Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 11.6. Аналіз ефективності інноваційної діяльності

Сутність і значення Інноваційної діяльності. Показники, що характеризують ефективність інновацій. Методика їх розрахунку.

Під інноваціями розуміють прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції, процесів. Трансформація нової ідеї (новації) в інновацію отримала назву інноваційного процесу, а впровадження нововведення на ринку – комерціалізації.

Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу для одержання нової, радикально поліпшеної продукції, технології її виробництва, організації праці, системи управління з метою підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ринкових позицій підприємства. Інновації прийнято розглядати як основний фактор, що забезпечує зростання і процвітання підприємства. Основними цілями інновацій є мінімізація собівартості продукції (послуг) та підвищення її конкурентних переваг.

Інновації прийнято поділяти:

O на продуктові і технологічні;

O базисні та покращуючі;

O стратегічні та адаптуючі.

Продуктові інновації – це випуск принципово нових або вдосконалення попередніх видів продукції і послуг з метою підвищення їх споживчих якостей і конкурентних переваг, що сприяє збільшенню обсягу продаж. Технологічні інновації спрямовані на підвищення організаційно-технічного рівня операційного процесу шляхом покращання наявної та використання нової прогресивнішої техніки і технології виробництва, впровадження пере* дових методів організації праці, вдосконалення системи управління підприємством. Вони безпосередньо впливають на економію витрат: зниження матеріало-, праце-, фондо-, енергоємності продукції та послуг, і як наслідок – на величину прибутку.

Базисні інновації Передбачають створення принципово нових продуктів і технологій. Покращуючі інновації – це дрібні і середні винаходи, які вдосконалюють технологію виробництва або якісні характеристики вже відомих товарів.

До стратегічних інновацій належать нововведення, використання яких забезпечує переваги “першого ходу”, в результаті чого підприємство може отримати високі прибутки і зайняти лідерські позиції на ринку товарів і послуг. Адаптуючі (реактивні) Інновації – це ті, які впроваджують підприємства слідом за лідером, щоб не допустити відставання у конкуренції за ринки збуту.

Розробка інновацій – один з основних напрямів стратегічного аналізу, що здійснюється на рівні вищого керівництва. Основні його завдання:

O визначення техніко-економічних характеристик інновації, оцінка її якості, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції;

O визначення суми інвестицій на розробку і впровадження інновації;

O визначення можливостей для розробки інновації: фінансових, кадрових, матеріально-технічних;

O визначення строку окупності інновації;

O оцінювання ефективності інновації.

При цьому варто розмежовувати інновації та інвестиції, хоч між ними є дуже тісний зв’язок. Інноваційний процес не можливий без інвестицій, а здійснення інвестицій без інновацій не має економічного сенсу, оскільки такий підхід консервує відставання у галузі техніки та технології, що в результаті знижує конкурентоспроможність підприємства. Враховуючи їхній тісний взаємозв’язок, іноді для оцінювання ефективності інновацій та інвестицій використовують одні й ті самі показники, що не зовсім правильно. Для інвестиційного проекту основним критерієм є його фінансова ефективність з погляду привабливості для інвесторів. Для інноваційного проекту важливі не лише фінансові результати, але і його новизна, яка задовольняє попит споживачів і виробників.

Тому для оцінювання ефективності інновацій застосовують ширшу систему показників, ніж для оцінювання ефективності інвестицій. їх можна об’єднати у три групи.

До Пертої групи Належать показники, які характеризують виробничий ефект від застосування інновації:

1.1. Приріст обсягу виробництва продукції (АВП):

АВП = ВПГ-ВП0у

Де ВП0у ВПі – валовий обсяг виробництва продукції відповідно після і до використання нововведення.

1.2. Приріст доданої вартості (АДВ):

АДВ-ДВг-ДВо,

Де ДВі>ДВ0 – додана вартість відповідно після і до застосування нововведення.

1.3. Економія матеріальних ресурсів (AMP):

AMP = Qx(BMX°6 ~ BM Q00),

Де BMj06, BMQ06 – витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно до і після інновації;

Qi – річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.

1.4. Економія витрат від зниження собівартості продукції (ДВ):

АВ-еЛСо-Сх),

Де Со, – собівартість одиниці продукції відповідно до і після інновації;

Qi – річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.

