Економічна злочинність в Україні – Кравчук С. Й. – Лекція 9. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
9.1. Проблеми законодавчого удосконалення механізму регулювання діяльності підприємницьких суб’єктів в Україні
Організована злочинність у сфері економіки залишається головним дестабілізуючим фактором соціального розвитку в Україні. Найбільш враженими економічною злочинністю залишаються сфери відносин у кредитно-фінансовій, банківській системах, зовнішньоекономічній діяльності, а також нафтогазозабезпечення. Основну роль в організації злочинної діяльності в цих сферах відіграють корумповані державні службовці, відносини між якими постійно удосконалюються, особливо це стосується їх впливу на прийняття правових, фінансових та господарських рішень. Тобто корупція на сьогодні набула політичного забарвлення. Проявляється вона не лише в корисливих зловживаннях владою чи службовим становищем, а й у привласненні державного та колективного майна, особливо у великих розмірах, контрабанді, ухиленнях від оподаткування.
Організованою економічною злочинністю завдається серйозна шкода не лише економіці, а й суспільству в цілому. Окремі приватні особи та державні службовці вчиняють суспільнонебезпечні і протиправні діяння, в той же час такі дії не визнаються кримінальним законодавством злочином. Тому законодавчі інститути, які відіграють важливу роль в упередженні економічної злочинності і її основи – корупції, потребують удосконалення [15, с. 69].
Аналізуючи криміногенну ситуацію, яка склалася в останні роки в сфері економіки, можна зробити висновок, що злочинні угруповання руйнівно впливають на ряд галузей промисловості та народного господарства. При цьому, як правило, вони діють практично за однією і тією ж схемою, шо свідчить про високий рівень організованості цих угруповань. У більшості випадків, під прикриттям як дійсно існуючих, так і фіктивних підприємницьких структур, укладаються договори з державними металургійними підприємствами на виконання посередницьких послуг по експорту металопродукції іноземним фірмам. Після поставок металопродукції за кордон іноземні фірми, з якими посередниками було укладено угоди, розраховуються частково або зовсім цього не роблять. Так, наприклад, одна із одеських фірм відправила за кордон 55,4 тис. тонн металу на суму 12,3 млн. доларів США, але в Україну від проведеної експортної операції надійшло лише 4 млн. доларів США.
Поширеним явищем стала ліквідація управлінських недержавних підприємств відразу ж після відправлення металу за кордон, що дає можливість їх керівникам – ділкам за попередньою домовленістю з іноземними партнерами ділити валютну виручку й свою частину залишати на особових рахунках в іноземних банках.
Слід зазначити, що для маскування протиправної діяльності правопорушники використовують не лише тіньовий сектор економіки в Україні, а й іноземні фірми. У такий спосіб було завдано значних збитків ряду підприємств Міністерства промислової політики України, які уклали контракти на експорт металу з фіктивними або неплатоспроможними іноземними фірмами. Аналогічні криміногенні процеси відбуваються і в ряді інших галузей економіки.
Широко використовує тіньовий сектор економіки легалізацію за кордоном коштів, здобутих в Україні злочинним шляхом. Проблема “відмивання” коштів і осідання їх за кордоном залишається сьогодні однією з найактуальніших. Спостерігається й тенденція створення спільних підприємств з метою отримання різноманітних предметів та приховування валютних коштів за кордоном. Все більш поширеного характеру набувають факти, коли спільні підприємства створюються не для здійснення статутної діяльності, а для разових, як правило, зовнішньоекономічних операцій на користь іноземного партнера, після проведення яких вони ліквідовуються. Тому майже 70% валютного прибутку в Україну не надходить, а осідає на рахунках закордонних банків, відкритих на підставних осіб, і лише 10% валютних коштів, що надходять до України, використовуються для розвитку виробництва. Сума коштів, що незаконно перебувають за межами нашої держави, сягає за один мільярд доларів США (22, с. 3].
Тіньовий сектор економіки використовується і для вчинення злочинів у фінансово-кредитній сфері, особливо таких, як фінансові шахрайства, розкрадання кредитів, незаконна конвертація валюти та її переказ за кордон та інші, що призводять до поглиблення критичного стану економіки і є однією з причин кризи неплатежів та інших негативних явищ.
