Електронна комерція – Шалева О. І. – 2.1. Основні категорії мережі Internet
2.1. Основні категорії мережі Internet
Глобальна комп’ютерна мережа Internet як світова інформаційно-технічна система існує майже 40 років.
Internet з’явився як програма підвищення стійкості системи оборони США на початку 1970-х pp. Така поява пов’язана зі створенням і розвитком у 1969-1977 мережі APRANET.
Internet – всесвітня сукупність технічних засобів, стандартів та домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв’язок між різними комп’ютерними мережами у світі.
Основою функціонування мережі Internet є базовий протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol Internet Protocol), який являє собою сукупність протоколів – систем стандартів і правил зв’язку та передавання інформації у глобальній мережі. У 1983 p. APRANET перейшла на використання даного протоколу, що і вважають датою народження Internet.
З 1992 почалося практичне використання WWW (World Wide Web – світової інформаційної павутини), як більш ефективного способу передачі інформації, що дало змогу користувачам всього світу вільно обмінюватися даними.
В основі цього проекту лежало використання гіпертексту – методу надання інформації у вигляді тексту, окремі фрагменти якого з’єднані за допомогою посилань тобто зв’язками, що дають змогу легко переходити від одного матеріалу до іншого.
Всі комп’ютери або машини, об’єднані каналами зв’язку в Internet, називають хостами (hosts), серед яких можна виділити дуже потужні мейнфрейми, менш потужні мінікомпютери та персональні комп’ютери. Деякі з них підключаються до мережі Internet через провайдера (Internet service provider, ISP), тобто установу, яка надає комерційні послуги з підключення до мережі (у вітчизняній практиці такими є Уарнет, Інтернет-Україна, Global Ukraine, Lucky Net) або під’єднані до неї безпосередньо.
Значна частина локальних мереж діють за умов функціонування серверів – комп’ютерів, що забезпечують роботу та надають послуги іншим комп’ютерам та програмам у складі цієї мережі.
Сервери за своїми функціональними особливостями поділяються на:
O файлові, які зберігають файли, що використовуються користувачами мережі;
O сервери друку;
O поштові;
O Web-сервери (комп’ютери, що відповідають за зберігання та видачу Web-сторінок і на яких встановлене серверне програмне забезпечення для обробки запитів програм – браузерів, що використовують протокол HTTP).
Web-браузери (browsers) – програми перегляду WWW-сторінок та інших ресурсів. Сучасні браузери мають широкі мультимедійні можливості. Найвідомішими з них є Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Вони можуть працювати також з FTP – протоколами.
HTTP Протокол (Hypertext Transfer Protocol) – протокол, згідно якого WWW-документи передаються з сервера до браузера на комп’ютер користувача.
FTP-протокол (File Transfer Protocol) – Internet-сервіс для передачі файлів (в т. ч. програмних) мережею Internet.
Існує два режими підключення користувачів до Internet:
1. On-line – робота в режимі реального часу;
2. Off-line – робота користувача на комп’ютері до початку сеансу зв’язку з іншим комп’ютером в мережі.
Вся інформація, яка дислокується в Internet, знаходиться на сайтах – певних місцях в мережі, доступних з будь-якої точки світового простору. Інакше кажучи, сайт – це адреса розташування інформаційного ресурсу в Internet. Відповідно для доступу на будь-який сайт користувач повинен знати Internet-адресу останнього.
Фактично кожен сайт являє собою сукупність Web-сторінок, об’єднаних за змістом.
Під Web-сторінкою розуміють HTML-файл, який може містити тексти, зображення, програми на мові Java та інші Web-елементи.
HTML (Hyper Text Markup Language) – мова розмітки гі-пертекстових документів. За її правилами форматуються Web-сторінки та розповсюджуються дані WWW-системи.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)