Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 11.6. Аналіз ефективності інноваційної діяльності
Сутність і значення Інноваційної діяльності. Показники, що характеризують ефективність інновацій. Методика їх розрахунку.
Під інноваціями розуміють прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції, процесів. Трансформація нової ідеї (новації) в інновацію отримала назву інноваційного процесу, а впровадження нововведення на ринку – комерціалізації.
Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу для одержання нової, радикально поліпшеної продукції, технології її виробництва, організації праці, системи управління з метою підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ринкових позицій підприємства. Інновації прийнято розглядати як основний фактор, що забезпечує зростання і процвітання підприємства. Основними цілями інновацій є мінімізація собівартості продукції (послуг) та підвищення її конкурентних переваг.
Інновації прийнято поділяти:
O на продуктові і технологічні;
O базисні та покращуючі;
O стратегічні та адаптуючі.
Продуктові інновації – це випуск принципово нових або вдосконалення попередніх видів продукції і послуг з метою підвищення їх споживчих якостей і конкурентних переваг, що сприяє збільшенню обсягу продаж. Технологічні інновації спрямовані на підвищення організаційно-технічного рівня операційного процесу шляхом покращання наявної та використання нової прогресивнішої техніки і технології виробництва, впровадження пере* дових методів організації праці, вдосконалення системи управління підприємством. Вони безпосередньо впливають на економію витрат: зниження матеріало-, праце-, фондо-, енергоємності продукції та послуг, і як наслідок – на величину прибутку.
Базисні інновації Передбачають створення принципово нових продуктів і технологій. Покращуючі інновації – це дрібні і середні винаходи, які вдосконалюють технологію виробництва або якісні характеристики вже відомих товарів.
До стратегічних інновацій належать нововведення, використання яких забезпечує переваги “першого ходу”, в результаті чого підприємство може отримати високі прибутки і зайняти лідерські позиції на ринку товарів і послуг. Адаптуючі (реактивні) Інновації – це ті, які впроваджують підприємства слідом за лідером, щоб не допустити відставання у конкуренції за ринки збуту.
Розробка інновацій – один з основних напрямів стратегічного аналізу, що здійснюється на рівні вищого керівництва. Основні його завдання:
O визначення техніко-економічних характеристик інновації, оцінка її якості, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції;
O визначення суми інвестицій на розробку і впровадження інновації;
O визначення можливостей для розробки інновації: фінансових, кадрових, матеріально-технічних;
O визначення строку окупності інновації;
O оцінювання ефективності інновації.
При цьому варто розмежовувати інновації та інвестиції, хоч між ними є дуже тісний зв’язок. Інноваційний процес не можливий без інвестицій, а здійснення інвестицій без інновацій не має економічного сенсу, оскільки такий підхід консервує відставання у галузі техніки та технології, що в результаті знижує конкурентоспроможність підприємства. Враховуючи їхній тісний взаємозв’язок, іноді для оцінювання ефективності інновацій та інвестицій використовують одні й ті самі показники, що не зовсім правильно. Для інвестиційного проекту основним критерієм є його фінансова ефективність з погляду привабливості для інвесторів. Для інноваційного проекту важливі не лише фінансові результати, але і його новизна, яка задовольняє попит споживачів і виробників.
Тому для оцінювання ефективності інновацій застосовують ширшу систему показників, ніж для оцінювання ефективності інвестицій. їх можна об’єднати у три групи.
До Пертої групи Належать показники, які характеризують виробничий ефект від застосування інновації:
1.1. Приріст обсягу виробництва продукції (АВП):
АВП = ВПГ-ВП0у
Де ВП0у ВПі – валовий обсяг виробництва продукції відповідно після і до використання нововведення.
1.2. Приріст доданої вартості (АДВ):
АДВ-ДВг-ДВо,
Де ДВі>ДВ0 – додана вартість відповідно після і до застосування нововведення.
1.3. Економія матеріальних ресурсів (AMP):
AMP = Qx(BMX°6 ~ BM Q00),
Де BMj06, BMQ06 – витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно до і після інновації;
Qi – річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.
1.4. Економія витрат від зниження собівартості продукції (ДВ):
АВ-еЛСо-Сх),
Де Со, – собівартість одиниці продукції відповідно до і після інновації;
Qi – річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.
1.5. Скорочення фонду робочого часу на виробництво продукції {АФРЧ):
АФРЧ-Я^Т Мо-ТМі),
Де Тм0УТмі – відповідно працемісткість продукції до і після застосування нововведення.
