Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Яким чином Федеральна резервна система забезпечує резервами банківську систему
З’ясувавши основні функції Федеральної резервної системи та механізм функціонування банків (розділ 9), ми тепер маємо потрібні аргументи для пояснення процесу створення депозитів. Коли Федеральна резервна система надає банківській системі 1 дол. додаткових резервів, то депозити збільшуються на суму, в декілька разів більшу. Цей процес називають багаторазовим створенням депозитів. Розпочнімо з розгляду ролі Федеральної резервної системи і побачимо, яким чином її дії ведуть до збільшення резервів.
Яким чином Федеральна резервна система забезпечує резервами банківську систему
Існує два способи забезпечення Федеральною резервною системою додаткових резервів банківській системі:
1. ФРС може надавати позики банкам.
2. ФРС може купувати урядові облігації.
Позики банкам
Припустімо, що Федеральна резервна система надає Першому національному банку дисконтну позику в сумі 100 дол. Одночасно з наданням позики вона кредитує на цю суму рахунок Першого національного банку у Федеральній резервній системі. Резерви банку зростають на 100 дол., в той час як його позики у Федеральній резервній системі також зростають на 100 дол:
Такі ж самі статті з’являються у Т-рахунку Федеральної резервної системи, але у протилежних підрозділах. Для Федеральної резервної системи резерви є пасивами (що виплачують на вимогу), а дисконтні позики – активами (дають доход Федеральній резервній системі).
Ви можете бачити, що Федеральна резервна система забезпечує резервами банківську систему, надаючи банкам позики.
Купівля урядових облігацій
Купівлю (або продаж) Федеральною резервною системою облігацій на відкритому ринку називають операцією на відкритому ринку. Припустімо, що Федеральна резервна система купує в Першого національного банку на 100 дол. облігацій і оплачує купівлю чеком, виписаним на рахунок резервів Першого національного банку. Тоді Перший національний банк депонує чек у Федеральній резервній системі, і вона кредитує рахунок резервів Першого національного банку. Чистий результат операції на відкритому ринку позначиться на балансі Першого національного банку так: зменшиться на 100 дол. сума його цінних паперів, в той час як резерви збільшаться на 100 дол.
Федеральна резервна система виявляє, що її пасиви збільшилися на 100 дол., адже резерви збільшилися на цю суму. Однак вона має зараз додаткові облігації на суму 100 дол., що відображено в підрозділі її активів як збільшення урядових цінних паперів на 100 дол. її Т-рахунок виглядає так:
Як бачите, Федеральна резервна система може контролювати розмір резервів, змінюючи суму урядових цінних паперів, якими вона володіє, через операції на відкритому ринку. Пам’ятаючи про це, ми тепер з’ясуємо, як збільшення резервів може створювати депозити.
Створення депозитів: окремий банк
Коли Федеральна резервна система купила на 100 дол. облігацій в Першого національного банку, то резерви банку збільшуються на 100 дол. Щоб проаналізувати, що банк робитиме з цими додатковими резервами, припустімо, що банк не зацікавлений тримати надлишкові резерви, бо вони не дають йому процентів. Аналіз розпочнемо з такого Т-рахунку:
Через те що на чекових рахунках банків не відбулося збільшення, обов’язкові резерви не змінюються. Банк виявляє, що додаткові 100 дол резервів означають збільшення Його надлишкових резервів на 100 дол. Припустімо, банк вирішує надати позику в сумі 100 дол., що дорівнює зростанню надлишкових резервів. Коли банк надає позику, то відкриває для позичальника чековий рахунок і переказує суму позики на цей рахунок. В такий спосіб банк змінює свій баланс, збільшуючи пасиви на 100 дол. чекових депозитів. Водночас збільшуються його активи на суму позики в 100 дол В результаті його Т-рахунок має вигляд:
Банк, надаючи позику, створює чековий депозит. Оскільки чекові депозити є частішою пропозиції грошей, то процес надання банком позики фактично створив гроші.
З таким поточним балансом Перший національний банк все ще має надлишкові резерви, які він може надати в позику. Проте ці резерви не залишаються в банку надовго. Позичальник отримав позику не для того, щоб залишити в Першому національному банку 100 дол. без використання, а для придбання товарів і послуг в інших осіб та корпорацій. Коли позичальник купує ці товари та послуги, виписуючи чеки, які будуть депоновані в інших банках, то ці резерви у сумі 100 дол. залишать Перший національний банк. Банк не може без ризику надати в позику суму понад надлишкові резерви, що перебували в банку до надання позики.
Кінцевий Т-рахунок Першого національного банку має вигляд:
Збільшення на 100 дол. резервів було перетворено в додаткові позики в 100 дол. Першого національного банку плюс додаткові 100 дол. вкладів, які були зроблені в інших банках. (Всі чеки, виписані на рахунок у Першому національному банку, швидше вкладаються в банки, ніж перетворюються в готівку, бо ми припускаємо, що люди не зацікавлені володіти будь-якою додатковою сумою готівки). Розгляньмо, що станеться з цими вкладами в інших банках.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)