Економіка праці та соціально-трудові відносини – Акулов М. Г. – 7.5. Умови праці та фактори їх формування
Умови праці – це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці. Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру (статі, віку, стану здоров’я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).
Умови праці можуть бути:
А) Оптимальні – при них зберігається здоров’я людини і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;
Б) Припустимі – вони визначають рівень факторів середовища, що не перевищує норми;
В) Шкідливі – їх підрозділяють на чотири ступені шкідливості.
З позиції безпеки праці розрізняють припустимий рівень цих факторів, що встановлюється спеціальними нормами.
Метою організації праці є зниження ступеня небезпечного впливу умов праці на людський організм і створення зручних і комфортних умов. Домогтися цього можна, установивши контроль за дотриманням відповідних нормативів, що регулюють умови праці, а також розробивши і реалізувавши міри захисту від несприятливого і шкідливого впливу зовнішнього середовища.
Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.
Психологічна межа Характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.
Фізіологічна межа Характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.
Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.
На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць.
Умови праці по кожному робочому місці формуються під впливом факторів, наведених у табл. 7.3.
Таблиця 7.3
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА УМОВИ ПРАЦІ
Група факторів | Змістова характеристика |
Виробничі | – особливості техніки і технології; – рівень механізації і автоматизації праці; – якість оснащення робочих місць; – режим праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи. |
Санітарно-гігієнічні | – температура; – вологість; – забрудненість повітря; – шум; – вібрація; – освітленість на робочому місці. |
Фактори безпеки | – захист працівників від травм; – захист від уражень струмом; – захист від хімічного і радіаційного забруднення. |
Інженерно-психологічні | – комфортність на робочих місцях; – досконалість конструкції техніки і технологічного процесу; – зручність обслуговування машин і механізмів. |
Естетичні | – привабливість виробничого середовища; – приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці; – заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо. |
Соціальні | – взаємовідносини в трудовому колективі; – стиль керівництва; – місія і цілі підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат у колективі. |
Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.
В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)