Заданими Даніеля Кауфмана (Світовий банк), в Україні як мінімум 200 млн. доларів щомісяця минає канали легальної економіки. За даними Національного банку України, неповернення до кас банків впроваджених в обіг грошей в середньому становить 14 %. За різними оцінками, за межами легальної економіки перебуває в обігу приблизно 7-10 млрд. доларів. При усій умовності цих оцінок, вони свідчать про загрозливі масштаби тіньового сектору економіки. Враховуючи ж неконфіскаційний характер проведеної в вересні 1996 р. грошової реформи та відсутність механізму контролю за обміном карбованців на гривні, переважна маса готівки, як і раніше, залишається поза банківським контролем в тіньовому секторі економіки України [31, с. 29).
Поряд з цим значні кошти злочинного походження через ті ж тіньові економічні структури вкладаються в легальний бізнес, що посилює негативну роль злочинних угруповань у суспільно-політичному житті країни.
З метою покращання правозастосовної діяльності правоохоронних органів по викриттю та припиненню діяльності підприємств з ознаками фіктивності потребує нормативно-правового тлумачення поняття “тіньове підприємство” та визначення чітких ознак їх тіньової економічної діяльності, відсутність яких вкрай ускладнює боротьбу з такими комерційними структурами, які на сьогодні є ключовим технологічним інструментом у здійсненні протиправної діяльності.
Крім цього потребує удосконалення складний законодавчий механізм скасування державної реєстрації тіньових суб’єктів економічної діяльності, оскільки практика боротьби з такими підприємствами свідчить про можливість використання з метою ухилення від оподаткування пакетів документів раніше виявлених суб’єктів тіньового сектору економіки.
З урахуванням активізації протиправних проявів, спрямованих на заволодіння коштами державного бюджету внаслідок діяльності суб’єктів тіньового сектору економіки, доцільно визначити у кримінальному законодавстві відповідальність за вчинення таких протиправних дій та створити дієву систему контролю податкових органів за процедурою перереєстрації (перекупки) підприємств, в т. ч. на підставних осіб.
Окрім цього запобіганню діяльності суб’єктів тіньового сектору економіки сприятиме створення системи державних реєстрів обліку суб’єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки тіньової діяльності, та обліку втрачених або викрадених паспортів. При цьому необхідно законодавчо зобов’язати державних реєстраторів при реєстрації суб’єктів господарської діяльності здійснювати перевірку засновників за державними реєстрами та повідомляти про сумнівні факти правоохоронні органи.
Отже вирішення проблем законодавчого удосконалення механізму регулювання діяльності підприємницьких суб’єктів в України потребує від законодавчої та виконавчої влади неординарних заходів по наведенню законності і порядку в економіці і, у першу чергу, посилення контрольних, фінансових і владних функцій.
Оздоровити криміногенну ситуацію, створити належну правову обстановку в економіці можливо за умов прийняття цілого ряду економічних законів і нормативних актів та їх практичної реалізації.
Потребує приведення у відповідність до Конституції України економічного законодавства, в першу чергу Господарського кодексу України, законів “Про власність”, “Про господарські товариства”, “Про аудиторську діяльність”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про боротьбу з корупцією”. Є нагальною потреба у розробці і прийнятті законів про державне регулювання та підтримку розвитку малого і середнього підприємництва; про фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб; про порядок видання ліцензій на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; про декларування фізичними особами доходів і майна; про протидію використанню (легалізації) незаконно здобутих коштів і майна та ін.
Принципове значення має приведення банківського законодавства до вимог Основного Закону України щодо забезпечення стабільності грошової одиниці, створення і функціонування грошового ринку, організації готівкового та безготівкового грошового обігу і головне – дієвого контролю за діяльністю комерційних банків та інших фінансових установ.
Актуальним запишається питання про удосконалення податкового законодавства. Не всі види податків, зазначених у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, мають належне законодавче забезпечення.
Для нейтралізації негативних тенденцій, а отже й поліпшення криміногенної ситуації в підприємницькій сфері економіки, вбачається доцільним внести зміни до законодавчих та інших нормативних актів, які регламентують порядок створення та реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
Питання реєстрації статутних документів також недостатньо врегульовано. Це дає можливість певним особам вносити до них вигадані види діяльності, якими вони і не збираються займатися. Реєстрація не поставлена у залежність від наявності в багатьох підприємців виробничих приміщень, устаткування, коштів, сировини, кваліфікації, досвіду роботи і т. ін.
Враховуючи критичну ситуацію в економіці і, зокрема, в бюджетній сфері, вбачається за доцільне поряд із внесенням до законів запропонованих змін та доповнень, спрямованих на посилення боротьби з тіньовою економікою, провести в Україні суцільну перереєстрацію всіх суб’єктів підприємницької діяльності.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)