Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Державні системи пенсійного забезпечення

Виконуючи фінансові посередницькі функції перетворення активів, пенсійні фонди гарантують суспільству ще один вид захисту – виплати доходу після виходу на пенсію. Підприємці, трудові спілки, приватні особи можуть засновувати системи пенсійного забезпечення, що мобілізують кошти із внесків, сплачуваних учасниками системи пенсійного забезпечення. Хоча мета всіх систем пенсійного забезпечення однакова, кожна з них має свої особливості.

По-перше – це повноваження системи, тобто тривалість часу, протягом якого особа повинна перебувати в пенсійній програмі (бути членом спілки або працівником компанії), щоб мати право отримувати пенсію. Фірми, як правило, вимагають, щоб працівник працював у компанії п’ять років перед тим, як отримає право на пенсію. Якщо працівник залишає фірму, не пропрацювавши п’ять років, за власним бажанням або внаслідок звільнення, то втрачає всі права на пенсію.

Другою характерною рисою є метод здійснення пенсійних виплат. Якщо пенсія визначається внесками до пенсійної системи та доходами на них, то кажуть, що пенсія визначається на основі внескового підходу. Якщо майбутні пенсійні виплати встановлені заздалегідь, то пенсія визначається на основі виплатного підходу. В цьому випадку подальші особливості пов’язані із забезпеченням пенсійних систем коштами. Оскільки ця ознака є складніша, то потрібно розглянути її детальніше. Пенсійна система повністю забезпечена коштами, якщо внески в систему пенсійного забезпечення та її доходи протягом багатьох років достатні, щоб виплачувати пенсії, коли наступить термін виплат. Якщо внесків та доходів недостатньо, то пенсійна система не має достатніх коштів. Наприклад, якщо Джейн Браун вносить 100 дол. щорічно в дану систему пенсійного забезпечення, а процентна ставка становить 10%, то після 10 років внесків сума доходів становитиме 1753 дол. Якщо встановлена пенсія в цій системі пенсійного забезпечення через 10 років становить 1753 дол. або менше, то системі пенсійного забезпечення повністю вистачає коштів, бо її внески і доходи повністю достатні для цих виплат. З другого боку, якщо встановлена пенсія дорівнює 2000 дол., то системі не вистачає коштів, бо внески і доходи не покривають цієї заздалегідь встановленої суми.

Приватні системи пенсійного забезпечення

Приватними системами пенсійного забезпечення керує або банк, або компанія із страхування життя. В системах пенсійного забезпечення, що підтримуються підприємцями, внески звичайно розподіляються між роботодавцем та працівниками. Важливим податковим стимулом для цих систем є те, що внески роботодавця вираховуються з податків. Оскільки пенсії виплачуються щорічно пенсійним фондом, то вони добре прогнозовані. Тому пенсійні фонди інвестують в довго-

Вставка 12.2. Небезпека для “Penny Benny”: повторення поруки за ощадно-позичкові асоціації?

Нинішні проблеми “Penny Benny”, урядової пенсійної страхової установи, на жаль, повторюють багато рис кризи ощадно-позичкових асоціацій, яка аналізувалася в попередньому розділі Коли застрахована компанія неспроможна провести пенсійні виплати і їй загрожує банкрутство, то “Penny Benny” зобов’язана виплатити колишнім працівникам компанії пенсії Знову простежується в дії принцип морального ризику. Компанія вочевидь більше ризикуватиме коштами своєї системи пенсійного забезпечення, коли в разі банкрутства “Penny Benny” платитиме по пенсійних рахунках. Наприклад, коли в лютому 1987 р. компанія “LTV Steel” збанкрутувала, то “Penny Benny” виплатила 400 млн. дол. на рік лише одним пенсіонерам LTV, хоча сама “Penny Benny” отримала тільки 280 млн. дол внесків.

