Економічний аналіз – Грабовецький Б. Є. – 2.3. Організація економічного аналізу та його інформаційне забезпечення
Успішне вирішення задач економічного аналізу потребує чіткої організації проведення аналітичної роботи.
У відповідності зі змістом економічного аналізу організацію аналітичної роботи можна звести до таких основних положень:
– розробка програми повного, комплексного, системного аналізу діяльності підприємства або плану тематичного аналізу окремих сторін з визначенням об’єктів, мети, складу, послідовності вивчення всіх питань аналізу і термінів виконання;
– формування групи спеціалістів, які здійснюють економічний аналіз з визначенням конкретних виконавців на рівні окремих підрозділів і в цілому по підприємству;
– використання всіх джерел інформації (бухгалтерська, оперативна і статистична інформація), позаоблікова інформація, дані планування тощо, а також перевірка і контроль достовірності інформації;
– широке використання в аналітичній роботі сучасних технічних і програмних засобів;
– вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань економічного аналізу (оцінка ступеня виконання плану і завдань; виявлення і реалізація резервів виробництва, недоліків в роботі підприємства і окремих підрозділів, зіставлення досягнутих результатів з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка заходів для усунення недоліків);
– складання аналітичної записки за результатами аналітичної роботи та передача її керівництву для розробки І прийняття управлінських рішень.
Організація аналітичної роботи складається із декількох етапів.
На першому, підготовчому етапі розробляються плани та програми аналізу, визначається мета аналізу, вибирається методика, формується група виконавців і розподіляються обов’язки між ними. План проведення аналітичної роботи складається на рік. В програмі визначаються етапи робіт, строки їх виконання, відповідальних виконавців.
На першому етапі визначаються форми участі функціональних підрозділів у виконанні розробленої програми робіт. Цей етап завершується попереднім ознайомленням з системою показників, що всебічно характеризують діяльність підприємства.
Другий етап передбачає окремі уточнення плану робіт, розробленого на першому етапі. У відповідності з уточненим планом здійснюється збір інформації, формується інформаційна база. Зібрана інформація систематизується, перевіряється на достовірність, певним чином групується, класифікується.
Третій етап аналітичної роботи, який є по суті основним етапом, передбачає обробку первинної інформації у відповідності з методикою економічного аналізу. На цьому етапі перевіряється ступінь виконання плану (зобов’язань), оцінюється динаміка основних показників, зіставляється досягнутий результат з витратами, виявляються і оцінюються резерви виробництва, розраховується ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів.
Четвертий етап передбачає проведення підсумкової оцінки результатів аналізу. На цьому етапі результати роботи оформляються у вигляді аналітичних записок, таблиць, графіків, діаграм.
П’ятий етап – розробка заходів щодо усунення недоліків, ефективного використання поточних і перспективних резервів виробництва. Всі матеріали аналітичної роботи передаються керівництву підприємства для вироблення і реалізації управлінських рішень, в яких повинні приймати участь і представники групи аналітиків.
Вдосконалення організації аналітичної роботи повинно здійснюватися у напрямку посилення технічної оснащеності виконавців, використання методичного апарату, який би відповідав сучасним умовам управління, підвищення оперативності проведення робіт.
Ефективність результатів економічного аналізу багато в чому визначається обсягом, повнотою і достовірністю економічної інформації.
Джерелами інформаційного забезпечення економічного аналізу служать плани, нормативи, зобов’язання (контракти, договори, державне замовлення), звітна, облікова, позаоблікова інформація, конструкторська, технологічна інформація, доповідні записки тощо.
Позаоблікова інформація включає матеріали ревізій, аудиту, виробничих нарад, конференцій, преси, спостережень, обстежень.
Нормативи являють собою систему норм. Вони повинні бути прогресивними, що досягається їх динамічністю, науковою обгрунтованістю, а також враховувати досягнення передових підприємств.
Найбільш повно і узагальнено результати діяльності підприємства відображаються у формах бухгалтерської і статистичної звітності.
