Економіка підприємства – Гетьман О. О. – Основи розрахунку й організації потокових ліній
У потоковому виробництві застосовуються різні транспортні засоби (табл. 12.3).
В таких галузях, як машинобудування і приладобудування, широко застосовуються конвеєри – транспортні засоби, призначені для транспортування виробу чи виконання на ньому робочих операцій, а також регламентуючі ритм роботи потокової пінії. Відтак вони відіграють організуючу роль у потоці. Якщо конвеєр призначений для переміщення виробів і підтримки ритму роботи п/нІЇ шляхом чіткого адресування виробів за різними робочими місцями, він називається розподільним, якщо він додатково є ще й місцем виконання окремих операції, йдеться про робочий конвеєр.
Таблиця 12.3
Класифікація транспортних засобів у потоковому виробництві
Ознака | Характеристика | |||
Призначення | Транспортери | Конвеєри | ||
Вид приводу | Безпривідні: | Приводні: | Автономні: | |
Сковзала, жолоби, візки | З електроприводом, з гідроприводом, з пневмоприводом | Промислові роботи, роботрейлери з бортовими комп’ютерами і програмним управлінням | ||
Принцип дії | Механічні транспортери, пневмотранспорт, гідротранспорт, електромагнітний транспорт, хвильовий, гравітаційний, на повітряній подушці | |||
Конструкція | Транспортери і конвеєри: стрічкові, роликові, шнекові, пластинчасті, ланцюгові, візникові, тросикові, супутникові | |||
Розташування просторі | Горизонтально замкнуті | Вертикально замкнуті | Підвісні | Змішані (комбіновані) |
Безперервність | Безперервні | Пульсуючі | ||
Функція | Розподільні конвеєри | Робочі конвеєри |
Основи розрахунку й організації потокових ліній
При проектуванні й організації потокових ліній виконуються розрахунки показників, що визначають регламент роботи лінії і методи виконання технологічних опера-, цій. В потоковому виробництві час виконання кожної операції технологічного процесу виготовлення деталей і вузлів повинен бути кратним такту – часу між виготовленням (складанням) двох суміжних деталей (виробів).
Такт потокової лінії в загальному вигляді розраховується за формулою (12.19):
Де Qпл – виробниче планове завдання на рік (місяць, зміну);
Теф – ефективний фонд робочого часу в плановому періоді.
При цьому ефективний фонд часу потокової. лінії в плановому періоді розраховується за формулою (12.20):
Де Тдн – число робочих днів у році;
KП – коефіцієнт, який враховує плановані перерви і обчислюється за формулою (12.21);
Крем – коефіцієнт, який враховує час планових ремонтів і обчислюється за формулою (12.22):
Де Тп – час планових внутрішньозмінних перерв.
Де Трем – час планових перерв для здійснення ремонту.
ПРИКЛАД 12.2. Необхідно визначити такт багатопредметної потокової лінії з виготовлення кожного виробу, яке працює в двохзмінному режимі (41 зміна за місяць). На ній виготовляють три вироби: А, Б і В. Місячна виробнича’програма виробу А складає 3000 штук, трудомісткість виготовлення виробу – 0,3 години. Місячна виробнича програма виробу Б складає 1000 штук, трудомісткість виготовлення виробу – 1 година. Місячна виробнича програма виробу В складає 2000 штук, трудомісткість виготовлення виробу – 0,5 години.
РІШЕННЯ. Час роботи потокової лінії з виготовлення виробів кожного найменування складає: дпя виробу А = 3000 штук х 0,3 години = 900 годин; для виробу Б = 1000 штук х 1 годину = 1000 годин; для виробу В = 2000 штук х 0,5 години = 1000 годин. Загальний час роботи складає 2900 годин (900 + 1000 + 1000). Структуру робочого часу з виготовлення кожного виробу визначимо у відсотках до загального часу роботи: для виробу А = (900 годин/2900 годин) х 100% = 32%; для виробів Б і В-(1000 годин / 2900 годин) х 100% = 34%. В змінах, завантаження потокової лінії виглядатиме таким чином: для виробу А-41 зміна х 0,32 = 13 змін; для виробів Б і В = 41 зміна х 0,34 = 14 змін.
На основі попередніх розрахунків стає можливим обчислити такт лінії з виготовлення кожного виробу за формулою (12.19). Так, для виробу А він складе rA = (13 змін х 480 хвилин) / 3000 штук =2 хвилини; для виробу Б такт складе rБ = (14 змін х 480 хвилин) / 1000 штук = 6,7 хвилини; для виробу В такт складе rВ = (14 змін х 480 хвипин) 12000 штук = 3,3 хвилини.
Загальна класифікація потокових ліній наведена в табл. 12.4.
