Економіка підприємства – Гетьман О. О. – 9.1. Поняття інвестиційних ресурсів, їх види класифікація
Перелік питань для розгляду і засвоєння:
9.1. Поняття інвестиційних ресурсів, їх види класифікація.
9.2. Джерела фінансування інвестицій.
9.3. Інвестиційний цикл, його складові елементи.
9.4. Поняття, види і стадії інвестиційних проектів.
9.5. Особливості інвестиційного проектування на вітчизняних підприємствах.
9.6. Методи і способи оцінки ефективності інвестиційних проектів.
9.7. Поняття ризику при здійсненні інвестиційної діяльності підприємством.
9.8. Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки.
9.9. Особливості управління системою ризиків на підприємстві.
9.10. Напрямки підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємством.
9.1. Поняття інвестиційних ресурсів, їх види класифікація
Навіть найліпша інноваційна ідея не приносить користі без її уречевлення. Впровадження інновацій супроводжується значними витратами трудових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів, на придбання і оплату яких потрібен певний капітал, тобто визначені інвестиційні ресурси. Інвестиційними ресурсами називають всі види майнових та інтелектуальних цінностей (у вартісному відтворенні), які потрібно вкласти в об’єкти підприємницької та іншої діяльності. В результаті їх використання мають утворюватися доходні, прибуткові потоки, досягатися намічені ефекти.
Інвестиції – тимчасове відмовлення економічного суб’єкта від споживання наявних у його розпорядженні ресурсів (капіталу) і використання цих ресурсів для збільшення в майбутньому свого добробуту. Сам же процес вкладення ресурсів називається інвестуванням.
Упорядкування інвестиційної діяльності підприємства здійснюється за певними видами інвестиційних потоків, розмежованих за відповідними ознаками (рис. 9.1).
Рис. 9.1. Класифікація інвестицій на підприємстві
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 p. №87 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. №398/3691, зі змінами і доповненнями, під фінансовими інвестиціями слід розуміти активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Вони необхідні для придбання цінних паперів, які випускають підприємства або держава. Детальний опис обліку, оцінки та здійснення фінансових інвестицій регламентує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 “Фінансові інвестиції”, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. №9 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 2000 р. №284/4505, зі змінами та доповненнями.
Під реальними Інвестиціями слід розуміти вкладення капіталу у виробництво для оновлення існуючих і створення нових виробничих потужностей. Такі інвестиції в практиці вітчизняного товаровиробництва називають капіталовкладеннями.
Більш детально зупинимося на реальних (виробничих) інвестиціях, оскільки саме вони розкривають інвестиційні потреби підприємства. До них спід віднести:
– безпосередні інвестиції;
– супутні інвестиції;
– інвестиції в науково-доспідні роботи.
Безпосередні інвестиції – інвестиції в основні виробничі засоби (матеріальні і нематеріальні активи) та обігові засоби.
Інвестиції в основний капітал передбачають:
– придбання (виготовлення) нового обладнання та устаткування, в тому числі витрати на його доставку, монтаж і налагодження;
– модернізацію існуючого обладнання;
– будівництво й реконструкцію будівель і споруд;
– технічне переозброєння щодо придбання нових технологічних пристроїв, які забезпечують роботу обладнання;
– нове технологічне оснащення діючого обладнання. Інвестиції в оборотні засоби передбачають забезпечення:
– нових і додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;
– нових і додаткових запасів готової продукції;
– збільшення рахунків дебіторів (боржників).
Інвестиції в нематеріальні активи передбачають придбання нової технології (патенту чи ліцензії) чи торговельної марки (бренду).
Супутні інвестиції – вкладення капіталу в об’єкти, територіально і функціонально пов’язані з цільовим виробничим об’єктом (мережі електропередач, каналізації, вкладення в охорону навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру тощо).
Інвестиції в науково-дослідні роботи забезпечують і супроводжують інвестиційний проект, тобто це матеріальні кошти, необхідні для проведення передпроектних досліджень, а також оборотні засоби для забезпечення поточної діяльності науково-дослідної організації, яка працює за замовленням підприємства.
Прямими іноземними інвестиціями називають закордонні вкладення капіталу, що за величиною становлять не менше 10% вартості певного інвестиційного проекту.
Портфельні інвестиції – закордонні інвестиції, менші 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту. ‘
Принципово всі джерела фінансових ресурсів підприємства можна представити у вигляді такого переліку:
– власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви;
– запозичені фінансові кошти;
– залучені фінансові кошти, отримані від продажу акцій, паїв трудового колективу;
– грошові кошти, централізовані об’єднаннями підприємств;