Крім бухгалтерської статистичної інформації, в економічному аналізі значне місце посідають дані оперативного обліку, які становлять основу інформаційної бази оперативного аналізу.
Безперервність і динамізм змін, характерних для ринкової економіки, обумовлюють пошук нових напрямків аналізу і відповідного розширення джерел інформації.
Так, в маркетингових дослідженнях, як складової частини сучасного економічного аналізу, вкрай необхідно використовувати по можливості інформацію фірм-конкурентів, яка міститься в доповідях, рекламних матеріалах, матеріалах конференцій, симпозіумів.
Важливими джерелами інформації є дисертації, збірники наукових праць, виставки, презентації, ярмарки, монографії, публікації в газетах і журналах.
До інформації, яка використовується в економічному аналізі, висуваються такі вимоги:
– точність і достовірність даних;
– порівнянність звітних, планових і базових даних.
– репрезентативність (при вибірковому аналізі результати повинні з незначними відхиленнями характеризувати весь об’єкт дослідження).
Перевірка достовірності інформації здійснюється за допомогою арифметичного і логічного контролю даних, а також дотримання єдиної методології формування планових, звітних і базисних показників.
В сучасному комп’ютеризованому світі важливого значення набуває автоматизація перевірки достовірності інформації, обробка даних за заздалегідь розробленими алгоритмами і програмами та роздрукування аналітичних таблиць і графіків на ПЕОМ.
ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Контрольні запитання
1. В чому полягає сутність методології І методу економічного аналізу?
2. В чому полягає суть прийому порівняння, і в яких напрямках він застосовується?
3. Розкрийте зміст логічного прийому “елімінування”, і де він використовується в економічному аналізі?
4. Які прийоми використовуються для проведення факторного аналізу?
5. В чому полягає суть та напрямки використання способу ланцюгових підстановок?
6. В чому полягає суть способів абсолютних і відносних різниць? Яка послідовність реалізації цих прийомів?
7. За допомогою яких прийомів оцінюється виконання плану та динаміка економічних показників?
8. Які види середніх величин використовуються в економічному аналізі? Обгрунтуйте вибір виду середньої.
9. В чому полягає особливість використання індексного методу в економічному аналізі? Наведіть послідовність проведення аналізу.
10. Які евристичні методи застосовують в економічному аналізі?
Тести для самоконтролю знань
1. Для визначення причинно-наслідкових взаємозв’язків між результативним показником і фактором (факторами) застосовують групування:
А) типологічні;
Б) факторні;
В) структурні.
2. Для визначення ступеня виконання плану і динаміки використовують прийоми:
А) деталізація;
Б) відносні величини;
В) середні величини;
Г) порівняння.
3. Для визначення середніх залишків матеріалів на складі за певний період використовується середня:
А) інтервального динамічного ряду;
Б) моментного динамічного ряду;
В) гармонійна.
4. Факторний аналіз проводиться за прийомом:
А) абсолютні і відносні величини;
Б) деталізація;
В) ланцюгові підстановки;
Г) динамічні ряди.
5. Факторний аналіз – це:
А) порівняння звітних даних з плановими даними або рівнем попереднього періоду;
Б) виявлення величини впливу факторів на зміну результативного показника;
В) визначення тенденцій змін показників, із яких складається факторна модель;
Г) оптимізація варіантів прийняття управлінських рішень.
6. Застосування прийому абсолютних різниць дозволяє:
А) визначити ступінь виконання плану;
Б) оцінити обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі;
В) оцінити тенденцію зміни економічних показників;
Г) визначити вплив окремих факторів на зміну результативного показника.
7. Елімінування – означає виключити вплив на величину результативного показника:
А) одного фактора;
Б) всіх факторів, крім одного;
В) двох і більше факторів.
8. Якщо у факторній системі у = хz визначити DуХ = (x1 – х0 )z0, то це означає оцінку:
А) впливу якісного показника на зміну результативного показника;
Б) впливу кількісного показника на зміну результативного показника;
В) загальний вплив показників на зміну результативного показника.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)