РОЗДІЛ 10. ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СПРИЙНЯТТЯ Основні поняття: психофізичні методи (метод граничних вимірювань, метод постійного стимулу, метод середньої помилки, методологія детекції сигналу, методи шкалування); перцептивні реакції (абсолютний поріг, поріг диференціації або ледь помітна
Психофізичні методи розробив німецький учений Г. Фехнер. Він намагався кількісно визначити відношення між характеристиками об’єктів у фізичному світі та їх психологічним відображенням у процесі сприйняття. При розробці психофізичних методів використовувалися такі типи перцептивних реакцій:
Психофізичні методи розробив німецький учений Г. Фехнер. Він намагався кількісно визначити відношення між характеристиками об’єктів у фізичному світі та їх психологічним відображенням у процесі сприйняття. При розробці психофізичних методів використовувалися такі типи перцептивних реакцій:
Мета застосування методу – оцінити ефективність діяльності спостерігачів при детекції сигналів на фоні шуму чи інших перешкод. Тип підходу, який базується на методології розпізнавання сигналу “так” – “ні”. Процедура застосування методології: Сигнал (С) подається
Мета застосування методу – оцінити ефективність діяльності спостерігачів при детекції сигналів на фоні шуму чи інших перешкод. Тип підходу, який базується на методології розпізнавання сигналу “так” – “ні”. Процедура застосування методології: Сигнал (С) подається
Мета застосування методу – оцінити ефективність діяльності спостерігачів при детекції сигналів на фоні шуму чи інших перешкод. Тип підходу, який базується на методології розпізнавання сигналу “так” – “ні”. Процедура застосування методології: Сигнал (С) подається
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: зумовлювання (класичне, оперантне); зумовлюючий стимул, безумовний стимул, безумовна реакція, умовна реакція; псевдозумовлювання, парадигма зумовлювання; парне подання стимулів; часткове випередження початку подання; збіг (перехрещення) подання стимулів; підкріплення (безперервне, ін – тервальне); позитивне підкріплення;
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Основні поняття: серійне запам’ятовування; метод парних асоціацій; довільне запам’ятовування (пригадування); опрацювання інформації; рівні (глибина) опрацювання інформації; сенсорний регістр, короткочасна пам’ять, тривала пам’ять; метод Сперлінга; метод Петерсена-Петерсона; опосередковані парадигми; мнемонічні прийоми. Класифікаційна схема 12.1. Характеристика
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Прийоми, запропоновані Дж. Сперлінгом [88] Прийом “цілісного звіту” про інформацію в СР Мета: встановити обсяг і тривалість зберігання інформації в СР. Стимульний матеріал: літери і цифри, упорядковані в такі блоки: Тривалість експозиції стимульного матеріалу
Ф. Крейк і Р. Локхарт [79] довели, що існують два види повторення (опрацювання) інформації в пам’яті: просте повторення з метою зберігання інформації і розширене повторення (співвіднесення нової інформації з тією, яка вже зберігається у
Ф. Крейк і Р. Локхарт [79] довели, що існують два види повторення (опрацювання) інформації в пам’яті: просте повторення з метою зберігання інформації і розширене повторення (співвіднесення нової інформації з тією, яка вже зберігається у
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: ефект незавершеної дії; феномен заміщуваної діяльності; психічне перенасичення; дослідження рівня домагань. 13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник) К. Левін висунув гіпотезу, що закон запам’ятовування визначається асоціаціями, тобто не кількістю повторень, а
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, формування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соціальний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в експериментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти,
Агресія – дії, спрямовані на те, щоб образити інших. Незалежні змінні концептуальні: Стан людини (фрустрація, алкогольне сп’яніння); Наявність агресивних (загрозливих) чи неагресивних (незагрозливих) ознак в оточенні. Незалежні змінні операційні: Маніпулювання температурою кімнати з метою
Агресія – дії, спрямовані на те, щоб образити інших. Незалежні змінні концептуальні: Стан людини (фрустрація, алкогольне сп’яніння); Наявність агресивних (загрозливих) чи неагресивних (незагрозливих) ознак в оточенні. Незалежні змінні операційні: Маніпулювання температурою кімнати з метою
Агресія – дії, спрямовані на те, щоб образити інших. Незалежні змінні концептуальні: Стан людини (фрустрація, алкогольне сп’яніння); Наявність агресивних (загрозливих) чи неагресивних (незагрозливих) ознак в оточенні. Незалежні змінні операційні: Маніпулювання температурою кімнати з метою
Агресія – дії, спрямовані на те, щоб образити інших. Незалежні змінні концептуальні: Стан людини (фрустрація, алкогольне сп’яніння); Наявність агресивних (загрозливих) чи неагресивних (незагрозливих) ознак в оточенні. Незалежні змінні операційні: Маніпулювання температурою кімнати з метою
Соціальна фасилітація – це поліпшення якості виконання деяких простих і добре засвоєних операцій. Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропонувалась досліджуваному. Незалежна змінна операційна: відстань, на
Соціальна фасилітація – це поліпшення якості виконання деяких простих і добре засвоєних операцій. Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропонувалась досліджуваному. Незалежна змінна операційна: відстань, на
Соціальна фасилітація – це поліпшення якості виконання деяких простих і добре засвоєних операцій. Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропонувалась досліджуваному. Незалежна змінна операційна: відстань, на
Соціальна фасилітація – це поліпшення якості виконання деяких простих і добре засвоєних операцій. Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропонувалась досліджуваному. Незалежна змінна операційна: відстань, на
Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – С. 3-64. Анастазн А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с. Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: