Економічний аналіз – Мних Є. В. – 3.3. Інформаційна база аналітичних досліджень
Реалізація методів сучасного менеджменту фінансово-господарської діяльності суб’єктів національної економіки можлива за наявності якісних інформаційних ресурсів, що повноцінно характеризують природу економічних явищ і процесів. При чому мова йде про рівень сучасного менеджменту, який характеризується креативністю управлінських дій, що забезпечують пріоритети у реалізації цілей бізнесу. Враховуючи специфіку бізнес-середовища, невизначеність і ризик у реалізації намірів суб’єктами господарювання, необхідно створити повноцінну та якісну, достатньо структуровану інформаційно-аналітичну базу для прийняття ефективних управлінських рішень. Ця ідея не нова, і її концептуальна основа добре означена у теорії інформаційних систем. Проте, як свідчать дослідження, стандартизація в обліку та аудиті, регламентація статистичної і податкової звітності, законодавче трактування змістових понять значною мірою ігнорують цю парадигму. У такий спосіб провокується створення “оригінальних” інформаційних технологій, систем та баз даних відповідно до уподобань менеджерів того чи іншого суб’єкта господарювання. Різнопланове тлумачення багатьох економічних категорій і понять дає змогу суттєво змінювати структуру інформації, класифікаційні ознаки, консолідаційну базу тощо. Як наслідок, знижується якість інформаційних ресурсів, можливість їх використання для досягнення цілей креативного менеджменту в цілому.
Результати спеціальних досліджень свідчать, що більше третини даних, які використовують для захисту своїх бізнес-інтересів у судовому порядку, оскаржують. Ще більш парадоксальним є те, що понад 75 % даних статистичної звітності не використовуються у практичній діяльності. Лише частково така інформація береться до уваги при виконанні науково-дослідних робіт. Зауважимо, що витрати на формування, зберігання, обробку та передачу цієї інформації становлять до 50 % загальних витрат менеджменту. Причин може бути декілька. Головною з них є неналежний державний контроль за достовірністю, повнотою та своєчасністю формування інформаційно-аналітичного забезпечення на всіх рівнях ієрархії управління національною економікою. Корупція та лобіювання інтересів є підгрунтям інформаційних маніпуляцій для зловживань у правовому полі. Не виконує своїх функцій в Україні і створений інститут аудиторства. По-друге, відсутня мотивація у менеджерів всіх рівнів щодо прозорого відображення економічних процесів, оскільки цим може бути доведена їх професійна невідповідність. По-третє, більшість керівників не знає про можливості інформаційної бази, інформаційних технологій і систем, економетрії тощо. Проведене анкетування менеджерів середньої ланки, хоч і відносно репрезентативне, дає підстави для висновку, що лише 10 % із них знають про аналітичні можливості бухгалтерського балансу, 5-7 % повноцінно можуть характеризувати звіт про рух грошових коштів, а методикою комплексного економічного аналізу на базі сучасних економі-ко-математичних методів та моделей володіють не більше 1 %. Внаслідок цього запити на аналітичні обгрунтування щодо факторного аналізу причинно-наслідкових зв’язків чи моделювання господарських ситуацій є суттєво заниженими. Звідси виникає обмеженість у реалізації економічних методів менеджменту та вмотивованого за національними інтересами державного регулювання. Частіше застосовуються механізми “ручного управління” та владного адміністрування на рівні досягнення поточних цілей, що призводить до політизації управління економічними процесами.
