Еристика – Хоменко І. В. – 3.11. Алгоритм визначення форми аргументації

Для того щоб визначити форму аргументації, необхідно зробити такі кроки.

1. З’ясувати аргументи та точку зору. Якщо це потрібно, відновити аргументацію в повному вигляді.

2. Визначити, чи є аргументація дедуктивною або правдоподібною.

3. З’ясувати форму аргументації, тобто встановити за формою якого – дедуктивного чи правдоподібного – міркування вона побудована.

4. Оцінити правильність аргументації.

Приклад 1 В оповіданні Конан Дойла “Берилова діадема” банкір Олександр Холдер, у домі якого сталася крадіжка коштовності – берилової діадеми, звернувся по допомогу до Шерлока Холмса. Холдер був впевнений, що в крадіжці винний його син Артур, тому що вночі, коли була вчинена крадіжка, в його руках він бачив діадему, в якої не вистачало одного ріжка з трьома берилами. Але Холдер установив, що до крадіжки діадеми причетна також його племінниця, яка передала діадему крізь вікно своєму коханцю.

Розповідаючи Холдеру про результати розслідування, Холмс навів таку аргументацію: “Мій Старий принцип розслідування полягає в тому, щоб виключити всі явно неможливі припущення. Тоді те, що залишається, є істиною, якою неправдоподібною вона не здавалася б. Міркував я приблизно так: звичайно, ви не віддали діадему. Отже, залишається тільки ваша племінниця та покоївки. Але якщо в крадіжці замішані покоївки, то навіщо ваш син погодився взяти відповідальність на себе. Для такого припущення немає підстав. Ви говорили, що Артур любить свою двоюрідну сестру. І я зрозумів причину його мовчанки: він не хотів виказати Мері. Тоді я згадав, що ви застали її біля вікна і що вона знепритомніла, побачивши діадему в руках Артура. Мої припущення перетворилися на впевненість”.

Спробуємо відновити аргументацію Шерлока Холмса, тобто з’ясуємо в загальному вигляді головні аргументи та точку зору, яку він намагався обгрунтувати.

Відповідно до принципу розслідування Холмса спочатку визначимо усі можливі припущення: “Діадему могли вкрасти сам Холдер, або Артур, або покоївки, або Мері”. Тепер виключимо всі неможливі твердження: “Ні Холдер, ні Артур, ні покоївки діадему не крали”.

Те, що залишилося і є точка зору, яку обгрунтовував Шерлок Холмс у наведеному прикладі: “Діадему вкрала Мері”.

Наведена аргументація є дедуктивною.

Аргументація Шерлока Холмса побудована – за формою розділово-категоричного міркування, а саме за формою modus tollendo ponens.

З точки зору логіки аргументація побудована правильно.

Словник термінів

Аналогія відношень – це міркування, в якому об’єктом уподібнювання є схожі відношення між предметами, а ознакою, що переноситься, – властивості цих відношень.

Аналогія властивостей – це міркування за аналогією, в якому об’єктом уподібнювання є два схожих предмети, а ознакою, що переноситься, – властивості цих предметів.

Висновок – це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічно із засновків.

Дедуктивна аргументація – це аргументація, в якій точку зору обгрунтовують або критикують, застосовуючи схеми дедуктивних міркувань.

Дедуктивне міркування – це міркування, яке спирається на логічний закон і в якому з істинних засновків отримують істинний висновок.

Засновки – це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.

Індуктивне міркування – це міркування, в якому здійснюють перехід від знання про окремі предмети або частину предметів певного класу до загального знання про весь клас предметів.

Логічна форма (схема) міркування – це спосіб зв’язку висловлювань у структурі міркування.

Міркування за аналогією – це правдоподібне міркування, в якому висновок про наявність ознаки в предмета роблять на підставі його подібності в суттєвих рисах до іншого

Предмета.

Міркування – це розумовий процес, в результаті якого на підставі наявних знань отримують нове знання.

Наукова індукція – це індуктивне міркування, в якому висновок роблять на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин.

Неповна індукція – це індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки в частини предметів певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

Повна індукція – це індуктивне міркування, в якому на підставі наявності ознаки в кожного предмета певного класу роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

Популярна індукція – це індуктивне міркування, в якому шляхом переліку встановлюють наявність ознаки в деяких предметів певного класу і на цій підставі роблять висновок про її наявність у всього класу предметів.

Правдоподібна аргументація – це аргументація, в якій точку зору обгрунтовують або критикують, застосовуючи схеми правдоподібних міркувань.

Правдоподібне міркування – це міркування, в якому зв’язок між засновками та висновком не спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинність висновку.

Форма аргументації – це логічна форма (схема) міркування, на якому вона грунтується.

Література

Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. – М., 2003.

Ивин А. А. Основы теории аргументации. – М., 1997. Конверський А. Є. Логіка. – К., 2004. Хоменко І. В. Логіка. – К., 2004. Хоменко І. В. Логіка. – К., 2007.

Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки. – К., 2001. Рузавин Г. И. Логика и аргументация. – М., 1997.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Еристика – Хоменко І. В. – 3.11. Алгоритм визначення форми аргументації