Економіка розвитку – Царенко О. М. – § 2. Виконання банками функцій агентів валютного контролю

Ліцензування – порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України, а також якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.

Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах і порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України та відповідно до них розробленими внутрішніми положеннями банку: ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України; відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України; проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, у тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів; проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів; залучення і розміщення кредитів та депозитів.

Філії комерційних банків здійснюють банківські операції згідно з Положенням про філію та лише за умови наявності і в межах дозволу, наданого банком – юридичною особою. Такий дозвіл має бути виписаний на бланку комерційного банку, підписаний Головою правління банку або його заступником і засвідчений печаткою банку.

Копія дозволу в триденний строк надається територіальному управлінню Національного банку України за місцем розташування філії та головного банку – юридичної особи.

Здійснення банківських операцій без ліцензії Національного банку України тягне за собою відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України.

Обов’язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України щодо можливого її надання за договорами, визначеними в Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб’єктам цього ринку, до яких належать Національний банк України; уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями); уповноважені фінансово-кредитні установи (які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями); валютні біржі.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи здійснюють операції з купівлі-продажу іноземних валют на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, що встановлені на цих ринках, та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів та нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України у випадках, передбачених цими Правилами, та в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Усі валютні операції з валютами першої групи “Класифікатора іноземних валют Національного банку України” (далі Класифікатор) та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні здійснюються лише на умовах “тод” (поставка валюти відбувається сьогодні), “том” (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або “спот” (поставка валюти відбувається на другий робочий день із дня укладення угоди).

Купівля-продаж валют першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками України проводиться в банківські дні лише у визначений проміжок часу (Торговельна сесія), що встановлюється та змінюється на підставі окремого рішення Національного банку України. Укладення угод з купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками України поза межами Торговельної сесії забороняється.

В операційний час до початку Торговельної сесії комерційні банки виконують заявки та доручення своїх клієнтів на продаж та купівлю іноземної валюти. Суми незадоволених заявок та доручень клієнтів банки групують у вигляді зведеної нетто-купівлі або нетто-продажу та подають до НБУ інформацію про участь у Торговельній сесії з визначеним обсягом купівлі або продажу іноземної валюти до її початку.

Банк може взяти участь у Торговельній сесії тільки як продавець або як покупець. Одночасне подання заявок на купівлю та продаж валюти протягом операційного часу поточної сесії, зміна суми заявки або перевищення заявленого обсягу операцій під час Торговельної сесії не допускається.

Після завершення Торговельної сесії банки не здійснюють операцій з купівлі-продажу валюти як з клієнтами, так і між банками. Незадоволені доручення на продаж чи купівлю валюти на Торговельній сесії переносяться на наступний операційний день.

Національний банк має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це комерційні банки не пізніше ніж за два дні до часу зміни.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

Забороняється здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту.

Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими фінансово-кредитними установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами “тод”, “том”, “спот” для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов’язань перед власними клієнтами.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансово-кредитною установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваженої фінансово-кредитної установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду.

Операції з продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та пункти обміну іноземної валюти на цілі, не передбачені Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, здійснюються лише в межах іноземної валюти, купленої через касу банку та пункти обміну іноземної валюти.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи: договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу; вантажна митна декларація за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 зі змінами, якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти). У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора копія вантажної митної декларації (якщо здійснення митного оформлення продукції відбулось після 01.09.98) має бути засвідчена круглою гербовою печаткою й підписом керівника або заступника керівника відповідної митниці (митниці засвідчують копії ВМД, оформлення вантажів за якими було здійснено виключно у митних режимах; акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт; документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті, у разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора (строк дії довідки 90 днів). Зазначена довідка подається клієнтом уповноваженому банку також при купівлі та перерахуванні будь-якої іноземної валюти на користь нерезидентів, які розташовані в офшорних зонах.

Орієнтовний перелік офшорних зон визначений Міністерством закордонних справ та Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України за дорученням Кабінету Міністрів України.

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, проставляється позначка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із зазначеною позначкою засвідчуються суб’єктом господарської діяльності або нотаріусом (крім копії вантажної митної декларації, засвідченої митними органами, та довідки державної податкової адміністрації) і зберігаються в уповноваженому банку.

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро, страховими брокерами, постійними представництвами страхових брокерів – нерезидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), у якій вони зареєстровані як платники податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

Заявки з розрахунком витрат: на відрядження за кордон; на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

Документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою: для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах; для оплати за навчання, лікування, патентування тощо; для сплати митних платежів; для здійснення платежів за користування авторськими правами; для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

Укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

Рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо;

Угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

Угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи: заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон; укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами; заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, у межах залишків коштів на рахунку.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи: заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон; заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами, пов’язаних з виконанням трудових обов’язків; заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, у межах залишків коштів на рахунку.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи: заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб-резидентів на постійне місце проживання за кордон; документи, що передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб резидентів і нерезидентів.

Документом, що підтверджує право виїзду з України на постійне місце проживання, є паспорт громадянина для виїзду за кордон, наданий органами внутрішніх справ України зі штампом на одній із сторінок “постійне проживання” із зазначенням країни виїзду. Цей штамп має бути засвідчений візовою печаткою.

При здійсненні неторговельних операцій фізичними особами-нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України є заявка на перерахування іноземної валюти за кордон та документи про джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна, документи про отримання успадкованих коштів, довідки-підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента гривень, одержаних від юридичної особи-резидента як оплата праці, авторські гонорари тощо).

Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента тільки після проставлення уповноваженим банком позначки про її купівлю на міжбанківському валютному ринку України на оригіналах зазначених документів.

Якщо фізична особа-нерезидент при поданні заявки на купівлю іноземної валюти пред’являє, але не залишає в уповноваженому банку оригінали документів про джерела походження гривень, іноземна валюта після купівлі її на міжбанківському валютному ринку України зараховується на субрахунок балансового рахунку “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”. Тільки після подання в уповноважений банк оригіналів документів для здійснення банком на них позначки про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України ця валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку перераховується за межі України.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов’язань уповноважених банків – членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов’язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є: для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами – витяг із кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками); для закриття відкритої валютної позиції банку – заявка банку (із розрахунком).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов’язань уповноважених банків та фінансово-кредитних установ за операціями, пов’язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв’язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та рахунок-фактура. За цими операціями довідка державної податкової адміністрації (інспекції) не вимагається. У разі купівлі іноземної валюти першої групи

Класифікатора небанківськими установами для оплати послуг REUTERS вони надають уповноваженому банку довідку державної податкової адміністрації (інспекції).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи, а також їх окремі підрозділи, які мають кореспондентський рахунок у гривнях у територіальному управлінні Національного банку України, мають право купувати в клієнтів протягом робочого дня іноземну валюту за власні кошти в загальному обсязі, що не перевищує 10 000 доларів США, або еквівалент в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют на день здійснення операції, у межах нормативів відкритої валютної позиції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Ці кошти мають бути продані уповноваженим банком та уповноваженою фінансово-кредитною установою на міжбанківському валютному ривку України або використані для закриття власної відкритої валютної позиції.

Іноземна валюта, яка придбана у визначеному порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п’яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

У разі порушення резидентами визначених строків, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п’яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв’язку з тим що взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу з розподільчого рахунку. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Якщо в клієнта після оплати його зобов’язань в іноземній валюті залишається невикористаною безготівкова іноземна валюта в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, яка раніше придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи на міжбанківському валютному ринку України, вона може бути зарахована на його поточний рахунок.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з чинним законодавством України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок.

Уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи зобов’язані продавати без доручення клієнтів на їх користь усі надходження в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п’яти банківських днів з часу зарахування таких надходжень на їх кореспондентські рахунки або рахунок каси (крім передбачених п. 2.16 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України). Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, уповноважений банк або уповноважена фінансово-кредитна установа зобов’язані перерахувати на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п’яти банківських днів з часу зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансово-кредитної установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, унаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк або уповноважена фінансово-кредитна установа зобов’язані здійснювати протягом п’яти банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України (у тому числі валютні біржі) при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій фінансово-кредитній установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов’язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв’язку за користування їхніми послугами.

Особливої уваги заслуговують лізингові операції. Потребують одержання ліцензії лізингові операції резидентів, які здійснюються на умовах, коли відстрочення поставки об’єкта лізингу в Україну перевищує 90 календарних днів з моменту виставлення векселя, здійснення авансового платежу чи платежу на користь нерезидента-лізингодавця при використанні акредитивної форми розрахунків або якщо останній лізинговий платіж надійде на рахунок резидента-лізингодавця у строки, що перевищують 90 календарних днів з дати оформлення ВМД – валютно-митної декларації на вивезення з України об’єкта лізингу.

Якщо законодавчо встановлені строки порушені при проведенні розрахунків між лізингодавцем та продавцем об’єкта лізингу, один із яких є резидентом, а інший – нерезидентом і які є сторонами договору лізингу, укладеного у формі багатосторонньої (за участю лізингодавця, лізингоодержувача та продавця об’єкта лізингу) угоди, то контроль за такою операцією аналогічний контролю за експортними (імпортними) операціями резидентів.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за лізинговою операцією, при здійсненні якої резидент виступає лізингоодержувачем, банк здійснює за зразком імпортних операцій резидентів.

Банк знімає з контролю лізингову операцію, за якою резидент виступає лізингоодержувачем, після пред’явлення останнім документа, що засвідчує поставку нерезидентом об’єкта лізингу.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за лізинговою операцією, при здійсненні якої резидент виступає лізингодавцем, починається з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД на об’єкт лізингу.

За договором лізингу, строк розрахунків за яким перевищує законодавчо встановлений, резидент повинен одержати відповідне рішення Кабінету Міністрів України до початку передачі нерезиденту об’єкта лізингу.

Банк знімає з контролю лізингову операцію, за якою резидент виступає лізингодавцем, після зарахування суми останнього лізингового платежу (або

Його частини у разі здійснення обов’язкового продажу) на поточний рахунок цього резидента.

Допускається зменшення сум лізингових платежів на користь резидента-лізингодавця на розмір комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежів через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором та підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не потрібне, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

Ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями надаються центральним апаратом Національного банку України (далі – центральний апарат).

Якщо резидент подав до центрального апарату заяву та відповідне рішення Кабінету Міністрів України протягом 12 робочих днів з дня виникнення порушення, то законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строк, встановлений відповідно до раніше одержаних ліцензій за цією операцією, продовжується з дня виникнення порушення, в іншому випадку строк розрахунків продовжується з дати подання резидентом вищезазначених документів.

Центральний апарат розглядає документи, подані резидентом, протягом двадцяти робочих днів з моменту отримання повного пакета документів і видає резиденту ліцензію.

Банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні та лізингові операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

Банки зобов’язані при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями його клієнтів. Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання.

За невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення при проведенні валютних операцій банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економіка розвитку – Царенко О. М. – § 2. Виконання банками функцій агентів валютного контролю