Економіка підприємства – Ковальчук І. В. – 10.1. Поняття і класифікація підприємства

Нормативна база

1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 29 грудня 1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 р. № 353.

10.1. Поняття і класифікація підприємства

Інвестовані в підприємство кошти повертаються власникам за рахунок доходу від здійснення господарської діяльності. Темпи їх повернення залежать від обсягу доходу та його структури. З економічного погляду дохід підприємства – це сумарні надходження, які отримує підприємство в результаті здійснення підприємницької діяльності протягом певного періоду часу (року, кварталу, місяця).

Дохід підприємства складається з різних за економічним призначенням частин. Деякі суми з доходу підприємства підлягають обов’язковому перерахуванню до державного бюджету або цільових фондів, інші мають бути знову інвестовані на придбання ресурсів з метою здійснення безперервної звичайної діяльності, решта (амортизаційні відрахування і чистий прибуток) за умов ритмічної нормальної діяльності становлять вільні до певного моменту кошти, якими може розпоряджатися підприємство і які можуть бути інвестовані або в розширення підприємства, або в інших, непов’язаних з основною діяльністю, напрямках. Причому, якщо чистий прибуток може інвестуватися на необмежений строк, то використання амортизаційних відрахувань є обмеженим у часі. Не слід забувати, що амортизаційні відрахування призначені для фінансування відтворення діючих основних засобів підприємства і можуть інвестуватися в інших напрямках лише протягом амортизаційного періоду (рис. 10.1).

Згідно з бухгалтерським обліком, дохід – це валове надходження економічних вигід протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу. Дохід підприємства може виникати в результаті таких операцій і подій, як реалізація продукції або надання послуг, використання активів іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті та дивіденди, надання активів в оренду.

Дохід визнається в бухгалтерському обліку при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, які зумовлюють зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників підприємства) за умов, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Дохід включає тільки валовий приріст економічних вигід, які отримані або мають бути отримані підприємством. Не визнаються доходами підприємства суми, одержані від імені третіх сторін (податок на додану вартість, акцизний збір), які не є економічними вигодами, що надходять до підприємства і не ведуть до збільшення власного капіталу. Отже, вони виключаються під час розрахунків доходу

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в момент його виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів (застосовується метод нарахування). Нарахований дохід, який наводиться у звіті про фінансові результати, є з економічного погляду “заробленим, але не отриманим”. У більшості випадків оцінка моменту виникнення доходу збігається з передачею юридичного права власності на продукцію або передачею продукції у володіння покупця. Якщо підприємство залишає за собою суттєвий ризик володіння продукцією, операція не розглядається як реалізація і дохід не визнається.

Величина доходу, який виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між підприємством та покупцем продукції або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана, з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу продажу, що надаються підприємством. У більшості випадків компенсація надається у грошовій формі, а дохід виражається в тій сумі грошових коштів чи їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

Коли товари або послуги обмінюються на товари або послуги, які є подібними за характером і вартістю, обмін не розглядається як операція, яка генерує дохід. Коли товари реалізуються або послуги надаються в обмін на неподібні товари чи послуги, обмін розглядається як операція, що генерує дохід. Дохід в цьому разі оцінюється за справедливою вартістю отриманих товарів або послуг, скоригованих на суму будь-яких переданих грошових коштів або їхніх еквівалентів.

Є така класифікація доходу (рис. 10.1):

– дохід від основної діяльності (дохід (виручка) від реалізації продукції);

– інші операційні доходи;

– дохід від операційної діяльності;

– фінансові доходи;

– інші доходи від звичайної діяльності;

– дохід від звичайної діяльності;

– дохід від надзвичайних подій.

Економіка підприємства   Ковальчук І. В.   10.1. Поняття і класифікація підприємства

Рис. 10.1. Класифікація доходу підприємства

Не визнаються доходами в бухгалтерському обліку:

– сума передоплати продукції (передоплата з економічного погляду є “незаробленим доходом”, тому не включається до складу доходу);

– сума авансу в рахунок оплати продукції;

– сума надходжень згідно з договором комісії, агентським чи іншим аналогічним договором на користь комітента1, принципала2 тощо;

– сума задатку під заставу, на погашення займу та ін., якщо це передбачено відповідним договором;

– надходження від первісного розміщення цінних паперів. Для цілей податкового обліку застосовується поняття валового доходу.

Валовий дохід – це загальна сума доходів підприємства від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

До складу валового доходу належать:

– загальні доходи від реалізації товарів (робіт та послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи;

– доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску та операцій з їх кінцевого погашення);

– доходи від спільної діяльності та у вигляді процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від лізингу;

– доходи від здійснення бартерних операцій (виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче звичайних цін);

– суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої підприємством; вартості товарів, що надані безоплатно підприємству;

– штрафи, пені та ін.

Визнання валового доходу в податковому обліку.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок підприємства в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; у разі продажу товарів за готівку – дата її оприбуткування в касі підприємства;

– або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) підприємством.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економіка підприємства – Ковальчук І. В. – 10.1. Поняття і класифікація підприємства