Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 14.2. Аналіз динаміки і факторів зміни обсягів грошових потоків
Значення, завдання й інформаційне забезпечення аналізу грошових потоків. Прямий і непрямий методи визначення чистого грошового потоку (ЧГП). Фактори зміни чистого грошового потоку від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.
Від обсягів і швидкості руху грошового обігу, ефективності керування ним безпосередньо залежать платоспроможність і ліквідність підприємства. Тому аналіз грошових потоків є основою оцінки і прогнозування платоспроможності підприємства, дає змогу об’єктивніше оцінити його фінансовий стан. Аналіз грошових потоків проводять по підприємству в цілому, а також у розрізі основних видів господарської діяльності і центрах відповідальності. Основними джерелами інформації для аналізу формування і розміщення капіталу підприємства є дані фінансової звітності: форма № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати”, форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”, дані синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками грошових коштів*
Основна мета аналізу грошових потоків:
O виявити рівень достатності коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства;
O визначити ефективність та інтенсивність їхнього використання в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;
O вивчити фактори і спрогнозувати збалансованість та синхронізацію припливу і відпливу коштів за обсягом і часом для забезпечення поточної і перспективної платоспроможності підприємства.
У першу чергу проводять горизонтальний аналіз грошових потоків: Вивчають динаміку обсягу формування додатного, від’ємного і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел, розраховують темпи їхнього зростання і приросту, визначають тенденції зміни їхнього обсягу.
Темпи приросту чистого грошового потоку (Тхігп) зіставляють з темпами приросту активів підприємства (Т*^) і з темпами приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції (ТРП). Для нормального функціонування підприємства, підвищення його фінансової стабільності і платоспроможності потрібно, щоб темпи зростання обсягів продажів були вищі від темпів зростання активів, а темпи зростання чистого грошового потоку випереджали темпи зростання обсягу продажів:
100<ГАкт<ГрП<ГЧгп.
Паралельно проводять і вертикальний (структурний) аналіз додатного, від’ємного і чистого грошових потоків:
А) за видами господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні додатного, від’ємного і чистого грошового потоків;
Б) за окремими внутрішніми підрозділами (центрами відповідальності), що покаже внесок кожного підрозділу у формування грошових потоків;
В) за окремими джерелами надходження і напрямами витрати коштів, що дає можливість установити частку кожного з них у сформуванні загального грошового потоку. При цьому визначають роль і місце чистого прибутку у формуванні ЧГП, виявляють ступінь достатності амортизаційних відрахувань для відтворення основних засобів і нематеріальних активів.
Результати горизонтального і вертикального аналізу служать базою проведення фундаментального (факторного) аналізу формування чистого грошового потоку.
Для вивчення факторів формування додатного, від’ємного і чистого грошових потоків рекомендується використовувати прямий і непрямий методи.
Прямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так І чистий потік коштів підприємства у звітному періоді. Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Відмінність результатів розрахунку грошових потоків за прямим і непрямим методами стосуються тільки операційної діяльності.
За операційною діяльністю ЧГП прямим методом визначають у такий спосіб:
ЧГП0Л – ВРрП + Од^ + /ЯАд – ЯТмц – ЗП – ПП – /ВОд,
Де ВРрп – виручка від реалізації продукції і послуг;
ОдАв – одержані аванси від покупців і замовників;
ІН0Л – сума інших надходжень від операційної діяльності;
Ятмц – сума засобів, виплачена за придбані товарно-матеріальні цінності;
ЗП – сума виплаченої заробітної плати персоналу підприємства;
ПП – сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;
/Вад – сума інших виплат у процесі операційної діяльності.
Фактори зміни чистого грошового потоку від операційної діяльності, обчисленого за прямим методом, показано на рис. 14.2.
Зіставляючи фактичні дані за кожною статтею надходження і витрати коштів з базовими даними (плану, минулого періоду), можна зробити висновки про здатність підприємства нарощувати кошти в результаті своєї основної діяльності. Якщо результатом основної діяльності є не приплив, а відплив коштів і ця ситуація повторюється щорічно, то це може призвести в остаточному підсумку до неспроможності підприємства.
Одна з переваг прямого методу Полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують найбільший приплив і відплив коштів. Однак цей метод не розкриває взаємозв’язку величини фінансового результату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.
