Економіка підприємства – Гринчуцький В. І. – 4.1. Механізм і функції управління підприємством
План
4.1. Механізм і функції управління підприємством.
4.2. Управлінські технології.
4.3. Організаційні структури управління підприємством.
4.1. Механізм і функції управління підприємством
Управління підприємством – Процес планування, організації, мотивації, контролю й регулювання дій персоналу, постановки стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства, ухвалення управлінських рішень і забезпечення їх виконання.
Сучасне виробниче підприємство – це складний комплекс, динамізм і злагодженість роботи якого забезпечуються механізмом управління, що встановлює внутрішні зв’язки і враховує діяльність усіх ланок та працівників підприємства – від робітника до директора. Група керівників і фахівців, на яку покладені відповідальність за вироблення і реалізацію управлінських рішень, становлять апарат управління, який розподіляється на категорії (табл. 4.1).
Таблиця 4.1. Управлінський персонал підприємства
Категорії | Керівники | Спеціалісти | Службовці |
Посади | Директор Керуючий Заступники Директора, Начальники Структурних Підрозділів Заступники Начальників Структурних Підрозділів | Бухгалтер Інженер з організації Праці Інженер з підготовки Кадрів Інженер з організації Управління Виробництвом Техніки з планування Техніки з праці Інженер за якістю Інженер-технолог Технік-технолог тощо | Агент з Постачання Секретар – Референт Експедитор Касир Оператор Диспетчерської Служби тощо |
Загальні Вимоги До посади | Наявність Вищої освіти, Стаж роботи у Відповідній галузі 3-5 років тощо | Наявність вищої та Середньої спеціальної Освіти, а в окремих Випадках – стаж роботи | Наявність загальної середньої Освіти і спеціальної короткострокової підготовки |
Управління в прямому сенсі слова є дія на працівників з метою досягнення мети, яка стоїть перед підприємством і його колективом. Воно грунтується, з одного боку, на багатьох галузях знань, таких як економіка і політологія, соціологія й психологія, інженерні дисципліни і статистика, а з іншого – на узагальненні практичного досвіду управління різними підприємствами, організаціями й компаніями.
Система управління включає такі компоненти:
O принципи і завдання управління;
O організаційна структура апарату управління;
O правові основи та економічні методи управління;
O інформація й технічні засоби їх оброблення.
Управління підприємством складається з ряду функціональних підсистем. Ними є:
O стратегічне і поточне управління (підприємством);
O планування;
O управління персоналом;
O управління виробництвом;
O управління маркетингом;
O управління фінансами;
O управління інвестиціями.
Завданням Стратегічного управління є забезпечення економічного зростання підприємства, підвищення його конкурентоспроможності. В основі стратегічного управління лежить необхідність:
O стратегічного аналізу змін зовнішнього середовища (на ринку, в політиці, законодавстві тощо) і умов для формування цілей, потенційних можливостей підприємства (ресурси, проекти, ідеї, наявність команди тощо);
O вибору стратегії розвитку підприємства й альтернативних варіантів;
O реалізації вибраної стратегії розвитку.
До завдань Поточного управління належить забезпечення неперервності і синхронності роботи всіх ланок підприємства, спрямованих на виконання встановлених поточних завдань.
В завдання Управління персоналом відповідно до стратегії розвитку підприємства і поточними потребами виробництва входять:
O забезпечення підприємства кадрами необхідної кваліфікації заданого професійного складу і чисельності;
O навчання працівників відповідно до прийнятої на підприємстві технології й організації виробництва продукції;
O розстановка персоналу за робочими місцями;
O проведення об’єктивної оцінки і оплати результатів діяльності кожного працівника як основи ефективної мотивації його праці;
O забезпечення прав і соціального захисту;
O забезпечення безпеки і нормальних умов праці.
З метою реалізації вказаних завдань до системи управління персоналом на великому підприємстві, як правило, входять відділи кадрів, навчання, оцінки персоналу й оплати праці, техніки безпеки.
Основним завданням підсистеми Управління виробництвом є організація виготовлення і постачання продукції необхідної якості й встановленої собівартості в заплановані терміни. На практиці це означає, що органи даної підсистеми управління повинні забезпечувати дотримання технологічної дисципліни, принципів ресурсо зберігання, виробничого режиму шляхом відповідної організації виробництва і праці.
Управління маркетингом є однією з найважливіших підсистем управління підприємством. Від неї залежить, з одного боку, правильність визначення того, яку продукцію виробляти в якій кількості й в який термін, а з іншого – ефективність постачання підприємства факторами виробництва за цінами, що не сприяють зростанню витрат виробництва, формування ринку збуту продукції в необхідному обсязі та за цінами, які забезпечують отримання прибутку.
Управління фінансами підприємства включає організацію і контроль надходження грошових коштів від реалізації продукції або стягування сум за попередніми угодами за надані послуги, а також грошових надходжень від цінних паперів тощо. Найважливішими завданнями управління фінансами є також оплата постачань сировини і матеріалів, призначених для виробництва; платежі за рахунками, які підлягають оплаті за раніше придбані товари; платежі за експлуатаційними витратами (реклама, страхування тощо); виплата заробітної плати працівникам підприємства; виплата податків і здійснення інших платежів до бюджету і позабюджетних фондів.
Управління інвестиціями включає:
O постійне вдосконалення організації виробництва і праці на базі пошуку, відбору, розробки і впровадження інноваційних пропозицій;
O формування банку інноваційних ідей і варіантів їх рішення;
O організацію процесу виявлення проблем розвитку і їх рішення;
O формування на підприємстві клімату новаторства, пошуку нових ідей.
Перераховані підсистеми управління підприємством реалізують такі функції:
1) постановка цілей і завдань відповідно до прийнятої стратегії із специфікою підсистеми;
2) планування необхідних ресурсів для вирішення поставлених завдань;
3) організація і регулювання процесу виконання відповідно з метою і поставленими завданнями, які забезпечують об’єднання зусиль і ресурсів у заданому напрямі;
4) стимулювання працівників, спрямоване на підвищення ефективності їх праці для досягнення поставленої мети;
5) контроль і коригування діяльності підсистеми і прийняття необхідних заходів для отримання результату.