Економічний аналіз – Мних Є. В. – Аналітичні оцінки в аудиті
Найновіша сфера застосування економічного аналізу – аудит. Аналітичні процедури в аудиті визначені Положеннями про стандарти аудиту (Statements on Auditing Standarts), зокрема SAS № 56 за Кодифікацією стандартів аудиту, яка прийнята Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА).
Відповідно до стандарту аналітичні процедури складаються з оцінок фінансової звітності та іншої інформації, які виведені аудитором, враховуючи ймовірні та очікувані співвідношення між фінансовими і нефінансовими даними.
Однак аналітичне оцінювання під час проведення аудиту не варто розглядати як формальну ознаку цієї сфери діяльності, що підвищує її значимість і масштабність роботи. Застосовуючи різні методи економічного аналізу, можна оцінити факторні залежності і значення показників діяльності будь-яких економічних систем оскільки вони об’єктивно зумовлені детермінованими чи стохастичними зв’язками. Ця зумовленість забезпечує відхилення абсолютних чи відносних показників фінансового стану, зокрема базових параметрів поведінки економічної системи в цілому.
За визначенням SAS № 56 процедури аналізу охоплюють різноманітні прийоми, від простих зіставлень до складних моделей, які передбачають залучення великої кількості залежностей і даних. Основна передумова процедур аналізу полягає в тому, що визначені показники можна обгрунтовано вважати фактичними (реальними), а також і в тому, що можна очікувати їх повторення, якщо немає доведення протилежного. Цей стандарт передбачає такі аналітичні процедури.
1. Розрахунок і аналіз відносних показників, що у практичному аудиті, який розвинувся в Україні, набуло відображення у розрахунках показників фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності активів тощо.
Однак лише декларування відносних показників та їх порівняльні оцінки до теоретичних значень не вичерпують можливостей якісного аналізу фінансового стану суб’єкта господарювання. За ними можна оцінити тенденції чи закономірності еволюції економічних систем, вивести алгоритм системних змін виробничо-господарської інвестиційної чи фінансової діяльності, що значно підвищує достовірність аудиторського висновку. За таких умов найчастіше можна виявити нестандартні або нелогічні значення показників, які не вписуються в алгоритм інформаційного взаємозв’язку.
2. Аналіз тенденцій, який передбачає оцінку стратегічної поведінки, що є наслідком еволюційних змін (як наслідок проведених інвестицій і заходів тощо) та результатом реалізації стратегічних планів. Оцінка тенденцій найпрагматичніша у прогнозуванні кризових явищ, визначенні стадій життєвого циклу фірми чи окремих видів продукції. Проте цієї сфери аналітичних оцінок у практичному аудиті майже немає. Причина – складний механізм визначення коректних значень динамічного ряду багатьох показників, які як у разі зміни методики їх обчислень, так і за значними коливаннями вартісної оцінки тренду динамічного ряду значень показника передбачають збільшення цього ряду. Для сучасної економіки України таку еволюцію простежити дуже складно.
3. Варіантний аналіз найбільш бажаний в умовах ринкового середовища. Нестабільність ринкового середовища, зміна мотивацій поведінки учасників ринку, суттєва залежність економічного стану від зовнішніх факторів зумовлюють пошук варіантів економічних змін. Варіантний аналіз найдоцільніший в аудиті за критеріями кінцевої мети господарювання (максимізація чистого прибутку, мінімізація сум податкових платежів, максимальне списання витрат на собівартість тощо). Доцільно також давати варіантну оцінку за середньогалузевими значеннями показників, за варіантами поведінки конкурентів та ін.
Говорячи про аналітичні процедури в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не замінюють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту (МСА 12) причиною застосування аналітичних процедур стали взаємозв’язки та взаємозумовленість показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв’язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку. Експертні оцінки свідчать, що більше третини аудиторських помилок можуть бути виявлені під час здійснення аналітичних процедур. До цілей аналітичних процедур належать: оцінка аудиторського ризику, оцінка рівня суттєвості даних, виявлення фактів недостовірності фінансової звітності, зменшення контрольних операцій через виконання цих процедур.
Економічний аналіз і маркетинг
Перехід до ринкових відносин суб’єктів господарювання зумовив маркетинговий аспект їхньої діяльності, що втілюється у формуванні стилю мислення керівника з пріоритетною орієнтацією на запит споживача, у підтримці конкурентоспроможних позицій та досягненні монопольного становища, у максимальному використанні сприятливих умов участі на ринку тощо. Це зумовлює розширення сфери аналітичних досліджень, зміну їх цільової орієнтації, трансформацію загальної моделі комплексного економічного аналізу. Маркетингова діяльність передбачає розв’язання цілої низки аналітичних задач, пов’язаних: з дослідженням місткості ринку, його кон’юнктури, ступенем конкурентності та станом урегульованості тощо. Проведені маркетингові дослідження дають змогу формувати виробничу програму, визначати сферу та механізми ділового партнерства у ресурсозабезпеченні та ресурсовикористанні, сервісному обслуговуванні тощо. У такий спосіб досягаються мінімізація втрат і упущеної вигоди, переконливість управлінських дій, маневреність виробничо-фінансового менеджменту.
Економічний аналіз та контролінг
В умовах нестабільності ринкового середовища виникає необхідність створення високоінтелектуальних систем забезпечення життєдіяльності суб’єктів господарювання на основі інтегрованих систем планування, обліку, аналізу, нормування, контролю та методів управління. Такою синтетичною наукою є контролінг, мета якого – забезпечити конструктивне управління у досягненні тактичних і стратегічних цілей діяльності. Економічний аналіз є елементом контролінгу, виконуючи функцію оцінки відповідності фактичного стану об’єкта до визначених параметрів його поведінки. При позитивному стані системи забезпечується підтримка у продовженні роботи, а при її порушенні – визначається стан проблеми, механізм її розв’язання та проектуються нові стандарти поведінки.
Виконуючи прикладну функцію, економічний аналіз є структурним елементом всієї системи функціональних і галузевих наук.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)