Економіка праці та соціально-трудові відносини – Іляш О. І. – Рівень життя населення
Рівень життя населення – це соціально-економічна категорія, яка характеризує можливості суспільства щодо забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку. Він виражається сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу та правову захищеність.
Рівень життя населення – це одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх суб’єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.
Категорія “рівень життя” акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, котрі виявляються через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Цю категорію можна розмежувати на три взаємозалежні поняття: умови життя, власне рівень життя, якість життя (рис. 9.6).
Умови життя (середовище існування) – це сукупність показників, які характеризують розселення, екологію, умови життя, умови праці, розподіл бюджету часу, наявність закладів охорони здоров’я, освіти, побутового та комунального обслуговування, торгівлю, транспорт, зв’язок і систему комунікацій, культуру обслуговування тощо.
Власне рівень життя – це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг.
Якість життя – ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам.
Згідно з нормативами чи стандартами виокремлюють такі рівні життя населення:
Рис. 9.6. Взаємозалежність понять категорії “рівень життя
– достаток – це рівень життя, який дає змогу користуватись усіма благами, що забезпечують всебічний розвиток людини;
– нормальний рівень життя – забезпечує раціональне споживання відповідно до науково обгрунтованих норм та нормативів, що дає можливість людині відновлювати свій фізичний та інтелектуальний потенціал;
– бідність – це життя, за якого споживання відбувається на рівні збереження працездатності як нижньої межі відтворення життєвих сил.
Бідність характеризується низкою показників:
– межа бідності – це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб; визначається як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (за її допомогою визначаються сім’ї, які належать до категорії бідних);
– рівень бідності – це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності;
– глибина бідності – це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності;
– опікуваний державою дохід – це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності та обумовлює ймовірність сім’ї потрапити до категорії бідних;
– крайня форма бідності – це бідність щодо стандартів цивілізації; вона асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання);
– злиденність – характеризує рівень життя, що забезпечує мінімально припустимий за біологічними критеріями набір благ і послуг, споживання яких дозволяє підтримувати лише життєздатність людини.
Для того щоб управляти процесом підвищення рівня і якості життя населення, необхідно оцінювати їх компоненти, а це вимагає конкретизації переліку елементів, що входять до складу тієї або іншої компоненти.
Аналізуючи праці науковців, котрі займаються теоретичними проблемами потреб і цінностей людини, зокрема І. І. Проніної, визначають такий перелік елементів, що входять до тієї або іншої компоненти рівня й якості життя населення, а також систему показників оцінки рівня життя населення України (рис. 9.7).
Рис. 9.7. Склад компонент рівня й якості життя населення
Запропоновані елементи компонент рівня й якості життя населення можна виміряти за допомогою відповідних показників, застосовуваних в офіційній статистиці.
Загальна система показників оцінки рівня й якості життя населення України зображена на рис. 9.8.
Загалом систему показників можна згрупувати таким чином (рис. 9.9).
Рис. 9.9. Система кількісних і якісних показників рівня життя населення
Статистичне вивчення рівня життя населення постійно привертає увагу міжнародних організацій (ООН, національних урядів). Як гранично-критичні показники рівня життя у світовій практиці використовують:
– співвідношення доходів верхньої та нижньої децильних груп – 10:1;
– частку населення за межею бідності – 10 %;
– співвідношення мінімальної й середньої заробітної плати – 1: 3;
– рівень безробіття – 8-10 %;
– сумарний коефіцієнт плідності (для жінок дітородного віку) -2,14-2,15;
– умовний коефіцієнт депопуляції – 1;
– частку осіб у віці понад 65 років – 7 %. Вартісними узагальнюючими показниками рівня життя
Населення є:
– валовий внутрішній продукт на душу населення;
– національний дохід на душу населення;
– індекс споживчих цін (табл. 9.2.),
Таблиця 9.2. Вартісні показники рівня життя населення у 2005-2007 рр.
Показники | Роки | ||
2005 | 2006 | 2007 | |
Валовий внутрішній продукт, млрд грн | 441,5 | 544,2 | 712,9 |
– у розрахунку на одну особу, грн | 9 372,0 | 11 630,0 | 15 329,0 |
– у відсотках до відповідного періоду минулого року | 102,7 | 107,3 | 107,6 |
Доходи населення, млн грн | 381 404,0 | 472 061,0 | 614 984,0 |
Нарахований фонд оплати праці, млрд грн | 112,9 | 146,5 | 189,8 |
Індекс споживчих цін (у відсотках до грудня попереднього року) | 110,3 | 111,6 | 116,6 |
До відносних показників оцінки рівня життя населення належать:
– співвідношення середньодушового сукупного доходу і раціонального споживчого бюджету;
– співвідношення середньодушового сукупного доходу і прожиткового мінімуму;
– частка умовно вільної частини сукупного доходу (те, що залишається після відшкодування податків і суми прожиткового мінімуму).
Зміна відносних показників рівня життя населення представлена у табл. 9.3.
Таблиця 9.3. Основні показники рівня життя населення України в 2005-2006 рр.
Показники | 2006 р. | Довідково: Серпень 2005 р. | |||
Січень | Квітень | Липень | Серпень | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Індекс споживчих цін (у відсотках до попереднього періоду) | 101,2 | 99,6 | 100,9 | 100,0 | 100,0 |
Наявні доходи у розрахунку на одну особу, грн | 459,7 | 557,9 | 723,3 | 752,5 | 571,4 |
Заробітна плата, грн | 864,91 | 984,29 | 1 078,86 | 1 73,10 | 831,06 |
Мінімальна заробітна плата, грн | 350 | 350 | 375 | 375 | 310 |
Середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою станом на 1 число кожного кварталу, грн (форма № 5-ПФ-квартальна) | 406,82 (станом на 1 січня 2006 р.) | 422,17 (станом на 1 квітня 2006 р.) | 441,81 (станом на 1 липня 2006 р.) | 441,81 | 381,95 (станом на 1 липня 2005 р.) |
Мінімальний розмір допомоги з безробіття, грн: – для застрахованих осіб (залежно від страхового стажу) та незастрахованих осіб (звільнених військовослужбовців); – для інших застрахованих та незастрахованих осіб | 160 118 | 160 121 | 170 121 | 170 121 | 140 108 |
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, грн: – для працездатних осіб; – для непрацездатних осіб; – для інвалідів | 110 155 165 | 110 155 165 | 110 155 165 | 110 155 165 | 100 140 150 |
Закінчення табл. 9.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Прожитковий мінімум (ПМ) у середньому на одну особу в місяць, грн у т. ч.: | 453 | 465 | 465 | 465 | 423 |
ПМ для працездатних осіб, грн | 483 | 496 | 496 | 496 | 453 |
ПМ для осіб, які втратили працездатність, грн | 350 | 359 | 359 | 359 | 332 |
Співвідношення: Наявних доходів у розрахунку на одну особу до ПМ в середньому на одну особу | 1,01 | 1,20 | 1,56 | 1,62 | 1,35 |
Заробітної плати до ПМ для працездатних осіб | 1,79 | 1,98 | 2,18 | 2,16 | 1,83 |
Середньої пенсії до ПМ для осіб, які втратили працездатність | 1,16 | 1,18 | 1,23 | 1,23 | 1,15 |
(2 votes, average: 3,50 out of 5)