Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 18.2. Прогнозування фінансового стану і платоспроможності суб’єкта господарювання
Значення, завдання й основні методи прогнозування.
Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генеральної фінансової стратегії на забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, оцінювання його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх та зовнішніх факторів і охоплювати такі питання, як оптимізація основних і оборотних коштів, власного і позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційна і цінова політика. Основна увага при цьому приділяється виявленню і мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції і послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.
Значення прогнозного аналізу фінансового стану полягає в тому, що він дозволяє завчасно оцінити фінансову ситуацію з позиції її відповідності стратегії розвитку підприємства з урахуванням зміни внутрішніх і зовнішніх умов його функціонування. В основі побудови прогнозної моделі лежить прогноз обсягу продажів і необхідного обсягу ресурсів.
Зазвичай виділяють чотири методи прогнозування фінансового стану суб’єкта господарювання:
O екстраполяція;
O метод термінів оборотності;
O метод бюджетування;
O метод попередніх (прогнозних) балансів.
При використанні першого методу виходять із припущення про існування прямого зв’язку між оборотним капіталом і обсягом продажів, що може бути виражено за допомогою простого коефіцієнта (відношення чистого оборотного капіталу до обсягу продажів) або за допомогою рівняння зв’язку:
У = а + Ьх,
Де а – постійна величина чистого оборотного капіталу;
Ь – коефіцієнт регресії, що відбиває ступінь залежності оборотного капіталу від обсягу продажів.
Знаючи величину цих коефіцієнтів і прогнозований обсяг продажів, можна визначити потребу в чистому оборотному капіталі.
Однак цей метод досить спрощений, тому що враховує єдиний фактор – обсяг продажів, тоді як рівень потреби в короткостроковому фінансуванні багато в чому залежить від терміну оборотності запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості й т. Ін.
Другий метод прогнозування Величини чистого оборотного капіталу заснований на вивченні тривалості фінансового циклу: період оборотності запасів плюс період оборотності дебіторської заборгованості мінус період оборотності кредиторської заборгованості, помножений на одноденний оборот реалізації.
Наприклад, планований обсяг реалізації продукції-150 млн гри, термін складування запасів – 50 днів, термін кредиту постачальників – 30 днів, термін погашення дебіторської заборгованості – 35 днів. У підсумку потреба у власному оборотному капіталі становитиме
(50 + 35 – 30) o 150 : 360 = 22,9 млн грн.
Однак і цей метод має свої недоліки, тому що терміни оборотності не є нормативними, а змінюються під впливом різних факторів і тому, у свою чергу, вимагають прогнозування й уточнення.
Метод бюджетувания, Який докладно описали О. В. Єфімо-ва *, H. A. Русак **, I. A. Бланк *** та інші, заснований на плануванні надходження і витрати коштів, у тому числі й від основної, інвестиційної і фінансової діяльності. Розрахунок відхилень між надходженням і виплатами показує плановану зміну коштів і створює основу для прийняття відповідних управлінських рішень. Прогнозування грошових потоків дозволяє визначити розміри надлишку чи недостатності готівки в обороті підприємства. Реальність прогнозів надходження і витрати коштів залежить від ступеня їхньої невизначеності.
Одним з методів фінансового прогнозування є Складання прогнозного звіту про прибутки і збитки і прогнозний баланс.
Найповніше цей метод висвітлили О. В. Єфімова*, Д. А. Панков **. Прогнозна звітність може складатися на кінець кожного місяця, кварталу, року. Вона дозволить установити й оцінити зміни, що відбудуться в активах підприємства і джерелах їхнього формування в результаті господарських операцій на планований період.
Прогнозний баланс може складатися на підставі системи планових розрахунків усіх показників виробничо-фінансової діяльності, а також на підставі динаміки окремих статей балансу і їхніх співвідношень. Велику допомогу при розробці прогнозної фінансової звітності і моделей фінансового стану підприємства можуть надати комп’ютерні програми з фінансового моделювання.
Зіставлення прогнозних значень статей балансу з фактичними на кінець звітного періоду дозволить установити, які зміни відбудуться у фінансовому стані підприємства, що дасть змогу вчасно внести корективи в його виробничу і фінансову стратегію.