Економіка підприємства – Ковальчук І. В. – РОЗДІЛ I. ПІДПРИЄМСТВО В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
У разі, коли прагнення засновника майбутнього підприємства досягти певної мети передбачає здійснення господарської діяльності (він визначився з метою інвестування, обрав сферу діяльності) і стартовий капітал знайдено, проаналізовані ресурсні та продуктові ринки і зроблено попередні розрахунки щодо доцільності інвестування в певному напрямку, на етапі, що передує процесу інвестування, він має вирішити такі проблеми.
Сформулювати стратегію і цілі діяльності підприємства. Ринкове економічне середовище наповнене суб’єктами господарювання (станом на 1 липня 2006 р. в Україні налічувалося 1 108 737 підприємств і організацій), кожен з яких щоденно веде боротьбу за “місце під сонцем”. Для того щоб досягти конкурентних переваг і бажаних результатів діяльності, підприємство має чітко сформулювати та економічно обгрунтувати стратегію розвитку і цілі діяльності в коротко – та довгостроковому періодах, на основі яких будуть розроблятися шляхи їх досягнення.
Обрати організаційно-правову форму ведення господарської діяльності, яка має бути:
– ефективною як з позиції власника (власників) підприємства, так і з погляду зручності управління ним;
– привабливою для залучення інвестицій у разі потреби і співпраці з фінансовими установами;
– оптимальною для вирішення проблем щодо реєстрації (мінімізації витрат на реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, ліцензування);
– зручною для власників підприємства відносно ступеня їх відповідальності за фінансовими зобов’язаннями суб’єкта господарювання;
– оптимальною з позиції оподаткування бізнесу;
– такою, що мінімізує ризик втрати бізнесу, наприклад, через вихід зі складу юридичної особи одного з учасників та ризик захоплення конкурентами.
Ознайомитися з законодавчими обмеженнями щодо господарювання в обраній сфері діяльності. Можливо, обраний сегмент ринку має високі вхідні бар’єри – наявність системи квотування чи ліцензування, що передбачає додаткові витрати на придбання державних дозволів (ліцензій), та дотримання певних вимог щодо організації виробничого процесу.
Зареєструвати суб’єкт господарської діяльності у відповідних інституціях державної влади. Процедура державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності чітко виписана в Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, проте на практиці правила реєстрації дуже часто порушуються.
Обрати технологічний спосіб виготовлення продукції, пам’ятаючи, що в сучасному світі майбутнє, безумовно, за інноваційними технологіями.
Визначитися з виробничою структурою майбутнього підприємства та побудувати ефективну систему управління. Цілі власників підприємства не будуть реалізовані повною мірою, якщо підприємство не матиме раціональної виробничої структури (критерії – зручність, доцільність, мінімізація витрат) та ефективної системи управління. Інтереси власників інвестованого капіталу, топ-менеджерів підприємства та інших найманих працівників дуже часто відрізняються. Тому вкрай важливо вирішити проблему щодо створення ефективної системи управління, яка б максимально, наскільки це можливо, об’єднала їх заради досягнення місії та цілей підприємства. Проблеми управління, особливо корпоративного, гостро стоять сьогодні перед багатьма підприємствами.
Виважені рішення з зазначених вище питань значною мірою впливають на успішність ведення справи, ефективність інвестування капіталу та діяльності майбутнього підприємства.