Експериментальна психологія – Максименко С. Д. – Приховане спостереження
Розглянемо приклад натуралістичного спостереження в галузі вивчення соціальних явищ. Дослідники Ebbesen &; Haney (1973) провели дослідження, спрямоване на визначення частоти порушення правил дорожнього руху водіями на перехресті вулиць (повороти перед машиною, що рухається, і наявність ризику зіткнення з нею). Щоб отримати дані для перевірки гіпотези про від’ємний зв’язок між кількістю поворотів перед транспортом, що рухається, і поворотів згідно з правилами, спостерігач (який здійснював приховане спостереження) розташувався на паркінгу перед перехрестям двох вулиць. Результати підтвердили гіпотезу, проте виявили, що водії чоловічої статі значно частіше ризикували, ніж жінки, і що вірогідність порушення правил руху зростала, якщо перед поворотом водіям доводилося довго чекати, доки їм не дозволявся поворот, особливо якщо в машині були інші люди.
Дослідження, подібне розглянутому вище, ілюструє унікальну характеристику натуралістичного чи природного спостереження (можливість спостерігати реальний перебіг подій, який міг би відрізнятися, як би спостерігач не проводив спостереження приховано). Можливість отримати уявлення про особливість поведінки людини в природних умовах – це велика перевага цього виду дослідницької стратегії. Такі дослідження можуть стати базою для висування нових гіпотез, а в деяких випадках можливі тільки такі умови для збору первинних емпіричних даних (наприклад, при дослідженні більшості соціальних феноменів, емоційного стресу, екстремальних вчинків, наприклад, самогубств тощо) [78, с. 29].
Хоча цей дослідницький підхід має багато позитивних аспектів, у ньому є й багато обмежень [68, с. 29]. Наприклад, труднощі, пов’язані з підбором категоріальних дефініцій для реєстрації результатів спостереження. Розглянемо категоризацію результатів спостережень за схемою Бейлза, яка розроблена для спостережень за перебігом групової дискусії і взаємодії її учасників. В ній фігурують такі характеристики поведінки учасників:
Хтось ініціює дискусію;
Інший учасник підтримує й доповнює висловлювання ініціатора;
Інший учасник, навпаки, піддає критиці висловлювання ініціатора й пропонує власний погляд на проблему;
Хтось взагалі уникає дискусії і т. ін.
На підставі підрахунків частоти виникнення тих чи інших форм поведінки робляться певні узагальнення. На цьому етапі виникають труднощі, пов’язані з тим, щоб з’ясувати, які кількісні показники дозволяють вважати той чи інший вид поведінки типовим для певного суб’єкта.
Крім прихованих спостережень в психології розповсюджені так звані польові спостереження, які відрізняються від натуралістичних за рядом ознак.
При польовому спостереженні дослідник активно втручається у збір даних (при натуралістичному він цього не робить).
У польових умовах дослідник активно взаємодіє з досліджуваним при зборі даних.
У польових спостереженнях застосовується багато різних методичних підходів (обстеження, кореляційні дослідження, лонгітюдні дослідження, польовий експеримент).
У межах дескриптивної стратегії широко використовуються опитування, які проводяться у вигляді окремих випадків {кейсів). Наприклад, клінічний психолог аналізує записи, зібрані за останнє десятиліття, і виявляє, що упродовж останніх п’яти років відсоток пацієнтів чоловічої статі з невротичними розладами збільшився у порівнянні з попереднім аналогічним періодом. Такі результати аналізу окремих випадків можуть стимулювати роздуми і спрямовувати дослідницькі зусилля на виявлення соціопсихологічних факторів, які впливають на зростання випадків неврозів у чоловіків.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)