Економіка підприємства – Ковальчук І. В. – Джерела формування оборотних коштів
Джерела формування оборотних коштів впливають на процес їх обертання і ефективність використання оборотного капіталу підприємства. Це, зокрема, такі:
1. Власні та прирівняні до них кошти:
– статутний капітал підприємства (є джерелом формування оборотних коштів на момент створення підприємства);
– дохід підприємства щодо:
А) частини, що компенсує поточні матеріальні витрати підприємства (ця частина доходу підприємства має бути в подальшому знову інвестована у створення виробничих запасів з метою забезпечення безперервності виробничого циклу);
Б) прибутку після оподаткування (використовується у разі потреби фінансування приросту оборотних коштів);
– сталі пасиви підприємства (мінімальна заборгованість підприємства з виплат заробітної плати персоналу, відрахувань на обов’язкове державне пенсійне, соціальне страхування тощо – утворюється внаслідок розриву моменту отримання доходу і моменту виплати заробітної плати та здійснення податкових платежів).
Обсяг мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і строку, за який вона виплачується. Чим більший розрив між строком виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона сплачується, тим вища заборгованість і більше коштів підприємство може використати в господарському обороті.
Мінімальна заборгованість щодо резерву майбутніх платежів створюється головним чином за рахунок нарахувань на оплату відпусток. Належна заробітна плата на чергову відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами протягом року. Ці суми, що зараховуються до поточних витрат щомісячно, резервуються в порядку нарахувань на рахунок майбутніх платежів. Вони виплачуються робітникам, коли ті йдуть у відпустку, а потім списуються з цього рахунку. Однак на рахунку майбутніх платежів згідно з графіком відпусток завжди є кошти. У зв’язку з цим мінімальні залишки коштів на рахунку майбутніх платежів можуть використовуватися як джерело формування власних оборотних коштів.
Мінімальна заборгованість щодо відрахувань до фондів соціального спрямування також постійно є в обігу підприємства, оскільки ці платежі здійснюються один раз на місяць. її можна визначити як добуток мінімальної перехідної заборгованості з оплати праці робітника та відсотка відрахувань, затвердженого для відповідного фонду.
2. Запозичені та залучені кошти: на підприємствах можуть виникати проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, накопиченою на складі нереалізованою готовою продукцією, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов’язань постачальниками та через інші обставини, що викликають потребу в додаткових коштах. Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливо. У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення короткострокових банківських кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості:
– короткострокові банківські кредити: враховуючи складний стан економіки підприємств, взаємні неплатежі, комерційні банки з метою гарантії повернення коштів, що надаються в позику, кредитують суб’єктів господарювання, як правило, під заставу їхнього майна чи депозитів та за умови страхування ризику непогашення кредиту.
Короткостроковий кредит, незалежно від об’єктів кредитування, надається строком до одного року. Однак на практиці строки надання кредиту значно менші, що пояснюється високими ризиками в економічному середовищі;
– кредиторська заборгованість – це короткострокові зобов’язання підприємства перед постачальниками ресурсів, за розрахунками з бюджетом або перед іншими кредиторами.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)