1.5. Скорочення фонду робочого часу на виробництво продукції {АФРЧ):

АФРЧ-Я^Т Мо-ТМі),

Де Тм0УТмі – відповідно працемісткість продукції до і після застосування нововведення.

Якщо цю економію розділимо на річний фонд робочого часу одного працівника, то отримаємо відносне скорочення кількості працівників у результаті інновації.

1.6. Зростання середньогодинного виробітку працівника (АГВІЯ):

ВЯ0 +ДВЯ1в

АГВ, =—–ГВП,

Ш ВРЧ<>-АРЧь 0

Де ВЯо – вартість випуску продукції до впровадження інновації;

ЛВЯ1я – збільшення випуску продукції за рахунок впровадження інновації;

ВРЧ$ – витрати праці на виробництво продукції до впровадження інновації;

АРЧІЯ – економія робочого часу після впровадження інновації;

ГВо – середньогодинний виробіток до впровадження інновації.

1.7. Зниження матеріаломісткості продукції (АМмЇН):

МВА-АМВ, Я

АМм, Я =—–Мм0,

” ВП0-АВПЇа

Де МВ0 – сума матеріальних витрат на виробництво продукції до впровадження інновації;

БМВІН – економія матеріальних витрат за рахунок впровадження інновації.

1.8. Зниження витратомісткості продукції (ДВМІВ):

АВМ. Я =-^—ВМ0,

Де В0 ~~ загальна сума витрат на виробництво продукції до використання інновації;

АВ – зміна витрат за рахунок впровадження інновації.

До Другої групи належать показники, що характеризують фінансову ефективність нововведень.

2.1. Приріст маржі покриття, обчисленої як різниця між чистою виручкою і сумою змінних витрат з реалізації продукції (ЛМЯ);

АМП=*МП0-МПХі

Де МПИ МЯ0 – маржа покриття відповідно після і до використання нововведень.

2.2 Приріст чистого доходу (А9Д) за рахунок застосування інновації:

АЧД-ЧДг-ЧДь

Де ЧДх, ЧД0 – дохід, що включає чистий прибуток і амортизацію, відповідно, після і до використання нововведення.

2.3. Приріст прибутку до виплати процентів і податків (АЕВІТ);

АЕВІТ = ЕВІТХ – ЕВІТ0,

Де ЕВІТ9 ЕВІТц – сума прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків відповідно після і до застосування нововведення.

2.4. Приріст чистого прибутку після виплати процентів і податків (АЧП):

АЧП^ЧПх-ЧЩ,

Де ЧП9 ЧЩ – сума чистого прибутку після і до впровадженвя нововведення.

2.5. Приріст маржинальної рентабельності, обчисленої відношенням загальної суми маржі покриття до чистої виручки (ДМД):

Де МЯИ М#о – маржинальна рентабельність, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.6. Приріст рентабельності витрат (ДРв), обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до повної собівартості реалізованої продукції:

&;Рв = Рв1-Рв0,

Де РвИ Рв0 – рентабельність витрат, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.7. Приріст рентабельності обігу, обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до суми виручки (АРоб): де Рди, Р^о – рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.8. Приріст чистої норми прибутковості продукції, обчисленої відношенням чистої прибутковості від реалізації продукції після виплати процентів податків до суми нетто-виручки (ДРЧ):

Д-^ч = Рчі – – РчО”

Де Р”і, РЧО – рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.9. Приріст рентабельності сукупного капіталу, вкладеного в активи підприємства (АВЕР):

ЬВЕР^ВЕРі-ВЕРо,

Де ВЕРі, ВЕР0 – рентабельність сукупного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.10. Приріст рентабельності власного капіталу, обчисленої відношенням чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ДАО£):

АЯОЕ^ІЮЕх-ІЮЕо,

Де РОЕц ЯОЕ0 – рентабельність власного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

Детальніше оцінка чутливості наведених вище показників до інноваційних заходів розглянута у параграфі 18.3.

До третьої групи належать показники інвестиційної ефективності інновацій. Тут використовується та сама система показників, що й для оцінки ефективності реальних інвестицій: чистий приведений ефект, індекс рентабельності, дисконтований строк окупності, методику розрахунку яких наведено вище. Особливість полягає лише в тому, що тут треба враховувати всю суму інвестиційних витрат підприємства в комерціалізацію інновацій, починаючи з інвестицій на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки й закінчуючи процесом запуску у виробництво й виходу на ринок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 11.6. Аналіз ефективності інноваційної діяльності