Економіка підприємства – Гетьман О. О. – 4.2. Характеристика персоналу підприємства за професійно-кваліфікаційною ознакою
Співвідношення працівників за категоріями характеризує структуру персоналу підприємства. У залежності від характеру трудової діяльності персонал підприємства підрозділяють за професіями, спеціальностями і рівнем кваліфікації.
Основою для розгляду структури персоналу підприємства є Державний класифікатор професій України ДК 003-95, затверджений наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології і сертифікації від 27.06.1995 р. №257, зі змінами.
Класифікатор професій (далі – КП) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації. Його розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 р. №326 “Про Концепцію побудови національної статистики України і Державної програми переходу до міжнародної системи обліку і статистики”. При розробці КП за основу була прийнята Міжнародна стандартна класифікація професій 1988 p. (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations, Geneva), яку рекомендувала Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною-інформацією. КП використовується для рішення таких завдань:
– розрахунку чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо:
– систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;
– аналізу і підготовки до публікації статистичних даних, а також розробки відповідних прогнозів у таких областях, як зайнятість, доходи, охорона праці, утримання, перепідготовка кадрів тощо;
– підготовки статистичних даних для періодичних оглядів зі статистики праці, розроблених Міжнародною організацією праці (МОП);
– вирішення питань контролю й аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору і працевлаштування.
Класифікація грунтується на концепціях ISCO-88 про роботу і кваліфікацію.
Під роботою розуміють визначені завдання й обов’язки, що виконані, виконуються чи повинні виконуватися однією особою.
Кваліфікація представляє собою здатність виконувати завдання й обов’язки щодо визначеної роботи. У дипломі фахівця чи в іншому документі про професійну підготовку кваліфікація визначається як назва професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар-стенографістка тощо).
Під професією спід розуміти здатність виконувати подібні роботи, що зажадають від особи визначеної кваліфікації.
Об’єктами класифікації в КП є професії.
Робота є статистичною одиницею, яка класифікується відповідно до кваліфікації, необхідної для її виконання.
Кваліфікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією.
Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних і освітньо-наукових програм підготовки і повинен відповідати в цілому колу і складності професійних завдань і обов’язків. Спеціалізація пов’язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з вироблюваною продукцією чи наданими послугами і відповідає більш-менш деталізованому колу професійних завдань і обов’язків.
Кваліфікаційний рівень виконуваних робіт визначається в залежності від вимог до освіти, професійного навчання і практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання й обов’язки. У розділах 5, 7 і 8 КП ця ознака використовується для виділення груп професій, пов’язаних з виконанням робіт високої, середньої і низької кваліфікації. Професії, пов’язані з виконанням робіт високої кваліфікації, зажадають від особи кваліфікації на рівні молодшого фахівця. До професій, пов’язаних з виконанням робіт низької кваліфікації, віднесені професії з діапазоном тарифних розрядів, верхня границя яких не перевищує третього розряду. Інші професії в розділах 5, 7 і 8 КП відносяться до професій, пов’язаних з виконанням робіт середньої кваліфікації.
Структурно класифікатор складається з кодів і назв професійних угруповань різних рівнів класифікації (розділів, підрозділів, класів, підкласів і груп професій).
Алфавіт кодів складається з цифр від 0 до 9 і крапки.
Схема ієрархічної структури кодових позначень наведена на рис. 4.2.
| Х____________ | Код розділу |
| Хх___________ | Код підрозділу |
| Ххх__________ | Код класу |
| Хххх_________ | Код підкласу |
| Ххххх________ | Код групи |
Рис. 4.2. Структура кодових позначень професій в КП
Ознаки класифікації розташовані в такій послідовності:
– рівень освіти (перший рівень класифікації – розділи професій);
– спеціалізація (другий, третій, четвертий рівні класифікації – підрозділи, класи і підкласи професій);
– кваліфікаційний рівень виконуваних робіт (п’ятий рівень класифікації – групи професій).
Розділи ідентифікуються однозначним цифровим кодом. Код підрозділу складається з коду розділу й однозначного коду підрозділу. Код класу складається з коду підрозділу й однозначного коду класу. Код підкласу складається з коду класу й однозначного коду підкласу. Частина підкласів поділяється на групи. Код групи складається з коду підкласу і відділеного від нього крапкою коду групи.
Приклад утворення класифікаційних угруповань наведений в табл. 4.1.
У додатках до Класифікатора наведені відповідно покажчик професійних назв робіт з класифікаційних угруповань і алфавітний покажчик професійних назв робіт. Для полегшення користування КП у додатках наводяться коди Загального класифікатора професій, посад і тарифних розрядів, а також номери випусків Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників.
Таблиця 4.1
Приклад утворення класифікаційних угруповань
| Класифікаційне угруповання | Код | Назва |
| Розділ | 7 | Кваліфіковані працівники з інструментом |
| Підрозділ | 72 | Працівники металургійних і машинобудівних професій |
| Клас | 722 | Ковалі ручного кування й інструментальники |
| Підклас | 7222 | Інструментальники |
| Група | 7222.1 | Інструментальники (на роботах високої кваліфікації) |
На підприємствах, 8 установах і організаціях записи про роботу вносяться у встановленому порядку в трудові книжки працівників відповідно до професійних назв, зазначених в додатках до Класифікатора. Від назв, зазначених у додатках, можуть утворюватися похідні назви робіт і посад шляхом додавання уточнюючих слів (провідний, головний, молодший, змінний, третій тощо).
Основними завданнями нормування праці на підприємстві є встановлення норм витрат праці, конкретним вираженням яких є:
А) норми часу;
Б) норми виробітку;
В) норми обслуговування;
Г) норми чисельності.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)