Як бачимо, щоб утримувати від зростання кошти урядового страхування пенсійних систем, страхова установа повинна зменшувати моральний ризик через нагляд за фірмами. Ця установа, страхуючи фірми, повинна переконатися, чи не створює для себе надто великого ризику. У випадку з “Penny Benny” це означає, що вона повинна перевіряти системи пенсійного забезпечення з метою переконатися щодо їхньої забезпеченості коштами. Послаблення нагляду за ощадно-позичковими асоціаціями стало однією з причин величезних збитків урядової страхової установи”- Федеральної корпорації страхування ощадно-позичкових асоціацій. На жаль, простежується аналогічна ситуація з “Penny Benny”. За період з 1978 по 1988 рік кількість пенсійних фондів подвоїлася і перевищила один мільйон. Проте кількість федеральних ревізій систем забезпечення зменшилася з 8000 до 2000. В результаті щорічно перевіряється менше 1 % застрахованих “Penny Benny” пенсійних приватних програм. Не дивно, що “Penny Benny” не може контролювати морального ризику, а її пасиви, що утворюються внаслідок відповідальності за системи пенсійного забезпечення, котрі перебувають в скрутному становищі, зростають з тривожною швидкістю. Зараз, за оцінками, вони перевищують активи більш як на 15 млрд. дол. Платники податків будуть, очевидно, пригнічені ще однією значною порукою уряду, розмір якої зростатиме доти, доки уряд не зосередить зусилля на зменшенні нестачі коштів систем пенсійного забезпечення корпорацій.

Строкові цінні папери, і понад половину їхніх активів становлять облігації та акції.

Багато систем пенсійного забезпечення компаній не мають достатньо коштів, адже вони планують задовольняти їхні пенсійні зобов’язання за рахунок поточних доходів, коли виплачують пенсії. Поки компанії мають достатні доходи, то з коштами для пенсій проблем немає. Проте не завжди буває так У зв’язку з потенційними проблемами, зумовлені нестачею коштів корпорацій, помилками в управлінні, шахрайством та іншими зловживаннями у приватних пенсійних фондах (відомий з цього приводу Тімстерський фонд), Конгрес в 1974 р. прийняв Закон про гарантію доходів працівників, що вийшли на пенсію. Цей закон встановив мінімальні стандарти з надання і відкриття інформації, запровадив правила про повноваження та рівень нестачі коштів, запровадив обмеження на інвестиційну діяльність.

Цей закон також передбачив створення корпорації з гарантування пенсійних виплат (її називають “Penny Benny”). Вона виконує функції, подібні до Федеральної корпорації страхування депозитів. “Penny Benny” страхує пенсійні виплати до 2250 дол. на місяць кожній особі, якщо система пенсійного забезпечення компанії банкрутує внаслідок нестачі коштів або ця система неспроможна виконувати власні пенсійні зобов’язання. “Penny Benny” призначає внески за страхування систем пенсійного забезпечення. Вона може також брати в позичку до 100 млн. дол у міністерства фінансів. На жаль, “Penny Benny”, що страхує пенсійні виплати кожного третього робітника, зараз стикається зі значними фінансовими труднощами, які, можливо, вимагатимуть федеральної поруки за неї. (Вставка 12.2).

Державні системи пенсійного забезпечення

Найважливішою системою пенсійного забезпечення є соціальне забезпечення (страховий фонд для людей похилого віку), що страхує практично всіх осіб, зайнятих у приватному секторі. Нагромадження коштів забезпечується шляхом внесків робітників та підприємців через податки на заробітну плату (згідно закону про федеральні страхові внески). Виплати із соціального забезпечення містять пенсійні виплати, безплатну медичну допомогу людям похилого віку та допомогу непрацездатним.

Коли в 1935 р. було запроваджене соціальне забезпечення, федеральний уряд мав намір організувати його як приватний пенсійний фонд. Проте, на відміну від систем приватного пенсійного забезпечення, виплачувані пенсії тісно не пов’язані з минулими внесками учасника, тому вони, як правило, виплачуються з поточних внесків. Ця система виплат в певний момент часу призвела до великої нестачі коштів фонду соціального забезпечення, що складала понад трильйон доларів.

В майбутньому існує небезпека погіршення стану системи соціального забезпечення, бо населення США старіє, що веде до вищої частки пенсіонерів стосовно чисельності працездатного населення. В Конгресі роками ведуться суперечки навколо проблем соціального забезпечення. Досягнуто поступу щодо скорочення нестачі коштів через збільшення внесків та обмеження розміру пенсій.

Як і приватні роботодавці, уряди штатів та місцева влада, а також федеральний уряд так само запровадили системи пенсійного забезпечення для своїх працівників. Ці системи майже ідентичні до приватних систем пенсійного забезпечення і мають подібні активи. Нестача коштів цих систем – також досить поширене явище. Тому окремих інвесторів у муніципальні облігації турбує, що це утруднюватиме виконання боргових зобов’язань урядами штатів та місцевими урядами в майбутньому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Державні системи пенсійного забезпечення