Етика ділового спілкування – Гриценко Т. Б. – 3.6. Метамова, або як читати між рядками

Метамова – це істинні думки співрозмовника, приховані в його словах і фразах. Тобто це мова, схована в звичайній розмові. Як і мова тіла, метамова базується на інтуїції, передчуттях, шостому почутті та розумінні, що слова і думки співрозмовника – це не одне й те саме.

Більшість виразів легко розпізнаються і використовуються людьми, але свідомо інтерпретуються лише кілька метаслів для того, щоб розкрити істинний зміст висловлювання.

Метамова використовується і в побутовому, і в діловому спілкуванні.

Зокрема, часто використовують метамову агенти з продажу нерухомості.

Наведемо декілька прикладів із їх лексикону.

МетамоваПереклад
“Унікальна пропозиція”“У нас серйозні труднощі з продажем”
“Дуже цікавий”“Страшний”
“Компактний”“Дуже тісний”
“Затишний котедж”“Виглядає по-сільському”
“Дім з великим потенціалом”“Справжня “розвалюха”
“Виключно спокійний тихий район”“Далеко від магазинів і школи”
“Унікальний за красою будинок”“Звичайний”
“Близькість міського транспорту”“Стоянка автобуса біля дверей”
“Дуже оригінальний план будівлі”“Туалет на вулиці”
“Ідеальний будинок для людини, яка любить працювати своїми руками”“На ремонт потрібне ціле багатство”

Найбільш типовими подразниками-метасловами є “розумієте”, “так би мовити” і “ну”. Ці знакові фрази найбільше поширені серед малоосвіченої частини суспільства.

Якщо забрати з нашої мови всі метавирази, то розмова стане короткою, різкою і виключно змістовною. Ми будемо здаватися одне одному грубими, жорстокими і неуважними. Метамова

70

Пом’якшує удари, які ми завдаємо один одному, дозволяє нам маніпулювати співрозмовником, досягти своєї мети, випустити емоції, не наносячи образи.

Дві малознайомі людини починають розмову, як ритуал, з малозначимих фраз, питань, кліше і стверджень. Це дає співрозмовникам час оцінити один одного, зрозуміти, чи зможе встановитись між ними зв’язок.

Типова розмова починається з привітання “Як справи?”, за яким іде кліше “Нормально”. Найзручнішим для прощання є кліше “Побачимося”. Коли співбесідник говорить нам: “Було приємно побачитись”, це обов’язково означає, що він збирається підтримувати з вами стосунки в майбутньому. Розуміючи метамову, легко вловити подібні тонкощі.

“Більшість чоловіків знають, що коли жінка говорить “ні”, вона, як правило, має на увазі “можливо”. А коли вона говорить “можливо”, то це напевно означає “так”. Ну, а якщо жінка сказала “так”, то вона явно не леді”. Цей старий жарт прекрасно ілюструє той факт, що люди, як правило, говорять не те, що мають на увазі.

Часто у мовленні використовують кліше. Кліше – це стандартна фраза, якою користується людина, що не володіє багатою уявою, або досить лінива, щоб описати ситуацію такою, як її сприймають.

Кліше може стати провідною ниткою для розуміння думок співбесідника. Наприклад, “між іншим” – це вибачення за недоречність і найбільш часто використовується в сучасній англійській мові. “Між іншим” використовується і в деяких інших формах, як, наприклад, “поки я не забув”, “я ось подумав”. Усі ці кліше покликані замаскувати важливість того, що співрозмовник збирається сказати.

Наприклад, “Дякую, що позичили мені машину, а, між іншим, на бампері завжди була ця вм’ятина?” Слова “а, між іншим” були використані для того, щоб замаскувати той факт, що питання про вм’ятину на бампері було основним.

Подібні слова повинні насторожувати вас: як правило, за ними приховані основні частини речення.

“Джон, ми високо цінуємо те, як ти попрацював над проектом. Ти багато зробив. Між іншим, твоя відпустка відкладається до наступного місяця”.

