Величезна різноманітність трудових процесів та умов їх виконання потребує забезпечити більш-менш рівну інтенсивність праці на різних за змістом та складністю роботах. Це можливо лише за умови визначення норм праці на єдиній нормативній базі. Така
У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами. Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норм в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми
14.1 Поняття ефективності праці. 14.2 Соціальне та економічне значення її підвищення. 14.3 Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності. 14.4 Показники і методи вимірювання продуктивності праці. 14.5 Фактори і резерви підвищення продуктивності
14.1 Поняття ефективності праці. 14.2 Соціальне та економічне значення її підвищення. 14.3 Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності. 14.4 Показники і методи вимірювання продуктивності праці. 14.5 Фактори і резерви підвищення продуктивності
Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці, що, як і всі показники ефективності, характеризує співвідношення результатів та витрат, в даному випадку – результатів праці та її витрат. Кожне підприємство характеризується певним рівнем
‘ Отже, продуктивність праці – це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Залежно від прямого
Фактори зміни певного показника – це сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника. Відповідно фактори зростання продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і причин, що призводять до збільшення
Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і спеціалісти всіх рівнів у перспективних організаціях повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві включають в себе такі
15.1 Сутність, функції і принципи організації заробітної плати. 15.2 Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці. 15.3 Форми і системи заробітної плати. 15.4 Тарифна система організації оплати праці. 15.5 Безтарифна модель оплати праці. 15.6
15.1 Сутність, функції і принципи організації заробітної плати. 15.2 Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці. 15.3 Форми і системи заробітної плати. 15.4 Тарифна система організації оплати праці. 15.5 Безтарифна модель оплати праці. 15.6
Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та
Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці
Економічні свободи, що їх одержали підприємства з початком перехідного до ринкової економіки періоду, сприяли зростанню активності в пошуках найраціональнішої організації праці і її оплати. Разом з тим такі причини, як інфляція, проблеми збуту, порушення
Ми вже підкреслювали, що питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи
16.1 Сутність і значення планування праці. Трудові показники. 16.2 Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану. 16.3 Методи планування трудових показників. Планування продуктивності праці, чисельності персоналу, фонду заробітної плати. 16.4 Планування соціального
16.1 Сутність і значення планування праці. Трудові показники. 16.2 Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану. 16.3 Методи планування трудових показників. Планування продуктивності праці, чисельності персоналу, фонду заробітної плати. 16.4 Планування соціального
В умовах ринкового господарства, вільного підприємництва та конкурентної боротьби підприємства прогнозують та планують свою діяльність з урахуванням кон’юнктури ринку й свого внутрішнього ресурсного забезпечення, зокрема і ресурсів праці. У цьому процесі вирішуються такі групи
У плануванні трудових показників на підприємстві широко використовуються загальні методи планування, а також ті, які характерні для розробки планів з певної групи трудових показників, зокрема, з продуктивності праці, чисельності працівників та заробітної плати. Розглянемо
У широкому розумінні соціальний розвиток трудових колективів – це помітні перетворення, які тягнуть за собою кількісні та якісні зміни у сферах їх життєдіяльності, сприяють утвердженню колективізму й індивідуального особистісного самовираження членів колективу, підвищенню соціального
Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, що пов’язана з дослідженням взаємопов’язаних економічних процесів, які складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного характеру; з науковим обгрунтуванням бізнес-планів та об’єктивною оцінкою
Для кожного окремого підприємства основні напрямки аудиту конкретизуються відповідно до його цілей, інформації, необхідної ревізорам та керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень тощо. Через наявність великої кількості напрямків аналізу в економічному та соціальному плані,
Для здійснення моніторингу соціально-трудової сфери на всіх рівнях (див. главу 11), для стратегічного й оперативного управління підприємством необхідно мати достовірну, оперативну і повну інформацію про перебіг процесів, пов’язаних з організацією та використанням праці й
Глава 17. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин Глава 18. Людський розвиток – мета і критерій соціально-економічного прогресу Глава 17. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Глава 17. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин Глава 18. Людський розвиток – мета і критерій соціально-економічного прогресу Глава 17. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Глава 17. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин Глава 18. Людський розвиток – мета і критерій соціально-економічного прогресу Глава 17. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Міжнародна організація праці (International Labour Organisation) – одна з найстарших і найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919 р. у складі Ліги Націй за ініціативою і активною участю західної соціал-демократії для сприяння соціальному прогресу,
МОП є єдиною організацією ООН, в рамках котрої представники трудящих разом з представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з найважливіших соціально-економічних питань. На тристоронній основі функціонують
Міжнародно-правові акти двох видів – Конвенції і Рекомендації – приймаються в рамках, закріплених у статуті МОП та інших її документах. Традиційно це відбувається шляхом дворазового обговорення, перше з котрих проходить на Конференції в рамках
Конвенції та рекомендації розглядаються Організацією як мінімальні стандарти для країн-членів і не можуть використовуватись ними для погіршення стану трудящих і підприємців. Ратифікація конвенцій та прийняття рекомендацій для національної практики відбувається не завжди, та й
У сучасних умовах неможливо розраховувати на успіх в соціально-трудовій політиці країни, ізолювавшись від світового співтовариства, тому при переході до ринку дуже важливим є звернення до початкових цінностей, закладених в базових трудових нормах, рекомендаціях, правилах,
18.1 Соціально-економічна концепція людського розвитку. 18.2 Індекс людського розвитку. 18.3 Взаємозв’язок економічного зростання, зайнятості і людського розвитку. 18.4 Рівень життя, нерівність і людський розвиток. 18.5 Динаміка показників людського розвитку в Україні. Резюме. Терміни і
18.1 Соціально-економічна концепція людського розвитку. 18.2 Індекс людського розвитку. 18.3 Взаємозв’язок економічного зростання, зайнятості і людського розвитку. 18.4 Рівень життя, нерівність і людський розвиток. 18.5 Динаміка показників людського розвитку в Україні. Резюме. Терміни і
Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для вирішення завдань сприяння людському розвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв’язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН грунтується на мінімальному наборі показників, за
Економічне зростання відкриває широкі можливості для розвитку людського потенціалу і розширення для людини спектра вибору. Але для того, щоб цей потенціал міг бути реалізований, необхідно забезпечити неухильне розширення можливостей людей, більш справедливий розподіл цих
Рівень життя є однією з найважливіших соціально-економічних категорій, що характеризує становище людини в суспільстві, можливості реалізації її потреб, можливості людського розвитку. Поняття рівень життя найчастіше означає ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення.
Після здобуття незалежності Україна пройшла крізь дуже важку соціально-економічну кризу, протягом якої критично зменшився рівень життя людей і погіршилися всі без винятку економічні показники. Проте з 1999 р., за офіційними даними, почалося економічне зростання,
Додаток 1 ПЕРЕЛІК ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ПРО ПРАЦЮ Кодекс законів про працю України Затверджений Законом УРСРвід 10.12.1971. Введенийвдіюз01.06.1972(зізмін. ідоповн.) Закон України від 25.11.2003 № 1331-IV Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про
А Адаптованість працівника – це його здатність пристосовуватися до змісту і умов трудової діяльності безпосереднього соціального середовища, вдосконалювати свої ділові і особисті якості. Під професійною адаптованістю розуміємо здатність працівника пристосовуватися до особливостей конкретної професії