Цілком зрозуміло, що побудувати уніфіковану модель інформаційно-аналітичного забезпечення управління неможливо, проте визначеність концепції його формування дає можливість не лише реалізувати запити користувачів інформації, а й раціоналізувати інформаційні потоки, досягаючи необхідних рівнів масштабної інтеграції і суттєво скорочуючи витрати на її створення. Важливо визначитись із базовими принципами створення інформаційно-аналітичного забезпечення, яке задовольняло б запити менеджерів та не суперечило б теорії проектування інформаційних систем. Головними з них слід визнати такі:
– повнота та достовірність інформаційно-аналітичного забезпечення, яке виражає реальність економічних явищ та процесів, об’єктивну та суб’єктивну природу їх зміни і розвитку. Спотворення чи подання недостовірних даних слід розглядати як економічний злочин, який має правові наслідки, незалежно від того, скоєний він навмисно чи помилково;
– своєчасність формування інформаційно-аналітичної бази для якісної реалізації функцій менеджменту. Такі можливості повною мірою створюються внаслідок використання сучасних інформаційних технологій і систем;
– цільова спрямованість і практична корисність інформаційно-аналітичного забезпечення, орієнтованого переважно на формування конструктивних управлінських дій з економічно виправданим втручанням у хід господарських процесів. Деструктивна аналітика і спотворення економічних реалій має суто політичний зміст і кон’юнктурну основу;
– доступність і однозначність у трактуванні економічних понять, категорій, явищ та процесів, що гарантуватиме адекватне сприйняття управлінських дій. Масштабність цієї проблеми вражає як з причин зміни філософії економічного мислення внаслідок глобалізаційних процесів, так і з мотивів неусвідомленої демократизації ділового партнерства. Різнопланове тлумачення мають базові економічні категорії капіталу, прибутку, витрат, основних засобів тощо. До ділового словника безпідставно вводяться іншомовні терміни, що заплутують змістові характеристики тієї чи іншої субстанції, визначаючи удавану новизну і прогрес;
– доказовість і глибока аргументація інформаційно-аналітичного забезпечення, які виявляються як у науковому застосуванні способів виміру та оцінки, так і у переконливості пріоритетів управлінських дій. Методи зіставлень, балансової ув’язки, непрямих обчислень, дзеркальної статистики тощо дають можливість встановити реальні значення даних. Застосування економіко-математичних методів і моделей, визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей дає змогу екстраполювати розвиток економічних явищ та процесів з відповідними оцінками ризику.
Створене на цих засадах інформаційно-аналітичне забезпечення менеджменту може частково гарантувати високу ефективність управління економічними методами, враховуючи зміни ринкового середовища. На цій основі відбувається його цільова параметризація. Індикаторами цільової параметризації можуть бути визначені рівні обов’язкової (регламентованої), необхідної, достатньої та максимально можливої інформації (рис. 3.8).
Рис. 3.8. Індикатори параметризації інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту
Регламентована інформація не завжди належить до інтересів менеджера, проте її характеристики є базовими при проектуванні необхідного і достатнього інформаційно-аналітичного забезпечення. До необхідної слід віднести ту інформацію, без якої приймати рішення з допустимим ризиком неможливо. Це мінімальний обсяг інформаційних ресурсів, на який слід розраховувати внаслідок відсутності можливостей формування достатньої інформації. Достатньою вважається інформація, яка мінімізує ризик прийняття неефективних управлінських рішень. Максимально можливу інформацію формує обсяг інформаційних ресурсів, які можна отримати з використанням усієї сукупності методів збору, обробки та інтеграції даних, необмежених цільовою формою використання.
Маючи весь спектр ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту, доцільно провести його класифікацію з метою раціоналізації проектування інформаційно-аналітичного процесу в організаційному плані. Це буде підставою для оцінки витрат на його створення, з одного боку, і для проектування інформаційних технологій – з іншого. Враховуючи характер управлінських дій, інформаційно-аналітичне забезпечення менеджменту можна класифікувати за такими ознаками (табл. 3.2).
Таблиця 3.2. Класифікація інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту
Класифікаційна ознака | Характеристики інформаційно-аналітичного забезпечення | |
За ступенем регламентації управлінських дій | Стандартне, неформальне (на запит користувачів), креативне | |
За аргументованістю управлінських дій | Оцінкове, діагностичне, пошукове | |
За конфіденційністю управління | Публічне, засекречене | |
За часом прийняття управлінських рішень | Ретроспективне, моментне, прогностичне | |
За глибиною пізнання і впливу на господарські процеси | Модульне (тематичне), комплексне (системне) | |
Класифікаційна ознака | Характеристики інформаційно-аналітичного забезпечення | |
За типовістю застосування методів управління | Уніфіковане, спеціальне | |
За можливостями вибору управлінських рішень | Одноваріантне (у т. ч, альтернативне), багатоваріантне | |
За функціональним спрямуванням менеджменту | Відповідно до реалізації функцій менеджменту: планування, прогнозування, нормування, стимулювання тощо |
Зрозуміло, що будь-яке цільове управління передбачає конгломерат типів інформаційно-аналітичного забезпечення, виходячи зі змістової характеристики цілей управління. Щоб визначити обсяг, структуру і якість інформаційно-аналітичного забезпечення слід орієнтуватись на якісні характеристики облікової, планової, нормативно-довідкової, звітно-статистичної чи інших видів інформації, оскільки їх традиційне змістове визнання в умовах формування ринкових відносин суттєво змінюється.
Сучасна облікова інформація будується на аналітичних оцінках доцільності, переваг і пріоритетів господарських операцій; планові дані є орієнтирами для нових кон’юнктурних оцінок; звітно-статистичні дані не є простим зведенням однорідних явищ та процесів у просторі і часі тощо. Лише на основі якісної оцінки регламентованої інформації можна визначати її необхідність, а за характеристиками цієї інформації розглядати варіанти її достатності тощо.
Для проектування інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту можуть бути використані такі концепції:
– функціональної будови;
– організаційно-структурної регламентації;
– модульної кластеризації.
Концепція функціональної будови інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту є найбільш поширеною, оскільки традиційно сформувалась відповідно до реалізації функцій менеджменту. Проте його параметри суттєво змінюються із розвитком ринкових відносин та трансформацією економічного мислення. Так, зміна філософії планування приводить до розмежування структурної будови інформаційно-аналітичного забезпечення на рівні індикативного планування у співвідношенні потреби та можливості досягнення цілей і на рівні бізнес-планування, основу якого становлять укладені договори. Очевидно, що саме формування договорів вимагає найбільш якісного інформаційно-аналітичного забезпечення. Також напрацювання механізмів стимулювання вимагає глибокого пізнання природи мотивацій та інтересів тривалого періоду, що і визначає неперервність процесів їх удосконалення. Аналогічна ситуація виникає під час реалізації функцій нормування, організації, контролю тощо. Безумовно, якість інформаційно-аналітичного забезпечення буде визначатись вмілою та повноцінною організацією цих функцій менеджменту. Проте у зоні невизначеності внутрішнього і зовнішнього середовища виникає ризик досягнення цілей, зокрема за дією факторів інформативності. Таку ситуацію не слід розглядати однозначно негативно, оскільки непізнаність, ризик є стимуляторами креативності у пошуку шляхів вдосконалення. При функціональній будові параметри інформаційно-аналітичного забезпечення не можуть бути стандартизованими, оскільки повнота, масштабність, оперативність реалізації функцій менеджменту є індивідуальними, специфічними.