Таблиця 12.4
Класифікація потокових ліній
Ознака | Характеристика |
1. Ступінь механізації технологічних операцій | 1.1. Механізовані 1.2. Комплексно-механізовані 1.3. Напівавтоматичні 1.4. Автоматичні 1.5. Гнучкі інтегровані |
2. Кількість типів одночасно оброблюваних виробів | 2.1. Однономенклатурні 2.2. Багатономенклатурні |
3. Характер руху виробів за операціями виробничого процесу | 3.1. Безперервно-потокові 3.2. Переривчасто-потокові |
4. Характер роботи конвеєра | 4.1. З робочим конвеєром, коли операції виконуються без зняття виробу з конвеєра 4.2. З розподільним конвеєром, коли конвеєр здійснює доставку виробу на робоче місце, а операція виконується зі зняттям виробу з конвеєра 4.3. З безперервно рухомим конвеєром 4.4. З пульсуючим конвеєром |
При неминучо-технологічних втратах такт потокової лінії (г) розраховується за формулою (12.23):
Де Qз – кількість виробів, що запускаються на потокову лінію в плановому періоді, яку можна розрахувати за формулою (12.24):
Де kз – коефіцієнт запуску виробів на потокову лінію, який дорівнює величині, звбротній коефіцієнту виходу придатних виробів (а), тобто k3 = 1/а.
Загальний коефіцієнт виходу придатних виробів на потоковій лінії визначається як добуток окремих коефіцієнтів виходу придатних виробів на всіх операціях лінії за формулою (12.25):
Ритм – це кількість виробів, що випускаються потоковою лінією за одиницю часу. Розрахунок кількості устаткування потокової лінії (робочих місць) (WPi) здійснюється за кожною операцією технологічного процесу за формулою (12.26):
Де tшт – норма штучного часу на і-у операцію, хвилин;
Kз – коефіцієнт запуску деталі на і-у операцію.
Прийнята кількість устаткування (робочих місць) на кожній операції (Wnd визначається шляхом округлення їх розрахованої кількості (Wpi) до найближчого більшого цілого числа.
Коефіцієнт завантаження устаткування (робочих місць) (кзв) визначається як співвідношення (12.27):
Кількість устаткування (робочих місць) на всій потоковій лінії (Wпi) обчислюється як арифметична сума прийнятої кількості устаткування за формулою (12.28):
Де k – число операцій технологічного процесу.
Явочне число робітників (Чяв) дорівнює кількості робочих місць на потоковій лінії з урахуванням багатоверстатного обслуговування і визначається за формулою (12.29):
Де Кбо – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування, який обчислюється за формулою (12.30):
Де Чі – чисельність робітників кожної дільниці.
Загальне число робітників на потокових лініях визначається як середньоспискова величина (Чсп) за формулою (12.31):
Де d – відсоток втрат робочого часу.
Швидкість руху конвеєра (V) розраховується за формулами (12.32-12.33):
Де L – відстань між центрами двох суміжних робочих місць (крок конвеєра), м;
T тр – час транспортування виробу з однієї операції на іншу.
Заділ – виробничий запас матеріалів чи заготівель як складових частин виробу для забезпечення безперебійного протікання виробничих процесів на потокових лініях. Розрізняють наступні види заділів:
– технологічний;
– транспортний;
– резервний (страховий);
– оборотний межопераційний.
Технологічний заділ (ZTEE) – деталі (вироби), які знаходяться безпосередньо в процесі обробки. Він обчислюється за формулою (12.34):
Де Wpmi – число робочих місць на кожній операції;
Nі – кількість деталей, що обслуговуються одночасно на і-м робочому місці.
Транспортний заділ (Ztp) – кількість деталей, які переміщуються між операціями на транспортних пристроях. Він обчислюється за формулами (12.35-12.36):
Де Lpk – довжина робочої частини конвеєра, м;
Q – кількість виробів в операційній партії, штук;
V-швидкість руху конвеєра, м на хвилину;
Транспортний і технологічний заділи залежать від параметрів технологічних процесів і використовуваного устаткування.
Резервний (страховий) заділ (1Р) створюють для нейтралізації наслідків, пов’язаних з випадковим характером перетворення виробу на брак, зі збоями в роботі устаткування тощо. Він обчислюється за формулою (12.37):
Де Тзв – час можливих збоїв у надходженні виробів з однієї операції на іншу, хвилин;
Г – такт потокової лінії, хвилин.
Оборотний межопераційний заділ на лінії (ZMO) – кількість деталей (виробів), які знаходяться в режимі очікування між операціями лінії. Цей заділ утворюється внаслідок різної продуктивності суміжних робочих місць і призначений для вирівнювання роботи ліній. Розмір оборотного межопераційного заділу постійно коливається від максимуму до нуля і навпаки. Максимальна величина оборотного межопераційного заділу визначається різницею в продуктивності суміжних операцій, тобто за формулою (12.38):
Де Гсл – час спільної роботи устаткування на обох операціях, хвилин;
WobI+1, WobI,- кількість одиниць устаткування, використовуваного на суміжних операціях;
TштI+1, tштІ – норми часу виконання кожної із суміжних операцій, хвилин.
Синхронізація – процес вирівнювання тривалості операцій технологічного процесу відповідно до такту потокової лінії. Час виконання операцій повинен дорівнювати такту потокової лінії чи бути кратним йому.
Існують різні методи синхронізаціїтехнологічних операцій, зокрема:
– диференціація операцій;
– концентрація операцій;
– встановлення додаткового устаткування;
– інтенсифікація роботи устаткування (збільшення режимів обробки);
– застосування прогресивного інструмента й оснащення;
– поліпшення організації обслуговування робочих місць тощо.
Найвищою формою потокового виробництва є автоматизоване виробництво, яке сполучає основні ознаки потокового виробництва з його автоматизацією.