Економіка підприємств – Горбонос Ф. В. – 15.2. Валова продукція підприємства
Економічною оцінкою результатів діяльності аграрного підприємства є валова продукція сільського господарства. Валова продукція – це сумарна її кількість, яку отримало підпри ємство впродовж певного періоду, а в масштабах країни – частина валового суспільного продукту. До її складу належать лише результати, одержані в галузях рослинництва і тваринництва. Валову продукцію поділяють на основну, побічну та супутню (рис. 15.2).
Рис. 15.2. Склад валової продукції підприємства
У галузі рослинництва до валової продукції:
– валовий збір урожаю всіх сільськогосподарських культур (основну, побічну та супутню) поточного року;
– вартість вирощування молодих багаторічних насаджень (у формі затрат) за певний рік;
– приріст незавершеного виробництва як різниця між сумою затрат під урожай цього року, виконаних у минулому році, та затратами під урожай наступного року, що виконані в цьому році (затрати під посів озимих, підготовка грунту під урожай наступного року і под.).
У тваринництві до валової продукції належать:
– одержана основна, побічна та супутня продукція як результат господарського використання тварин і птиці (молоко, яйця, вовна, приплід, вовна-линька, гній тощо);
– приріст живої маси тварин і птиці;
– незавершене виробництво (запущений мальок риби в ставок восени, закладеш в інкубатор яйця за два тижні до нового року, цукор на підгодівлю бджіл взимку).
Валову продукцію обліковують у натуральних і вартісних показниках. Для визначення фізичного обсягу продукції окремої культури або групи однорідних культур (зернових, овочів, кормових та інших), а в тваринництві – окремих видів продукції (молока, яловичини, яєць тощо) використовують натуральні показники (центнери, тонни, штуки).
Валову продукцію сільського господарства як результат основної діяльності не доцільно ототожнювати з валовою продукцією аграрних підприємств. До валової продукції аграрних підприємств належить не лише валова продукція землеробства і тваринництва, а й продукція підсобних, промислових та інших виробництв, зокрема продукти переробки продукції рослинництва і тваринництва (мука, крупа, олія, масло тваринне, перегін, м’ясо, шкіра і под.), продукція лісівництва (гриби, ягоди) і рибництва (з незарибнених водойм), обсяги капітального будівництва, а також доходи за роботи й послуги, виконані на стороні.
Особливістю валової продукції сільського господарства є те, що за напрямами використання її можна віднести як до групи
А (виробництво засобів виробництва), так і до групи Б (виробництво предметів споживання). До групи А (це значна частина) належить продукція, що не одразу надходить у споживання, а е сировиною для переробної промисловості (молоко, зерно та ін.). До неї також відносять ту продукцію, яку використовують на виробничі цілі в самому підприємстві (насіння, корми, молоко на випоювання телят тощо).
До групи Б належить продукція, яка надходить у споживання, минаючи промислову переробку (овочі, фрукти, картопля тощо). За даними міжгалузевого балансу, її частка становить близько 22% загального обсягу виробленої сільськогосподарської продукції.
Натуральні показники дають уявлення про розміри виробництва окремих видів продукції за рік і в динаміці, за їх допомогою можна обчислити рівень продуктивності праці в окремих галузях. Однак, щоб виразити сукупну валову продукцію сільського господарства, її оцінюють у порівняльних, поточних цінах і за собівартістю.
Валову продукцію сільського господарства обліковують у поточних цінах для характеристики структури виробництва, обчислення валового і чистого доходу підприємства. Використовуючи поточні ціни, товарну продукцію оцінюють за цінами реалізації, а нетоварну, призначену для внутрішньогосподарських потреб, – за її собівартістю. За собівартістю обчислюють і обсяги незавершеного виробництва.
Для визначення загального обсягу валової продукції сільського господарства, порівняння її в динаміці за роками, а також обчислення річної та годинної продуктивності праці, фондовіддачі й для інших потреб використовують порівняльні ціни.
Звичайна сума продукції у грошовому виразі називається Валовим оборотом. Проте така оцінка валової продукції має низку недоліків, що впливають на показники економічної ефективності діяльності підприємства.
За існуючої методики визначення обсягів валової продукції в рослинництві й тваринництві допускається повторний облік тієї частини, яка використана на внутрішньогосподарські потреби (корми, насіння, молоко для випоювання телят). З одного боку, вироблені у рослинництві корми в грошовому виразі будуть оцінені й віднесені до продукції землеробства, а з часом використання їх на годівлю тваринам – введені у вартість продукції тваринництва. Через це валова продукція сільського господарства і валовий оборот є рівними. З іншого боку, валова продукція як результат затрат живої й уречевленої праці може бути високою не за рахунок економії живої праці, а у зв’язку зі зростанням матеріальних витрат, і тому не може достовірно відобразити рівень продуктивності живої праці.
За оцінки валової продукції в діючих цінах занижується її реальна вартість унаслідок того, що нетоварна частина продукції оцінюється за собівартістю виробництва, яка в багатьох випадках нижча за ринкову ціну, а обчислення показника валової продукції в порівняльних цінах не відображає її якості.
Якщо із валової продукції сільського господарства поточного року вилучити частину, використану на внутрішньогосподарські потреби, то залишиться кінцева продукція.
У сучасній структурі валової продукції сільського господарства на тваринництво загалом припадає близько 45 %, рослинництво – 55 % (до реформування було навпаки). Водночас у структурі продукції аграрних підприємств валова продукція сільського господарства становить близько 15 %.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)