Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Боргове фінансування (ΔBONDS)
Тепер, коли нам відомі три методи фінансування державних видатків, варто знати впливи кожного методу на грошову масу, коли всі інші обставини лишаються без змін. Отже, ми застосуємо Т-рахунки для дослідження механізму використання кожного методу для оплати урядової покупки бомбардувальника-невидимки.
Податкове фінансування.
Припустімо, що коли уряд наклав 100 млн. дол. податків для оплати бомбардувальника, то населення послало Державній скарбниці 100 млн. дол. чеків. Після того, як Державна скарбниця отримала чеки податкових надходжень від населення, вона депонує їх на своїх податкових і позичкових рахунках, а тоді переказує на свій рахунок у ФРС. Результат полягає в тому, що 100 млн. дол. депозитів витекло з банківської системи, зменшивши резерви на 100 млн. дол., і Державна скарбниця набуває 100 млн. дол. депозитів у ФРС. Т-рахунки небанківських одиниць (населення, фірми), Державної скарбниці, банківської системи і ФРС подано нижче:
Коли Державна скарбниця оплачує бомбардувальник-невидимку, то вона виписує чек на суму 100 млн. дол. і передає його виробнику (оборонному підприємству), який згодом депонує цю суму в банках. Загальні зміни у балансовому звіті чотирьох груп такі:
Чистий наслідок цих операцій полягає в тому, що грошова маса не зазнає впливу; тому ми можемо зробити висновок, що фінансування державних видатків шляхом податків не впливає на грошову масу.
Припустімо (це дещо менш реалістичне), що, коли уряд накладає 100 млн. дол. податків для оплати бомбардувальника, населення посилає Державній скарбниці 100 млн. дол. готівки, а не чеків. Тоді Т-рахунки для Державної скарбниці і небанківських одиниць будуть такими:
Гроші в руках небанківських одиниць (в обігу) зменшуються на 100 млн. дол.; Державна скарбниця використовує 100 млн. дол для оплати бомбардувальника. Небанківські одиниці отримують назад 100 млн. дол готівки, а в обмін дають уряду замовлений бомбардувальник Загальні зміни балансу для Державної скарбниці і небанківських одиниць є такими:
Чистий вплив на грошову масу є таким же, як і у випадку чеків, що використовуються для сплати податків, тобто не позначається на грошовій масі.
Оскільки наслідки в обох випадках є однаковими, але досліджувати легше той випадок, коли операції проводяться з використанням готівки, в нашому аналізі фінансування боргу, який подається нижче, ми розглянемо операції тільки з готівкою.
Боргове фінансування (ΔBONDS).
Тепер припустімо, що уряд фінансує купівлю бомбардувальника шляхом продажу на 100 млн. дол. облігацій населенню, яке, в свою чергу, оплачує їх 100 млн. дол. готівки. Т-рахунки Державної скарбниці і небанківських одиниць такі:
Готівка в обігу зменшується на 100 млн. дол.: Державна скарбниця використовує готівку для оплати бомбардувальника. Небанківські одиниці отримують назад 100 млн. грошей і віддають уряду бомбардувальник. Загальні зміни балансу Державної скарбниці і небанківських одиниць тепер є такими:
Оскільки чистий наслідок цих операцій полягає в тому, що грошова маса не зазнає впливу, то можна дійти висновку, що фінансування урядових видатків шляхом емісії боргових зобов’язань не впливає на грошову масу.
Фінансування шляхом емісії грошей (ΔМВ).
Нарешті, ми розглянемо випадок, в якому уряд фінансує купівлю бомбардувальника-невидимки шляхом емісії грошей. У багатьох країнах це пряма операція, бо Скарбниця має законне право на емісію грошей, за які вона може оплачувати урядові видатки. Отже, як бюджетне обмеження, цей метод фінансування урядових видатків веде до збільшення грошової маси (грошей підвищеної потужності). У США цей процес дещо складніший, адже Державна скарбниця не має законного права на випуск грошей для оплати товарів і послуг, але може випускати цінні папери.
Фінансування урядових видатків шляхом емісії грошей, отже, іде кружним шляхом, на якому Державна скарбниця продає населенню і фірмам облігації, які згодом купує Федеральна резервна система.
Цей метод фінансування урядових видатків відбувається у два етапи. На першому Державна скарбниця купує бомбардувальник і фінансує купівлю шляхом продажу населенню і фірмам облігацій на суму 100 млн. дол. Як ми щойно бачили, це результується в Т-рахунку, в якому грошова маса залишається незмінною. На другому ФРС купує ці самі облігації від населення і фірм через купівлю на відкритому ринку, що (як ми бачили раніше у цьому розділі) збільшує грошову масу на 100 млн. дол. Наслідок полягає в тому, що грошова маса збільшилася на 100 млн. дол., і веде до такого висновку: фінансування урядових видатків через продаж Державною скарбницею облігацій, які згодом купує ФРС, розширює грошову масу.
Останній метод фінансування урядових видатків часто називають друкуванням грошей, бо в даному процесі створюються “гроші підвищеної потужності” (грошова маса)1. Він також стосується монетизації боргу, бо, як показує описаний двоетапний процес, урядовий борг, що зроблений для фінансування урядових видатків, було переміщено з рук населення і замінено “грішми підвищеної потужності”.
Підсумки.
Що попередній аналіз говорить нам про різні методи фінансування дефіциту державного бюджету? Коли урядові видатки повністю фінансуються через податки, результуючись у збалансованому бюджеті, то вплив на грошову масу відсутній. Коли урядові видатки більші за податкові надходження, то бюджетний дефіцит може фінансуватися шляхом продажу населенню і фірмам державних облігацій і (або) емісією грошей, що (у США) передбачає купівлю ФРС державних облігацій. Перший метод – боргове фінансування – не впливає на грошову масу, в той час як другий метод – емісія грошей – веде до розширення грошової маси (“гроші підвищеної потужності”).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)