Економіка підприємства – Іванілов О. С. – 14.1. Формування фінансових ресурсів підприємства
Питання для теоретичної підготовки
14.1. Формування фінансових ресурсів підприємства.
14.2. Фінансовий ринок та його структура.
14.3. Постачальники та споживачі інвестиційного капіталу в ринковій економіці.
14.4. Фінансово-кредитний механізм інвестиційної сфери в умовах ринкової економіки.
14.5. Відносини підприємства із комерційними банками.
14.6. Терміни кредитування.
14.7. Визначення фінансового стану підприємства.
14.8. Платоспроможність і ліквідність.
14.9. Прогнозування фінансового стану підприємства.
Ключові терміни і поняття
– | Фінансові ресурси підприємства | – Фінансово-кредитний механізм |
– | Джерела фінансових ресурсів | – Фінансовий стан підприємства |
– | Фінансовий ринок | – Фінансова стійкість підприємства |
– | Капітал | – Прибутковість |
– | Інвестор | – Платоспроможність |
– | Кредитор | – Ліквідність |
– | Комерційний банк | – Ліквідні кошти |
– | Кредит | – Прогнозування фінансового стану |
– | Грошово-кредитна політика | Підприємства |
– | Кредитний договір | |
– | Термін кредитування |
14.1. Формування фінансових ресурсів підприємства
Фінансові ресурси – це кошти, шляхом яких відбувається відділення тієї частини сукупного суспільного продукту, які без порушення об’єктивної пропорційності суспільного виробництва можуть бути спрямовані на розвиток соціально-економічної мети в цілому. Це об’єктивна макроекономічна категорія, зміст якої визначається умовами матеріально-фінансової збалансованості економіки. Рівність надходження та витрачання фінансових ресурсів свідчить про те, що платоспроможний попит підприємств та організацій, який формується в результаті фінансування витрат на розвиток народного господарства та функціонування невиробничої сфери, має покриття, оскільки відповідає створеним фінансовим ресурсам.
В умовах ринку джерела фінансування підприємства відрізняються від традиційних для планової економіки. При переході до ринкової економіки різко скорочується частка бюджетних коштів для фінансування інвестицій, скорочуються строки надання кредиту.
У той же час власні джерела підприємства (статутний капітал; фонди, що утворюються з чистого прибутку; амортизаційні відрахування) – обмежені. У зв’язку з цим, у ринкових умовах підприємства повинні самі займатись пошуком нових джерел фінансування на ринку капіталів.
Аналіз руху капіталу на ринках дозволяє виділити основні фактори, які впливають на фінансування підприємства, а саме:
– рівень заощаджень населення, які залежать від рівня розподілу доходів, податкової політики держави;
– рівень конкуренції між споживачами заощаджень, тобто між інвестиційними інститутами, банками, державою, пенсійним та страховим фондами;
– ступінь та напрями участі іноземного сектора в національному фінансовому ринку;
– рівень віддачі від інвестованого капіталу, який буде визначатися ступенем ефективності функціонування підприємств.
Формування системи фінансових джерел передбачає:
– визначення критеріїв залучення того чи іншого джерела фінансування;
– аналіз можливих джерел фінансування на основі оцінки їх якісних та кількісних характеристик;
– вибір джерел фінансування, які відповідають обраним критеріям;
– визначення оптимальної структури фінансових джерел.
Як критерії вибору джерел зовнішнього фінансування можуть бути використані:
– порівняння розмірів витрат на одержання фінансів з альтернативних джерел;
– строк виплати боргу з точки зору вигідності строку погашення в зручний для підприємства час;
– ймовірні обмеження в надходженні коштів;
– ризик переходу контролю до іншого власника. Джерелом фінансування капітальних вкладень можуть бути:
– власний капітал і внутрішні фінансові резерви інвестора (статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, а також заощадження громадян і юридичних осіб);
– залучені кошти (довгострокові кредити, облігації, короткострокова кредиторська заборгованість, інша короткострокова заборгованість);
– кошти, які сплачуються органами страхування у вигляді відшкодування збитку від аварій, стихійного лиха та інші засоби;
– фінансові кошти, що централізуються об’єднаннями підприємств за встановленим порядком;
– засоби позабюджетних фондів;
– засоби іноземних інвесторів.
Фінансування капітальних вкладень може здійснюватися за рахунок як одного, так і декількох джерел.