Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Ф’ючерсні ринки для фінансових інструментів
Фінансові інститути, як і інші інвестори, виявляють, що надання позик вигідніше, коли процентний ризик нижчий. Вони не хотіли б надавати позики під нерухоме майно при процентній ставці 10 %, виявивши через два місяці, що за цю заставну могли б отримати 12 %-ну ставку. У 1975 р. ощадно-позичкові асоціації в Каліфорнії почали випускати заставні із коригованою процентною ставкою для зменшення процентного ризику. Позика під нерухоме майно по таких заставних має змінну процентну ставку, коли ринкова процентна ставка (звичайно – ставка по векселях Скарбниці) змінюється. Початково заставна із коригованою процентною ставкою може мати 10 %-ну ставку. Через шість місяців процентна ставка може збільшитися або зменшитися на величину збільшення або зменшення, скажімо, процентної ставки шестимісячних векселів Скарбниці Тому встановлені платежі по заставній можуть змінитися. Оскільки заставна із коригованою процентною ставкою дозволяє інститутам, що її випускають, отримувати по ній вищі процентні ставки, коли ставки зростають, інститути отримують вищі прибутки протягом цих періодів.
Приваблива риса таких заставних заохочує до випуску заставних із коригованою процентною ставкою, що мають нижчі початкові процентні ставки, ніж традиційна заставна з незмінною ставкою. Це зробило заставні з коригованою ставкою особливо популярними серед домогосподарств. Проте, оскільки платежі по заставних із змінною процентною ставкою можуть збільшуватися, то багато домогосподарств все ж віддають перевагу заставним із фіксованою процентною ставкою. Тому обидва види заставних нині досить поширені.
Ф’ючерсні ринки для фінансових інструментів
На ф’ючерсному ринку відбувається торгівля ф’ючерсними контрактами, в яких продавець погоджується забезпечити покупцеві певний стандартизований товар за попередньо узгодженою ціною 1 на певну конкретну дату в майбутньому. Ф’ючерсні ринки для таких товарів, як пшениця або свиняча грудинка (з якої виробляють шинку), існують давно. Проте ф’ючерсні контракти, в яких стандартизованим товаром є певний вид фінансового інструменту {фінансовий ф’ючерсний контракт), не простежувалися до 1975 р. Щоб зрозуміти, чому розвинулися ф’ючерсні ринки для фінансових інструментів, насамперед потрібно зрозуміти, що являє собою фінансовий ф’ючерсний контракт. Як він дає змогу інвесторам страхуватися (захищати самих себе) від процентного ризику?
Наприклад, в грудні 1991 р. фінансовий ф’ючерсний контракт для сертифікатів депозитів міг наперед встановити, що продавцем контракту покупцеві в червні 1992 р. буде поставлено на 1 млн. дол. сертифікатів депозитів зі строком погашення 3 місяці. На цю дату покупцеві доведеться купити сертифікати депозитів на 1 млн. дол з дисконтним доходом, що передбачено домовленою ціною. Домовлена ціна на сертифікати депозитів (а також векселі Скарбниці) визначається як індекс цін, який дорівнює 100 мінус дисконтний доход на сертифікати депозитів. Наприклад, ціна в 90 означає, що дисконтний доход на сертифікати депозитів становить 10%.
Щоб зрозуміти, яким чином описаний тут ф’ючерсний контракт може допомогти покупцеві захиститися від процентного ризику, розглянемо приклад. Припустімо, що в грудні 1991 р. спеціаліст з грошового менеджменту Мішель сподівалася, що взаємні фонди грошового ринку, якими вона керує, в червні 1992 р. матимуть надходження у сумі 1 млн. дол. Якщо Мішель купує ф’ючерсний контракт з сертифікатом депозитів у грудні 1991 р. за 90, тоді (навіть якщо процентні ставки по сертифікатах депозитів впали нижче 10% до червня 1992 р.) Мішель гарантує її взаємному фонду 10 %-ну ставку на 1 млн. дол, який буде отримано. Вона спромоглася захистити доход від будь-якого процентного ризику1.
Аналогічно в грудні 1991 р. Перший національний банк може укласти угоду про надання позики на суму 1 млн. дол одному із своїх клієнтів у червні 1992 р. при процентній ставці 10,5 %. Якби в червні 1992 р. процентна ставка зросла до 11 %, то банк зазнав би збитку від цієї позики. Вартість мобілізації коштів становила б 11 %, в той час як процент за цією наданою позикою дорівнював би лише 10,5 %.
Банк може захистити сам себе від процентного ризику шляхом продажу Мішель ф’ючерсного контракту, який обіцяє поставки сертифікатів депозитів у червні 1992 р. при процентній ставці 10 %. Тепер банк знає, що сертифікати депозитів, які він постачить Мішель в червні 1992 р., матимуть процентну вартість 10 %. Банк прив’язаний до 10 %-ної ставки, яка являє собою вартість мобілізації коштів. За цією ставкою банк надаватиме позики. Фінансовий ф’ючерсний кон-
(2 votes, average: 3,00 out of 5)