Якщо цю економію розділимо на річний фонд робочого часу одного працівника, то отримаємо відносне скорочення кількості працівників у результаті інновації.
1.6. Зростання середньогодинного виробітку працівника (АГВІЯ):
ВЯ0 +ДВЯ1в
АГВ, =—–ГВП,
Ш ВРЧ<>-АРЧь 0
Де ВЯо – вартість випуску продукції до впровадження інновації;
ЛВЯ1я – збільшення випуску продукції за рахунок впровадження інновації;
ВРЧ$ – витрати праці на виробництво продукції до впровадження інновації;
АРЧІЯ – економія робочого часу після впровадження інновації;
ГВо – середньогодинний виробіток до впровадження інновації.
1.7. Зниження матеріаломісткості продукції (АМмЇН):
МВА-АМВ, Я
АМм, Я =—–Мм0,
” ВП0-АВПЇа
Де МВ0 – сума матеріальних витрат на виробництво продукції до впровадження інновації;
БМВІН – економія матеріальних витрат за рахунок впровадження інновації.
1.8. Зниження витратомісткості продукції (ДВМІВ):
АВМ. Я =-^—ВМ0,
Де В0 ~~ загальна сума витрат на виробництво продукції до використання інновації;
АВ – зміна витрат за рахунок впровадження інновації.
До Другої групи належать показники, що характеризують фінансову ефективність нововведень.
2.1. Приріст маржі покриття, обчисленої як різниця між чистою виручкою і сумою змінних витрат з реалізації продукції (ЛМЯ);
АМП=*МП0-МПХі
Де МПИ МЯ0 – маржа покриття відповідно після і до використання нововведень.
2.2 Приріст чистого доходу (А9Д) за рахунок застосування інновації:
АЧД-ЧДг-ЧДь
Де ЧДх, ЧД0 – дохід, що включає чистий прибуток і амортизацію, відповідно, після і до використання нововведення.
2.3. Приріст прибутку до виплати процентів і податків (АЕВІТ);
АЕВІТ = ЕВІТХ – ЕВІТ0,
Де ЕВІТ9 ЕВІТц – сума прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків відповідно після і до застосування нововведення.
2.4. Приріст чистого прибутку після виплати процентів і податків (АЧП):
АЧП^ЧПх-ЧЩ,
Де ЧП9 ЧЩ – сума чистого прибутку після і до впровадженвя нововведення.
2.5. Приріст маржинальної рентабельності, обчисленої відношенням загальної суми маржі покриття до чистої виручки (ДМД):
Де МЯИ М#о – маржинальна рентабельність, відповідно, після і до впровадження нововведення.
2.6. Приріст рентабельності витрат (ДРв), обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до повної собівартості реалізованої продукції:
&;Рв = Рв1-Рв0,
Де РвИ Рв0 – рентабельність витрат, відповідно, після і до впровадження нововведення.
2.7. Приріст рентабельності обігу, обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до суми виручки (АРоб): де Рди, Р^о – рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.
2.8. Приріст чистої норми прибутковості продукції, обчисленої відношенням чистої прибутковості від реалізації продукції після виплати процентів податків до суми нетто-виручки (ДРЧ):
Д-^ч = Рчі – – РчО”
Де Р”і, РЧО – рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.
2.9. Приріст рентабельності сукупного капіталу, вкладеного в активи підприємства (АВЕР):
ЬВЕР^ВЕРі-ВЕРо,
Де ВЕРі, ВЕР0 – рентабельність сукупного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.
2.10. Приріст рентабельності власного капіталу, обчисленої відношенням чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ДАО£):
АЯОЕ^ІЮЕх-ІЮЕо,
Де РОЕц ЯОЕ0 – рентабельність власного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.
Детальніше оцінка чутливості наведених вище показників до інноваційних заходів розглянута у параграфі 18.3.
До третьої групи належать показники інвестиційної ефективності інновацій. Тут використовується та сама система показників, що й для оцінки ефективності реальних інвестицій: чистий приведений ефект, індекс рентабельності, дисконтований строк окупності, методику розрахунку яких наведено вище. Особливість полягає лише в тому, що тут треба враховувати всю суму інвестиційних витрат підприємства в комерціалізацію інновацій, починаючи з інвестицій на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки й закінчуючи процесом запуску у виробництво й виходу на ринок.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)