За умов організаційно-структурної регламентації інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту досягається певна параметризація, яка відповідає особливостям роботи різних центрів відповідальності на локальному та глобальному рівнях. Разом з тим, передумовою організаційно-структурної регламентації є досягнення взаємозв’язку та взаємодії всіх структурних підрозділів, інтегрованості локальних цілей та глобальної мети діяльності суб’єктів господарювання. Пріоритетними є пошук і мобілізація можливостей досягнення глобальної мети при заохоченні реалізації резервів продуктивної діяльності кожного локального структурного підрозділу. Обмін інформацією, її доцільна інтеграція за стандартами і на запит користувачів є обов’язковою умовою при такому підході у проектуванні інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту. За цих обставин в інформаційному плані таке забезпечення представлене як розподілені бази даних у єдиній інформаційно-аналітичній мережі, що повноцінно реалізується сучасними інформаційними технологіями та системами. Можна застосовувати матричне моделювання баз даних та інформаційних потоків, що дасть змогу суттєво скоротити час на збирання та обробку даних для різних цільових запитів, а за визнаними замірами і оцінками на основі обгрунтованих алгоритмів диференціації та інтеграції отримати корисну інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень. Слід лише створити дієве правове забезпечення, яке б гарантувало об’єктивність інформації, її збереженість, конфіденційність тощо.
Ефективним напрямом створення інформаційно-аналітичного забезпечення сучасного менеджменту, особливо з прогресом інформаційних технологій і систем, є його модульна кластеризація. За відносно невеликої кількості (не більше 30) розрахунково-аналітичних модулів можна отримати різнопланову інформацію кількісного та якісного виміру. Для цього абсолютні натуральні чи вартісні показники визнання і оцінки закладаються в алгоритм певного інформаційно-аналітичного модуля. З цих модулів і даних визнання та оцінки кластеризується інформація, необхідна і достатня для прийняття управлінських рішень. Модульний підхід дає змогу напрацьовувати програмне забезпечення управління даними на основі стандартних програм чи їх пакетів, досягаючи значної економії коштів на створенні інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту.
Параметризація інформаційно-аналітичного забезпечення може супроводжуватися суттєвою раціоналізацією витрат на його створення. На сьогодні створення інформаційних систем з використанням комп’ютерної техніки, засобів комунікацій і репрезентування стало не лише вимогою часу, а й даниною моді. Важко уявити найменшу бізнес-структуру, яка не володіє інформаційними системами певного рівня. Проте ступінь використання їх потенційних можливостей, рівень витратовіддачі дуже низькі. З досліджень відомо, що в середньому потенційні можливості комп’ютерних технологій використовуються на 45-47 %, причому в режимі інформаційно-довідкового забезпечення задіяно до 70 % продуктивного. часу роботи комп’ютерної мережі, у режимі розрахунків – 20 % і у пошуковому режимі процесів – 5-7 %. Продуктивний час має велику полярність – від 10 до 70 % загального часу роботи. До 15 % інформаційних систем не задіяні у продуктивній діяльності, а є предметом іміджу фірми. Із досліджених бізнес-структур коефіцієнт корисного використання інформаційних технологій становить у бухгалтерії 75-80 %, у планово-економічних підрозділах – 60-70, у структурах лінійного управління – 20-30, в апараті вищого адміністрування -10-15 %.
Показовим щодо цього є ступінь використання вихідної інформації обліку, контролю, аналізу, аудиту, планування тощо. Вихідна облікова інформація переважно використовується для складання податкової та статистичної звітності та є об’єктом роботи контролюючих органів. В аналітичних оцінках, плануванні та прогнозуванні вона задіяна на 40-60 %. Ще менший попит на звітно-статистичну інформацію, де із загальної кількості реквізитів активно використовується не більше 10 %. Значною мірою формальним залишається індикативне планування, і лише інформаційно-аналітичне забезпечення інвестування, бізнес-проектів, особливо із залученням іноземних інвесторів, можна віднести до досконалого. В аналітичних оцінках рідко використовуються багатоваріантний пошук з оцін кою альтернатив, багатокритеріальна оптимізація і матричне моделювання, хоча теоретичний доробок у методології та організації цих процесів є дуже суттєвим. Очевидно, що настав час зміни філософії і посилення дисципліни демократичного управління на всіх ієрархічних рівнях влади. Це не лише оцінка рівня цивілізації економічних відносин, а й запорука їх визнання і прогресу у глобалізованому просторі світової економічної інтеграції.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)