Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Переваги і недоліки зміни резервних вимог

Як ми бачили у розділі 16, зміни в резервних вимогах впливають на пропозицію грошей, викликаючи зміну мультиплікатора пропозиції грошей. Збільшення резервних вимог зменшує суму депозитів, що може підтримуватися за даного рівня грошової маси і вестиме до зменшення пропозиції грошей. Зменшення резервних вимог, з іншого боку, веде до збільшення пропозиції грошей, бо може відбуватися більша мультиплікація депозитів. ФРС має повноваження змінювати резервні вимоги з 1930-х років, що є могутнім знаряддям впливу на пропозицію грошей. Справді, зміни у резервних вимогах мають такий великий вплив на пропозицію грошей, що ФРС рідко звертається до використання цього інструмента для їхнього контролю.

Закон 1980 р. про дерегулювання депозитних інституцій і контроль за грошовим обігом передбачає простішу схему для встановлення резервних вимог. Всі депозитні інституції, включаючи комерційні банки, ощадні й позичкові асоціації, взаємні ощадні банки і кредитні спілки, нині є об’єктом для тих самих перелічених нижче резервних вимог: обов’язкові резерви на всі чекові депозити, включаючи поточні рахунки, що не дають процентів; нау-рахунки, супер-нау-рахунки і ATS (рахунки автоматичного перерахування) дорівнюють (1) 3 % на перші 42 млн. дол чекових депозитів банку 2 і (2) 12 % на чекові депозити сумою понад 42 млн. дол. Крім того, процент, що встановлюється початково на рівні 12 %, може змінюватися між 8 % і 14 % на розсуд ФРС. За надзвичайних умов даний відсоток може збільшуватися до 18%.

Переваги і недоліки зміни резервних вимог

Основна перевага використання резервних вимог для контролювання пропозиції грошей полягає в тому, що вони впливають на всі банки однаково і чинять потужну дію на пропозицію грошей. Проте той 4>акт, що зміна резервних вимог є могутнім знаряддям, може виявитися більшим прокляттям, аніж благом. Малі зміни у пропозиції грошей важко досягаються через зміну резервних вимог. З чековими депозитами, що поточно становлять суму близько 600 млрд. дол., збільшення у резервних вимогах на 1/2 процентного пункту на ці депозити зменшило б надлишкові резерви на 3 млрд. дол. Оскільки це зменшення надлишкових резервів закінчиться багатократним зменшенням депозитів, то зменшення у пропозиції грошей було б навіть більшим. Безперечно, що невеликі зміни пропозиції грошей можна отримати через надзвичайно малі зміни в резервних вимогах (скажімо, на 0,001 процентного пункту), але оскільки так керувати змінами в резервних вимогах непросто, то така стратегія непрактична. Застосування резервних вимог для управління грошовою пропозицією нагадує використання пневматичного відбійного молотка для різання алмазів.

Інший недолік застосування резервних вимог для контролю над пропозицією грошей полягає в тому, що підвищення цих вимог може викликати негайні проблеми з ліквідністю в банках з низькими надлишковими резервами. Коли ФРС підвищувала ці вимоги в минулому, то вона звичайно пом’якшувала удар шляхом проведення купівлі на відкритому ринку або шляхом полегшення доступу до дисконтного віконця, забезпечуючи, отже, резервами банки, що потребували їх. Постійне коливання резервних вимог створювало б ще більшу небезпеку для банків і утруднювало б управління ліквідністю.

Такий засіб проведення політики, як зміна резервних вимог, не дуже досконалий і рідко використовується.

Запропоновані реформи резервних вимог

Були зроблені дві крайні пропозиції, щоб реформувати резервні вимоги. Одна з них – це повне скасування резервних вимог, а інша – встановлення обов’язкових резервів на рівні 100 % депозитів.

Чи слід скасовувати резервні вимоги?

Оскільки ФРС нині не платить проценти на резерви, резервні вимоги діють як податок на банківські депозити. Банки не можуть заробляти багато на ці депозити, бо вони не можуть повністю надати їх в позичку, і тому вони платитимуть нижчу процентну ставку по них. Окремі економісти розглядають це як небажане явище і пропонують скасувати резервні вимоги Коли ми вивчали простий мультиплікатор депозитів (розділ 14), то ви могли подумати, що скасування резервних вимог закінчилося б безмежним розширенням пропозиції грошей. Проте складніша модель пропозиції грошей (розділи 15 і 16) показує, що це уявлення неправильне. Банки все ще хотіли б володіти резервами, щоб захистити себе від відпливів вкладів, і існуватиме ще попит на валюту. Обидва ці чинники обмежували б розмір пропозиції.

Доказ збереження резервних вимог повинен грунтуватися на твердженні, що наявність резервних вимог має своїм наслідком стабільніший грошовий мультиплікатор, а отже, більш контрольовану пропозицію грошей. Оскільки досвід “за” або “проти” цієї позиції обмежений і недостатній, то її бажаність або небажаність для цієї запропонованої реформи залишається відкритим питанням.

Чи слід резервні вимоги поширити до 100 %?

Коли Мілтон Фрідман запропонував скасувати операції з дисконту, то водночас він запропонував, щоб обов’язкові резерви встановлювалися на рівні 100 % депозитів 1. Зі 100 % резервів пропозиція грошей могла б точно контролюватися Федеральною резервною системою, оскільки ця пропозиція дорівнювала б грошовій масі. Перевага цієї пропозиції зрозуміла, але в ній приховані декілька важливих недоліків. Банки більше не були б спроможні надавати позички, бо за 100 % резервних вимог не буде жодних надлишкових резервів. Позички довелося б робити іншим фінансовим посередникам. Ця перебудова банківської системи не тільки була б винятково дорогою, але фінансові посередники, що підпадають під резервні вимоги, можливо, розвинули б способи примусити свої зобов’язання функціонувати як чекові депозити для того, щоб залучати кошти. Наслідком могло б бути, що ФРС мала б повний контроль над офіційною пропозицією грошей, але економічно доречна пропозиція грошей була б навіть меншою, бо на неї впливала б діяльність небанківських фінансових посередників. Крім того, контроль ФРС над фінансовою системою міг би далі слабнути, бо вся діяльність по наданню позичок була б у руках фінансових інституцій, що не підпадають під резервні вимоги ФРС.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Переваги і недоліки зміни резервних вимог