Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Нижчі ліміти для суми страхування вкладів
Центральним пунктом запобігання нового розвалу ощадно-позичкових інститутів є така реформа регулювання банківництва, яка зменшує проблеми несприятливого вибору і морального ризику, що створюються страхуванням депозитів. Ми розглянемо далі дев’ять запропонованих напрямів реформи та оцінимо, чи вони здійсненні і чи поліпшать функціонування банківської системи.
Пропоновані зміни в системі страхування депозитів
Повне припинення страхування депозитів
Простим вирішенням проблем несприятливого вибору і морального ризику у страхуванні вкладів могла б бути повна ліквідація цього страхування. Тоді вкладники були б зацікавлені у нагляді за банками і вилучали б вклади, якби вважали, що банк надмірно ризикує. Ліквідація страхування вкладів зменшує стимули для банків до надмірного ризику, але створює ряд інших проблем.
Основною проблемою, що виникає із скасуванням страхування вкладів, є те, що банки можуть стати об’єктами “навал”, тобто раптового вилучення вкладів наляканими вкладниками. Такі “навали” можуть самі по собі вести до банкрутства банків. Крім захисту індивідуальних вкладників, метою страхування вкладів є запобігання великій кількості банкрутств банків, які можуть призвести до нестабільності як банківської системи, так і економіки в цілому, що періодично відбувалося до запровадження федерального страхування депозитів у 1934 р. З цієї позиції федеральне страхування депозитів було успішним. Банківська паніка, що супроводжувалася одночасним банкрутством багатьох банків і наступними розривами у фінансовій системі, не простежувалася з часу встановлення федеральної системи страхування депозитів.
Здатність системи страхування вкладів запобігати банківській паніці ставить багатьох економістів у незручне становище з ідеєю повного скасування цієї системи. Та, напевно, важливішим є те, що страхування вкладів надто популярне серед американської громадськості. Американці пам’ятають або чули про труднощі, пов’язані з банківською панікою до запровадження федерального страхування депозитів. Мало хто бажає повернення тих часів. Повне припинення страхування вкладів, здається, не є можливою політичною стратегією.
Нижчі ліміти для суми страхування вкладів
Інший напрям реформи передбачає зменшення суми страхування вкладів. Нинішній ліміт у 100 000 дол пропонують зменшити до 50 000 або 20 000 дол При меншій сумі страхування вкладів вкладники з сумами понад страховий ліміт матимуть стимули до нагляду за рівнем ризику в діяльності банків. Проте вкладники, що володіють вкладами меншими за 100 000 дол., як правило, не найкраще здатні проводити ефективний нагляд за діяльністю банку. Через те що ці вкладники не обов’язково добре інформовані, то вони з більшою ймовірністю почнуть нервувати і спричинять “навалу” на банк, внаслідок чого банківська система може стати менш стабільною.
З іншого боку, вкладники з дуже значними сумами вкладів, наприклад, у мільйони доларів, повинні бути достатньо обізнані для проведення ефективного нагляду за банківською діяльністю. Щоб стимулювати їх до проведення нагляду за діяльністю банків, інший проект реформи, що має широку підтримку, пропонує заборону брокерських вкладів. (Пригадайте, що такі вклади дозволяють вкладникам обійти ліміт страхування в 100 000 дол.). Важливою проблемою запропонованого напряму реформи є те, що її нелегко реалізувати, бо буде важко встановити, чи має вкладник застраховані рахунки в більш ніж одному банку.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)