Прагнення особи виразити, реалізувати себе через професійні досягнення, формальним підтвердженням яких є кар’єрне просування, стає невичерпним джерелом активності в професійній діяльності. Діяльність людини в обраній професії є частиною життєвої стратегії, тобто індивідуальної організації і

Глава 8. Система соціально-трудових відносин Глава 9. Соціальне партнерство Глава 10. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства Глава 11. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин Глава 8. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Глава 8. Система соціально-трудових відносин Глава 9. Соціальне партнерство Глава 10. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства Глава 11. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин Глава 8. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

В системі соціально-трудових відносин, залежно від особливостей суб’єктів та характеристик соціально-економічного простору, виділяються такі їх рівні (рис. 8.1): – індивідуальний (працівник – роботодавець, працівник – працівник, роботодавець – роботодавець); – мікроекономічний (рівень підприємства), відносини

Оцінка стану і ступеня розвитку соціально-трудових відносин – складне і важливе завдання. Тривалий науковий пошук адекватної системи критеріїв для такої оцінки привів спеціалістів до висновку про доцільність використання показників якості трудового життя як індикаторів

9.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки. 9.2. Форми і принципи соціального партнерства. 9.3. Держава в системі соціально-трудових відносин. 9.4. Роль найманих працівників і профспілок у системі соціального партнерства. 9.5.

Важливим чинником і передумовою поширення й розвитку соціального партнерства є проголошення і конституційне оформлення ідеї створення соціальної держави. Після Другої світової війни у конституціях багатьох західних країн були сформульовані завдання побудови соціальної держави. В

Організації та об’єднання роботодавців є одним з основних суб’єктів соціального партнерства. Методи створення цих організацій і об’єднань, їх функціонування і співробітництва з профспілками та органами влади є важливою складовою механізму соціально-трудового партнерства. Передумовою створення

10.1. Система заходів громадського і державного регулювання соціально-трудових відносин. 10.2. Правові засади та механізм соціального партнерства. 10.3. Колективні договори й угоди – основа соціального партнерства. 10.4. Пріоритетні напрями колективно-договірного регулювання відносин у сфері праці.

Правовою основою соціального партнерства в Україні є національні законодавчі та нормативні акти, які регулюють соціально-трудові відносини. Це законодавство розроблялося на основі ратифікованих Україною конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП). Слід зазначити, що у

Відповідно до законодавства, угод на загальнодержавному, галузевому, територіальному рівні, положень колективних договорів соціальні партнери набувають прав і обов’язків. Розглянемо ті з них, що стосуються найважливіших сфер соціально-трудових відносин в Україні: забезпечення продуктивної зайнятості, регулювання

Відповідно до законодавства, угод на загальнодержавному, галузевому, територіальному рівні, положень колективних договорів соціальні партнери набувають прав і обов’язків. Розглянемо ті з них, що стосуються найважливіших сфер соціально-трудових відносин в Україні: забезпечення продуктивної зайнятості, регулювання

У колективному договорі, угоді сторони соціального партнерства передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, визначають обов’язки сторін, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів

11.1 Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери. 11.2 Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини. 11.3 Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери. 11.3.1 Соціально-демографічні та міграційні процеси. 11.3.2 Зайнятість, ринок праці, безробіття. 11.3.3 Соціально-трудові процеси

Кінець XX ст. ознаменувався зародженням, становленням та стрімким поширенням інформаційного суспільства, яке поступово охоплює весь світ. Зміни в світовій економіці зумовлюють високу міру залежності подальшого розвитку кожної країни від її здатності здобувати, передавати і

11.3.1. Соціально-демографічні та міграційні процеси Соціально-економічна криза 90-х p. XX ст. в Україні викликала негативні тенденції у відтворенні населення України, що призводить до значного скорочення демовідтворювального потенціалу, нагромадженого попередніми поколіннями. Для України характерний регресивний

Метою цього напряму моніторингу є визначення масштабів ринку праці, запобігання масовому безробіттю, найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу, без чого не можливий подальший соціально-економічний розвиток суспільства. Як ви знаєте з матеріалів глави 6,

Ще одним важливим напрямком моніторингу соціально-трудової сфери є відслідковування змін умов та охорони праці на виробництві. В Україні досить велика кількість працівників, зайнятих в умовах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, зокрема в таких

Для ефективного виконання своїх функцій моніторинг соціально-трудової сфери в Україні має здійснюватися за організаційно-технологічною схемою, яка визначає функціональну взаємодію відповідальних виконавців зі збору, передачі, обробки та аналізу інформації, яка формується на основі єдиної системи

Глава 12. Організація праці Глава Глава 1З. Нормування праці Глава Глава 14. Ефективність праці Глава Глава 15. Оплата праці Глава 16. Планування, аналіз, звітність і аудит у сфері праці Глава 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ 12.1

Поділ праці як спеціалізація трудової діяльності, що призводить до виділення і співіснування різноманітних її видів, з доісторичних часів був основним фактором зростання продуктивності праці. В певній формі поділ праці існує на всіх рівнях людської

Жива праця людини є неодмінною умовою будь-якого матеріального чи духовного виробництва. Тобто в основі будь-якого виробництва лежить трудовий процес. Трудовий процес – це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організацій но-тех ніч них, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Охорона праці на підприємстві –

13.1 Суть і значення нормування праці. 13.2 Об’єкти нормування праці. 13.3 Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу. 13.4 Система нормативів і норм праці. 13.5 Методи нормування трудових процесів. Резюме. Терміни і поняття.

Різноманітність видів трудової діяльності людей обумовлює різноманітність об’єктів нормування праці. Найширше узагальнення дозволяє виділити дві форми витрат праці: витрати робочого часу та витрати робочої сили (фізичної та нервової енергії людини). Відповідно до цього виділяємо