності добра і зла істотно впливають на визначення інших категорій етики і на всю етичну концепцію, оскільки ці

Етика – Тофтул М. Г. – Абсолютистські концепції добра і зла

“Добро” є одним із найзагальніших понять моралі й категорією етики. Розуміння, спосіб тлумачення, аргументації природи й сутності добра і зла істотно впливають на визначення інших категорій етики і на всю етичну концепцію, оскільки ці

Етика – Тофтул М. Г. – Релятивістські концепції добра і зла

У цій системі поглядів поняттям моралі надається умовне, відносне значення, що призводить до суб’єктивізму в тлумаченні моральних понять і суджень, до заперечення в них об’єктивного змісту, нерідко – до нігілізму (лат. nihil – ніщо,

Етика – Тофтул М. Г. – Справедливість

Майбутнє як втілення ідеалу, зокрема й ідеї добра, немислиме без справедливості. Віра в її торжество є неодмінною передумовою високоморального буття людини. Ця віра, однак, не повинна бути сліпою, а має грунтуватися на знанні природи

Етика – Тофтул М. Г. – Совість (сумління)

Результатом інтеріоризації особистістю моральних вимог суспільства в її самовимоги є почуття морального обов’язку. На сторожі морального обов’язку особистість ставить совість. Щодо цього досить влучне міркування висловив сучасний латвійський філософ Август Мілтс: “Чим складніший внутрішній

Етика – Тофтул М. Г. – Гідність і честь

Як поняття моральної свідомості й категорія етики “гідність” розкриває моральне ставлення людини до себе, а також ставлення до неї інших людей і суспільства загалом. Вона виражає уявлення про безумовну цінність кожної людини, яка або

Етика – Тофтул М. Г. – Ідеал (моральний)

Ідеалом вважається щось винятково досконале, таке, що є вищою метою прагнень людей. Ідеал є багатозначним поняттям. Ідеальними вважають довершені, позбавлені вад, недоліків предмети, явища, процеси тощо (ідеальний слух, ідеальна форма, ідеальний вихід із конфліктної

Етика – Тофтул М. Г. – Смисл (сенс) життя

Поняття “смисл життя” належить до найважливіших понять етики. Цим терміном позначають і уявлення, яким послуговується моральна свідомість на буденному рівні. Смисл (сенс) життя – морально-світоглядне уявлення людини, за яким вона зіставляє себе і свої

Етика – Тофтул М. Г. – Щастя

Проблема щастя постійно фігурує в буденному спілкуванні людей. Актуальна вона у філософії, мистецтві. Деякі мислителі, насамперед евдемоністи, вважали її найголовнішою, а всі інші проблеми – похідними щодо неї. Вона насправді досить актуальна, оскільки уявлення

Етика – Тофтул М. Г. – 2. Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості

Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами, вчинками щодо їх задоволення інших осіб. Це породжувало різноманітні конфлікти інтересів, що нерідко переростали у

Етика – Тофтул М. Г. – 2.1. Природа, сутність, походження і функції моралі

Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами, вчинками щодо їх задоволення інших осіб. Це породжувало різноманітні конфлікти інтересів, що нерідко переростали у

Етика – Тофтул М. Г. – Природа, сутність, особливості і структура моралі

Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами, вчинками щодо їх задоволення інших осіб. Це породжувало різноманітні конфлікти інтересів, що нерідко переростали у

Етика – Тофтул М. Г. – Природа моралі

Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами, вчинками щодо їх задоволення інших осіб. Це породжувало різноманітні конфлікти інтересів, що нерідко переростали у

Етика – Тофтул М. Г. – Сутність і особливості моралі

Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами, вчинками щодо їх задоволення інших осіб. Це породжувало різноманітні конфлікти інтересів, що нерідко переростали у

Етика – Тофтул М. Г. – Структура моралі

Осмислення сутності моралі передбачає з’ясування її основних компонентів і характеру їх взаємозв’язків. Структурно мораль утворюють дві сфери – моральна свідомість і моральна практика (моральність), кожна з яких має свою будову. 1. Моральна свідомість. Мораль

Етика – Тофтул М. Г. – Походження моралі

Зародження і розвиток моралі є тривалим, складним і суперечливим процесом. Якщо історія, етнографія, антропологія, досліджуючи його, послуговуються історичним методом, якому властиві емпірична конкретність, географічна, хронологічна й етнографічна визначеність, то етика намагається осягнути загальну логіку,

Етика – Тофтул М. Г. – Релігійні концепції походження моралі

Більшість із релігійних концепцій виходить з того, що мораль виникла кілька тисяч років тому. Уявлення про добро і зло, моральні вимоги, здатність ними керуватися дані людині Богом. Головний феномен моралі – добро – тлумачиться

Етика – Тофтул М. Г. – Натуралістичні концепції походження моралі

Відомий англійський філософ Д.-Е. Мур вважав натуралістичними майже всі школи етики, які передували його концепції моралі. Більшість учених зараховує до натуралістичних усі нерелігійні концепції моралі, крім соціально-історичних. Згідно з натуралістичними концепціями мораль виникла мільйони

Етика – Тофтул М. Г. – Соціально-історичні концепції походження моралі

Прибічниками етичних систем, у яких визнається соціально-історична природа моралі, були Арістотель, Т. Гоббс, французькі філософи Жан-Жак Руссо (1712- 1778), Е. Дюркгейм, німецький філософ, соціолог і політик Макс Вебер (1864-1920) та ін. Вони належали до