Технологія інвестиційного проектування є зовсім новим елементом економічного аналізу. Саме в той момент, коли західний капітал перетнув кордони країн СНД, на переважній більшості підприємств не вміли оцінювати ефективність інвестицій так, як це було потрібно

Синоніми: Комерційна маржа. Рентабельність продажів. Англійські еквіваленти: Commercial margin (CM). Return on sales (ROS). Прибутковість продажів (CM) характеризує ефективність поточних операцій і розраховується як відношення чистого прибутку (NP) до виручки від реалізації (SR), тобто

Синоніми: Комерційна маржа. Рентабельність продажів. Англійські еквіваленти: Commercial margin (CM). Return on sales (ROS). Прибутковість продажів (CM) характеризує ефективність поточних операцій і розраховується як відношення чистого прибутку (NP) до виручки від реалізації (SR), тобто

Синоніми: Точка рівноваги. Англійські еквіваленти: Break-even point (ВЕР). Зміст методу розрахунку точки беззбитковості полягає у визначенні мінімально припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів, при якому проект залишається беззбитковим, тобто, не приносить ані прибутку, ані

Синоніми: Точка рівноваги. Англійські еквіваленти: Break-even point (ВЕР). Зміст методу розрахунку точки беззбитковості полягає у визначенні мінімально припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів, при якому проект залишається беззбитковим, тобто, не приносить ані прибутку, ані

Синоніми: Точка рівноваги. Англійські еквіваленти: Break-even point (ВЕР). Зміст методу розрахунку точки беззбитковості полягає у визначенні мінімально припустимого (критичного) рівня виробництва і продажів, при якому проект залишається беззбитковим, тобто, не приносить ані прибутку, ані

Існуючі сьогодні підходи до оцінки ризику можна звести до трьох груп. Перший підхід полягає в тому, що ризик оцінюється як сума добутків можливих збитків, зважених з урахуванням їх імовірності. За другим підходом ризик оцінюється

Даний метод більш детально, ніж попередній спосіб оцінки, характеризує можливості прояву тих чи інших ризиків. Недоліками цього методу варто визнати: – складність розрахунку коефіцієнтів вірогідності, адекватних ризику на кожному етапі здійснення інвестиційного проекту; ,

Даний метод більш детально, ніж попередній спосіб оцінки, характеризує можливості прояву тих чи інших ризиків. Недоліками цього методу варто визнати: – складність розрахунку коефіцієнтів вірогідності, адекватних ризику на кожному етапі здійснення інвестиційного проекту; ,

Даний метод більш детально, ніж попередній спосіб оцінки, характеризує можливості прояву тих чи інших ризиків. Недоліками цього методу варто визнати: – складність розрахунку коефіцієнтів вірогідності, адекватних ризику на кожному етапі здійснення інвестиційного проекту; ,

Для ефективного аналізу і управління системою ризику інвестиційного проекту пропонується алгоритм ризик-менеджменту, зміст і завдання якого представлені на рис. 9.6. Алгоритм здійснення ризик-менеджменту складається з чотирьох етапів. 1. Оцінка ризиків, як правило, починається з

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 10.1. Зміст інноваційної діяльності, форми її інвестування. 10.2. Види і напрямки інноваційної діяльності. 10.3. інноваційні цикли і показники дифузії новацій на підприємстві. 10.4. Інноваційний потенціал підприємства і показники

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 10.1. Зміст інноваційної діяльності, форми її інвестування. 10.2. Види і напрямки інноваційної діяльності. 10.3. інноваційні цикли і показники дифузії новацій на підприємстві. 10.4. Інноваційний потенціал підприємства і показники

Відтак, кожне підприємство повинно прагнути до формування відповідного інноваційного потенціалу, під яким розуміють здатність підприємства забезпечувати виробничі процеси’новими технікою, технологією та спроможністю випускати нові товари (послуги). Отже, інноваційний потенціал – сукупність науково-технологічних, виробничих, фінансово-економічних,

Звісно, оцінка ефективності інноваційних проектів ще не є запорукою успішної його реалізації на конкретному підприємстві. Будь-який інноваційний проект може назавжди залишитись лише вдалою альтернативою чинному перебігу бізнес-процесів. Але для того щоб збільшити науковий потенціал

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 11.1. Поняття витрат, іх класифікація та роль. 11.2. Поняття собівартості продукції. 11.3. Особливості калькуляції собівартості продукції на підприємствах. 11.4. Методи калькуляції собівартості продукції на підприємстві. 11.5. Напрямки зменшення

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут – повну

Як було визначено в п.11.2, усі виробничі витрати розділяються на витрати прямих матеріалів, прямої праці і загальновиробничі накладні витрати. Якщо перші дві групи відносяться до прямих змінних витрат (безпосередньо відносяться на виготовлену продукцію), то

Розрахунок зменшення собівартості продукції відбувається під впливом дії таких техніко-економічних чинників, як: підвищення технічного рівня виробництва, покращання організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виготов л юваної продукції тощо. Урахування змін вказаних факторів

В своїй діяльності підприємство може зіткнутися з досить неординарними ситуаціями на ринку. Відповідно до кожної ситуації воно повинно застосовувати різні стратегію і тактику поведінки. Так. прагнення до виживання підприємства в жорсткому ринковому середовищі змушує

Існує безліч підходів до проблеми ціноутворення. Підприємство встановлює вихідну ціну, а потім коригує її зважаючи на вплив різних факторів. Завдяки впливу цих факторів будують різні стратегії ціноутворення на вітчизняних підприємствах, зокрема в напрямках: –

Географічний підхід до ціноутворення передбачає ухвапення рішення про встановлення підприємством різних цін дпя споживачів, які знаходяться у різних частинах країни (виходячи з транспортних витрат). В межах підходу виділяють такі стратегії: 1. Встановлення цін зв

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 12.1. Основні положення теорії організації виробництва. 12.2. Виробничий процес І принципи його організації. 12.3. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика. 12.4. Виробничий цикл і його структура. 12.5. Методи

Перелік питань для розгляду і засвоєння: 12.1. Основні положення теорії організації виробництва. 12.2. Виробничий процес І принципи його організації. 12.3. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика. 12.4. Виробничий цикл і його структура. 12.5. Методи

Під типом виробництва слід розуміти сукупність його організаційних, технічних та економічних особливостей, тобто комплексну характеристику організації і технічного рівня підприємства, обумовлену ступенем його спеціалізації, складністю та стійкістю товарної номенклатури, розмірами і повторюваністю випуску виробів,