Що ви можете зробити з кліше, коли відчуваєте себе дискомфортно через те, що часто ним користуєтеся? Краще за все було б їх викреслити зі свого словника. Якщо це складно, то спробуйте замінити їх гумористичним варіантом, який для вашого співрозмовника є новим.

Наприклад, фразу “Синиця в руках краще за журавля в небі” можна замінити фразою “Небо в руках краще двох синиць”. Фразу “За кожним чоловіком завжди стоїть жінка” можна освіжити, доповнивши словами “але іноді це зовсім інша жінка”.

Серед метаслів, які найчастіше використовуються, є також словосполучення “чесно кажучи”, “по правді” чи “якщо бути відвертим”, які відразу ж дають зрозуміти, що співбесідник далеко не такий правдивий, чесний і відвертий, як це стверджує.

Слова “так, звичайно”, має три різних значення. “Ви що, втратили глузд, ставити подібне запитання” (сарказм), “Мені відомо, що я знаю все, що мені необхідно знати!” (пускання пилу в очі), “Я знаю, що ви достатньо освічені, щоб знати це, але я все ж таки вам про це скажу” (ввічливість).

Маніпулятивна метамова відображає наміри співбесідника підштовхнути вас до думки чи тієї дії, якої він від вас домагається: “Ви так не думаєте?”, “Відчуваєте?”, “Чи не так?” – усі ці питання мають на увазі однозначну позитивну відповідь, що дозволяє тому, хто запитує, маніпулювати співбесідником.

Коли бізнесмени проводять переговори чи ділові зустрічі, метамова використовується ними повною мірою. “Я не вважаю, що ви повинні це зробити” означає “Зробіть це!”.

“Бізнес є бізнес” – спроба виправдати свої неетичні дії або подібні вчинки когось іншого. Коли співбесідник говорить, що в нього “діловий підхід”, значить, він збирається “вижати” із вас все, що можливо.

Запитання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:

1. Що ви розумієте під терміном метамова?

2. На чому грунтується метамова?

3. Яка фраза називається кліше?

4. Які кліше найчастіше використовуються в діловому мовленні?

Завдання 2. Підготуйте реферати на одну із запропонованих тем:

1. Поняття про метамову.

2. Використання кліше в нашій мові.

3. Метамова в побутовому і діловому спілкуванні.

Завдання 3. Запишіть кліше та метаслова, які використовуєте у своїй мові.

Список рекомендованої література до розділу 3.

Андреева Г. М. Социальная психология. – К., 1995. Атватер И. Я. Я вас слушаю…: Пер. с англ. – М., 1988. Головаха Є. І., Патна Н. В. Психологія людського взаєморозуміння.-К., 1989.

Кашнщкий СЕ. Среди людей. Соционика – наука общения.

– М., 2001.

Кириленко Г. Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологи // Психол. журн. – 1987. – № 7.

Конева О. В. Психология общения. – Ярославль, 1992.

Корніяка О. Мистецтво гречності. Чи вміємо ми себе поводити?-К., 1995.

Лабунская В. А. Невербальное поведение. – Ростов н/Д, 1986.

Лабунская В. А. Способность к психологической интерпретации невербального поведения // Вопр. психологии. -1987. – № 3.

Леонтьев В. П. Умейте слушать партнера по общению.-М., 1987.

Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. – М., 1986.

Медвідь В. Народна культура і XXI століття. – К., 1998.

Ниренберг Д., Валеро Г. Как читать человека словно книгу: Пер. с англ. – М, 1988.

Пиз А., Гарнер А. Язык разговора. – М., 2001.

ПизА. Язык телодвижений. – Новгород, 1992.

Пиз А. Язык телодвижений. – М., 2000.

Степанков С. Язык внешности. – М., 2003.

Сухарев В. Язик телодвижений. – Новгород. 1992.

Фейгенберг Е. И., Асмолов А. Г. Некоторые аспекты невербальной коммуникации: за порогом рациональности // Психол. журн.

– 1989. -№6.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Етика ділового спілкування – Гриценко Т. Б. – 3.6. Метамова, або як читати між рядками