Економіка підприємства – Гринчуцький В. І. – 15.3. Калькулювання собівартості продукції
Калькулювання (від лат. Calculatio – рахунок, підрахунок) – Це система розрахунків, за допомогою яких визначається собівартість усієї проданої продукції та її частин, собівартість конкретних видів виробів, сума витрат окремих підрозділів підприємства на виробництво та продаж продукції. Процес калькулювання собівартості продукції включає розмежування витрат на виробництво між закінченою продукцією й незавершеним виробництвом; розрахунок витрат на забраковану продукцію; оцінювання відходів виробництва і побічної продукції; визначення суми витрат, яка належать до готових виробів; розподіл витрат між видами продукції; розрахунок собівартості одиниці продукції.
Розрахунок планової калькуляції
Калькуляція собівартості необхідна для визначення ціни одиниці продукції, порівняння витрат підприємства з результатами його виробничо-господарської діяльності, визначення рівня ефективності роботи підприємства тощо. Об’єктами калькуляції залежно від особливостей продукції, яка випускається, та характеру технологічного процесу можуть бути:
O технологічний переділ;
O деталеоперація;
O деталь;
O складальна одиниця (вузол);
O виріб у цілому;
O замовлення на виготовлення декількох виробів;
1 т лиття прокату або штампувань, 1 кВт-год. електроенергії, одиниця ремонтоскладності, 1 т-км. роботи транспортних засобів тощо.
Провідне місце посідає калькуляція собівартості готових виробів, напівфабрикатів, послуг. Калькуляційна одиниця повинна відповідати одиниці вимірювання, прийнята в стандартах (технічних умовах) і плані виробництва в натуральному вираженні.
Для калькуляції собівартості одиниці продукції витрати класифікуються за статтями витрат, у яких об’єднуються витрати за ознакою місця їх виникнення й призначення.
Підприємства можуть вносити зміни в номенклатуру статей витрат на виробництво з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва. Залежно від повноти обсягу класифікаційних статей витрат на підприємствах розрізняють такі види собівартості:
1) собівартість проданої продукції;
2) виробнича собівартість, яка поділяється на повну і неповну;
Собівартість проданої (реалізованою) продукції – це витрати підприємства на її виробництво та продаж, включає підсумок усіх 15 статей витрат.
Виробнича собівартість – це витрати підприємства на виробництво випущеної продукції.
Повна виробнича собівартість (фабрично-заводська) формується зі всіх витрат підприємства, пов’язаних з процесом виробництва й управління підприємством.
Неповна виробнича собівартість продукції (цехова) складається з витрат підрозділів підприємства (цехів, ділянок). Розглянемо докладну калькуляцію собівартості продукції.
Сировина та матеріали:
O витрати на сировину та матеріали;
O витрати на допоміжну сировину та матеріали.
Відходи:
O поворотні;
O безповоротні.
Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати. Паливо та енергія, спожиті в технологічних цілях:
O витрати на всі види палива та енергії, які витрачаються в процесі виробництва продукції, що надходять зі сторони і виробляються самим підприємством.
Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві:
O основна;
O додаткова.
Відрахування на соціальні заходи.
Витрати на підготовку і освоєння виробництва:
O витрати на освоєння нових підприємств і цехів;
O витрати на підготовку й освоєння виробництва нових видів продукції;
O витрати на підготовчі роботи в добувній промисловості.
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання. Загальновиробничі витрати:
O заробітна плата апарату управління цехів;
O амортизація і затрати на поточний ремонт та утримання будівель (споруд) загально цехового призначення;
O витрати на досліди, випробування і раціоналізацію цехового характеру;
O витрати на заходи з охорони праці;
O втрати від простоїв у цехах.
Адміністративні витрати
O заробітна плата управлінського персоналу;
O витрати на відрядження та службові роз’їзди;
O почтові та телефоні витрати;
O амортизація, утримання та поточний ремонт будівель і споруд;
O загальнозаводські призначення;
O витрати на підбір робочої сили, підготовку кадрів;
O податки, збори, відрахування на охорону підприємства.
Інші виробничі витрати
O витрати на гарантійне обслуговування і ремонт продукції;
O витрати на дослідні роботи тощо.
Втрати від браку.
Збутові витрати:
O витрати на тару й упаковку продукції на складах готової продукції;
O витрати на доставку продукції;
O інші витрати, пов’язані зі збутом продукції.
Витрати за окремими статтями калькуляції визначаються в такому порядку: 1) нормативний розрахунок прямих витрат на виготовлення виробів; 2) розподіл непрямих витрат на собівартість окремих виробів.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)