Економічний аналіз – Мних Є. В. – Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
1.1. Науково-практичні засади економічного аналізу
Будь-яка господарська діяльність (бізнес) передбачає наявність необхідних знань і вмінь для її організації та підтримки конкурентоспроможності в умовах зміни внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. Система знань для здійснення господарської діяльності (бізнесу) грунтується на загальній теорії наукового пізнання та економічній теорії, які вивчають можливості, тенденції та закономірності становлення і розвитку економічних систем різного типу за допомогою дослідження об’єктивних передумов та реалій такої діяльності. Саме ці теоретичні засади є методологічною основою аналізу господарської діяльності підприємств, орієнтованого на дослідження їх економічної системи як у цілому, так і за структурними елементами. У процесі набуття знань та вмінь виокремлюють об’єкті суб’єкт пізнання. Для економічного аналізу об’єктом дослідження є підприємство, економічна система, середовище господарювання, господарська практика з техніко-економічним, матеріально-речовим і соціально-екологічним змістом. Суб’єкт пізнання – це керівник, підприємець, бізнесмен, менеджер чи будь-яка група зацікавлених людей. Активним елементом цього процесу є людське мислення, яке охоплює поняття, судження, висновки та відображає загальне з диференціацією та синтезом властивостей речей, явищ, показників відповідно до їхньої сутності, реальності у динаміці та розвитку. Економічний аналіз враховує характер мислення, ідеологію, пріоритети та цінності, які впливають на об’єктивну природу аналітичних висновків і пропозицій. Будь-який аналітичний пошук передбачає достатню кількість знань економічних категорій, їхню природу та різнопланове тлумачення, а також охоплює використання основних наукових методів: індукції, дедукції, емпіричного, раціонального, кількісного, якісного та ін. Для дослідження економічних систем, явищ і процесів пріоритетним є опрацювання даних за фактами господарського життя, що вже відбулися чи можуть відбутися.
Для кожного учасника господарського процесу важливими є аналітичний пошук, аналітичне мислення, пов’язані з адаптацією до економічного середовища (вибір виду і форми діяльності, вибір партнерів, вибір місця праці тощо) та зі зміною стану і статусу, в якому він перебуває (пошук можливостей отримання додаткового прибутку, визначення механізмів виходу на нові ринки збуту продукції, оцінка резервів зниження собівартості продукції тощо). Використовуючи вичерпність даних, внаслідок збору та систематизації необхідної чи достатньої інформації за допомогою абстрактного мислення, досягаємо судження про зміст економічних явищ і процесів, їх об’єктивну природу та закономірності зміни й розвитку, що дає змогу робити висновки, моделювати ці явища і процеси для досконалішої практики.
Термін “аналіз” (від грец. analysis – розкладання) в загальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на частини для пізнання його внутрішньої природи. Протилежною процедурою, яка допомагає формувати судження, є синтез (від грец. synthesis – поєднання).
Аналіз – найширше поняття, яке лежить в основі будь-якого пізнання явищ природи і суспільства, а способи аналізу – основа дослідження змісту, сутності, будови, зміни й розвитку економічних, політичних, соціальних, природних та інших явищ і процесів. Він є частиною будь-якого науково-практичного пошуку у поясненні та розв’язанні наявних невідповідностей і проблем.
Для економічного аналізу підприємства характерне розкладання його цілісної економічної системи на функціональні складові, за якими можна визначити причинно-наслідкові зв’язки зміни й розвитку цих елементів та їх цілісної системи. Функціональні елементи розрізняють за специфікою їх природи, особливим характером зв’язку з цілісною економічною системою, повнотою інформаційного відображення тощо (наприклад, трудовий потенціал фірми, система ділового партнерства, механізм нормативно-правового регулювання економічних відносин та ін.).
Особливістю економічного аналізу є процес пізнання на основі інформаційного зображення явищ і процесів господарської практики. Чим детальніша і точніша інформаційна модель економічної системи будь-якого рівня, тим кращі можливості формування вагомих пропозицій для її вдосконалення. За відповідними потребами та можливостями, пізнавши внутрішню сутність економічних явищ і процесів, характер і закономірності їхньої зміни та розвитку, можна побудувати інформаційну модель економічної системи.
Економічний аналіз передбачає наявність системи філософських, спеціальних економічних, математичних та інших знань, які допомагають виробити обгрунтовані судження про природу, зміну і розвиток економічних явищ та процесів. Ці знання дають змогу формувати логіку мислення, формалізувати події, науково інтерпретувати сутність об’єктивних і суб’єктивних змін.
Економічний аналіз грунтується на таких основних принципах діалектики:
– все пізнається у динаміці та розвитку;
– пізнання у зв’язках, взаємозв’язках, взаємозалежності і взаємозумовленості;
– у причинно-наслідковій підпорядкованості зміни та розвитку;
– пізнання проявів необхідності та випадковості негативних і позитивних характеристик, кількісних та якісних змін, дії механізмів мотивації та інтересу.
Йому притаманне не відображення практики господарювання у різних інформаційних формах (план, звіт, програма тощо), а визначення кількісних та якісних параметрів причин-но-наслідкового зв’язку її зміни і розвитку.
Виділення економічного аналізу в окрему прикладну галузь знань у системі економічних наук зумовлено особливою теорією і практикою управління економічними процесами, причому практична потреба досягнення необхідної зміни показників економічної діяльності підприємств, організацій та інших структур національної економіки і діагностика досягнутих результатів цієї зміни були пріоритетними. Однак така система знань у сучасному розумінні національної класифікації економічних наук не має загального поширення у світі. У більшості країн світу ця галузь знань належить до макроекономіки, стратегічного аналізу і найбільше екаунтингу (Advanced Acounting). Проведені узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду аналітичних досліджень доводять доцільність його збереження та вдосконалення як спеціальної галузі знань.
Практичну цінність будь-якого наукового дослідження визначають за трьома ознаками:
– потреба для практики проведення досліджень;
– розв’язання лише тих наукових проблем, які потрібні для подальшого розвитку практики;
– досягнення вищого рівня знань.
Економічний аналіз – це спеціальна галузь знань, становлення якої визначене об’єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі знань. Пріоритетною для нього є практична потреба вирішення сучасних проблем управління і менеджменту.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)