Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Вплив мінових витрат на фінансову структуру
Мінові витрати є основною проблемою для людей, які мають надлишкові кошти для надання позичок. Припустімо, до вас підходить Паула – виробничий інвестор, якій потрібні 5000 дол. для організації бізнесу. На вашу думку, її бізнес є надійною інвестиційною можливістю. Ви маєте готівку і хотіли б позичити їй цю суму. Проте для захисту своїх інвестицій вам доведеться звернутися до послуг юриста для складання договору про позичку, що коштуватиме 1000 дол. Якщо ви врахуєте ці мінові витрати при укладенні договору про позичку, то усвідомите, що не зможете заробити достатньо на цій справі. Ви з жалем скажете Паулі, щоб вона звернулася до когось іншого.
Однак ви все ще маєте 5000 дол., які хотіли б інвестувати, і тому думаєте про вкладення на ринку акцій. Проте ви знову зустрічаєтеся з високими міновими витратами. Оскільки ви маєте тільки 5000 дол., то можете купити лише невелику кількість акцій. Біржовий брокер вам каже, що ваша купівля є настільки малою, що комісійна винагорода за купівлю вибраних вами акцій становитиме значний відсоток від купівельної ціни акцій. Якщо замість акцій ви вирішите купити облігації, то проблема навіть погіршується. Річ у тім, що найменший номінал облігації, як правило, 10 000 дол., а у вас немає стільки коштів для інвестицій. Справді, брокер може навіть взагалі не цікавитись вашим бізнесом, бо невеличкий розмір вашого рахунку не вартий його уваги. Ви знову розчаровані і усвідомлюєте, що не зможете використати фінансові ринки для отримання доходу на ваші тяжко зароблені заощадження. Проте вас може дещо втішити той факт, що не тільки вас одного стримують високі мінові витрати. Це є реальний факт для більшості з нас, бо значна частина американських сімей ніколи не володіла жодними цінними паперами.
Ви також стикаєтеся з ще однією проблемою внаслідок мінових витрат. Оскільки сума ваших наявних коштів є незначною, то ви можете здійснити невеличкі за розміром інвестиції. Тому вам доведеться покласти всі ваші яйця в один кошик, і ваша неспроможність до диверсифікації цінних паперів піддасть вас великому ризикові.
Як фінансові посередники зменшують мінові витрати
Ці приклади проблем, спричинені міновими витратами, показують, що дрібні заощадники, подібні до вас, або дрібні позичальники, такі, як Паула, були б витіснені з наших фінансових ринків і, отже, були б неспроможними отримати з них жодної вигоди.
Чи може хто-небудь прийти на порятунок? Відповідь: “так”. Фінансові посередники, як важлива складова фінансової структури, розвинулися для зменшення мінових витрат. Щ посередники дозволяють малим заощадникам і позичальникам отримувати вигоду від існування фінансових ринків.
Економія масштабу
Одним із розв’язків проблеми високих мінових витрат є об’єднання коштів багатьох інвесторів, завдяки чому вони можуть скористатися з економії масштабу. Остання означає зменшення мінових витрат на одиницю інвестицій, коли розміри (масштаб) ділових операцій зростають. Об’єднання коштів інвесторів забезпечує значне зменшення мінових витрат для кожного окремого інвестора. Економії масштабу досягають унаслідок того, що сумарні витрати на проведення ділової операції на фінансових ринках зростають незначною мірою, коли масштаби операції збільшуються. Наприклад, витрати на угоду про купівлю 10 000 акцій за сумою не набагато більші від витрат на угоду про купівлю 50 акцій.
Наявність економії масштабу на фінансових ринках допомагає пояснити, чому фінансова посередницька діяльність так розвинулась і стала такою важливою складовою фінансової структури. Яскравим прикладом фінансового посередника, що викликаний економією масштабу, є взаємні фонди. Взаємні фонди – це фінансовий посередник, який продає паї (“акції”) індивідам, а виторг інвестує в облігації або акції. Оскільки ці фонди купують великі блоки акцій або облігацій, то вони можуть скористати з низьких мінових витрат. Ця економія на мінових витратах переходить до окремих інвесторів після того, як взаємні фонди зменшують ці витрати у формі винагороди за управління рахунками інвесторів. Додаткова вигода для окремих інвесторів полягає і в тому, що взаємний фонд досить великий, що дозволяє купувати широкодиверсифікований портфель цінних паперів. Розширення можливостей диверсифікацій зменшує для індивідуальних інвесторів їхній ризик і тим самим поліпшує їхнє становище.
Вдосконалення експертизи, що знижує мінові витрати
Фінансові посередники виникають і тому, що вони придатні для проведення експертизи, яка знижує мінові витрати. Банки (депозитні інститути) та інші фінансові посередники, які надають позики, виконують роль експертів, коли набувають відповідних правових знань. Ці посередники можуть кваліфіковано і при цьому недорого скласти угоду про надання позички. Одночасно вони проводять експертизу, використовуючи комп’ютерну техніку, що здешевлює надання таких зручних послуг через банківські автомати Економія масштабу є важливим фактором зниження фінансовими посередниками витрат по таких напрямках, як послуги правників і комп’ютерна техніка. Наприклад, банк витрачає значну суму грошей на оплату послуг правника за добре складену угоду по наданню позики. Цей банк багаторазово може використовувати цю угоду в своїх ділових позичкових операціях. Тому витрати на послуги правників на операцію знижуються. Замість вартості складання угоди у сумі 1000 дол, як в нашому попередньому прикладі, банк, можливо, заплатить правнику 5000 дол. за добре складену угоду по наданню позички, яка буде використовуватись для складання 2000 інших угод із витратами 2,5 дол. за позичку.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)