Непрямий метод кращий з аналітичного погляду, тому що дає змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результатами і вільними залишками готівки. Розрахунок чистого грошового потоку за непрямим методом здійснюють шляхом відповідного коригування чистого прибутку на суму змін у запасах, де
Рис. 14.2. Фактори зміни чистого грошового потоку, обчисленого за прямим методом
Біторської заборгованості, кредиторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень та інших статей активу, що належать до поточної діяльності. Джерелами інформації для розрахунку й аналізу грошових потоків за непрямим методом є звітний бухгалтерський баланс і звіт про прибутки та збитки.
За операційною (основною) діяльністю його розраховують у такий спосіб:
ЧГП0Л – ЧПцц + А+ДДЗ+ЛЗгмц+Д#3+АДМП + ЛЯ+АВОд + Д АВВ,
Де ЧТІод – сума чистого прибутку підприємства від операційної діяльності;
А – сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів;
ДДЗ – зміна суми дебіторської заборгованості; ЛЗтмц – зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що входять до складу оборотних активів;
Д КЗ – зміна суми кредиторської заборгованості; АДМП – зміна суми доходів майбутніх періодів;
АР – зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів; Л АВОд – зміна суми одержаних авансів; ДАВ” – зміна суми виданих авансів.
Таким чином, непрямий метод наочно показує відмінність між чистим фінансовим результатом і чистим грошовим потоком підприємства. За допомогою ряду коригувальних процедур фінансовий результат підприємства (чистий прибуток або збиток) перетвориться у величину чистого грошового потоку від операційної діяльності.
У результаті цього можна встановити фактори, що сприяють збільшенню і зменшенню чистого грошового потоку (рис. 14.3).
Рис. 14.3. Фактори першого порядку зміни чистого грошового потоку від операційної діяльності, обчисленого за непрямим методом
Після цього детальніше вивчають причини зміни кожної складової чистого грошового потоку (табл. 14.1).
Таблиця 14.1. Фактори другого і третього порядку зміни чистого грошового потоку
Продовження табл, 14.1
За інвестиційною діяльністю суму ЧГП визначають як різницю між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на їх придбання:
ЧГПь =ВР0З +ВРЯА +ВРдфА +ВРАа + ДОд – Яоз –– ІСкз – Дна ~ Д дфа – ПЯя,
Де ВР03 – виручка від реалізації основних засобів;
ДРна – виручка від реалізації нематеріальних активів;
ЯРдфа – сума виручки від реалізації довгострокових фінансових активів;
ЯРва – виручка від реалізації раніше викуплених акцій підприємства;
Дод – сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроковими цінними паперами;
Доз – сума придбаних основних засобів;
/Скв – інвестиції на капітальне будівництво;
Дна – сума придбання нематеріальних активів;
Ядфа – сума придбання довгострокових фінансових активів;
ПТ – сума викуплених власних акцій підприємства.
Фактори формування чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності показано на рис. 14.4. При поглибленому аналізі детальніше вивчають фактори зміни основних складових чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності (табл. 14.2).
За фінансовою діяльністю прийнято відображати припливи і відпливи коштів, пов’язані з використанням зовнішнього фінансування. Суму ЧГП визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, сумою виплаченого основного боргу і сумою виплачених дивідендів власникам підприємства:
ЧГПФя – Звк + Здк + Зкк + ЦФ ~ Ядк – Вкк – Вд”
Де Звк – сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного капіталу (грошові надходження від випуску акцій та інших часткових інструментів, а також додаткових вкладень власників);
Здк – сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;
Зкк – сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;
ЦФ – сума коштів, що надійшли як безоплатне цільове фінансування підприємства;
Рис. 14.4. Фактори першого порядку зміни чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності
Таблиця 14.2. Фактори другого порядку зміни ЧГП від інвестицій ної діяльності
Вдк – сума виплат основного боргу за довгостроковими кредитами і позиками;
Вкк – сума виплат (погашення) основного боргу за короткостроковими кредитами і позиками;
Вд – сума виплачених дивідендів акціонерам підприємства.
Механізм формування чистого грошового потоку за фінансовою діяльністю представлений на рис. 14.5.
Рис. 14.5. Фактори зміни чистого грошового потоку від фінансової діяльності
Результати розрахунку суми ЧГП за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний його обсяг по підприємству:
ЧГПж – ЧГПол + ЧГЛщ + ЧГПФД.
Перевага непрямого методу визначення ЧГП полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують величину ЧГП, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків. Тому, аналізуючи грошові потоки, потрібно застосовувати Обидва Методи в комплексі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)