Економічна злочинність в Україні – Кравчук С. Й. – 7.2. Негативні чинники впливу злочинності у сфері оподаткування на економіку України
На сьогодні в Україні здійснити контроль за незаконно отриманими коштами практично неможливо, оскільки декларування власності, придбаної її суб’єктами, не здійснюється. Тому рекетири (які, на жаль, здійснюватимуть свою діяльність в Україні ще не одне десятиліття), утримувачі будинків розпусти, особи, що привласнюють державну чи колективну власність, а також ухиляються від сплати податків до державного бюджету, мають можливість придбати і юридично закріпити за собою той чи інший виробничий чи побутово-торгівельний об’єкт, залишившись поза увагою правоохоронних та контролюючих органів.
Згадані вище особи для того, щоб уникнути настирливих питань з боку останніх щодо джерел походження наявних у них коштів, намагаються перевести незаконно отримані кошти в офіційні. Для цього існує ряд варіантів, одним із яких є виграші по лотерейних білетах, отримання спадщини і таке інше.
Крім цього, існує ряд варіантів так званого відмивання незаконно отриманих коштів. Як показує практика, одним із найбільш типових є вкладення коштів у приватну торгівлю. Але досить поширені випадки, коли той чи інший житель України може за власні кошти безконтрольно придбати квартиру чи іншу житлову будову, автомобіль. При проведенні такої операції в договорі купівлі-продажу вказується значно менша сума від фактично оплаченої колишньому власнику того чи іншого об’єкта. Через деякий час особа, яка придбала будівлю, автомобіль чи тому подібне, може знову реалізувати його, черговий раз “відмивши” готівкові кошти.
При проведенні такої операції виникає питання: чи дійсно необхідно здійснювати такі складні операції, укладати контракти, юридично оформляти придбання нерухомості, оплачувати за процедуру оформлення, вести переговори про купівлю-продаж, платити відповідне мито, а також податок на власність, оскільки в Україні на сьогодні майже 12% осіб, які користуються високим соціальним статусом, ніяких податків не сплачують?
Досліджуванням встановлено, що саме припущення про те, що тіньові гроші перетворюються в легальні, малоймовірно. Уданому випадку на першу позицію виступає проблема перекачування коштів з одного сектору до іншого. На сьогодні майже 40% коштів легального сектору економіки знаходиться поза контролем, тобто вони є тіньовими. В той же час понад 50% тіньового сектору економіки переводить отримані від власної діяльності кошти в легальний бізнес. Тобто чітке розмежування коштів тіньового і легального секторів економіки визначити практично неможливо.
Безумовно, ідеальне суспільство має лише легальний сектор, чим на сьогодні ні одна країна світу не відзначається. Факти приховування від оподаткування чи іншої злочинності в такому суспільстві відсутні. До такого ідеального стану прагнуть всі держави, застосовуючи для цього відповідні санкції. Поки що шлях до такого стану у нашому суспільстві є достатньо довгим і в найближчому майбутньому ми повинні рахуватися з фактами наявності злочинів, в тому числі економічних. Більш того, варто враховувати ті обставини, що, наприклад, кошти, отримані шляхом вчинення економічних злочинів, часто використовуються на фінансування подальшої злочинної діяльності. Так, торгівці наркотиками використовують частину прибутку від своєї діяльності на ввезення нових наркотичних речовин та їх реалізацію в країні і за її межами. Таке застосування тіньових грошей в цій же сфері призводить до її поступового зростання і, як наслідок, впливу на легальний сектор економіки у державі. Володіючи значним капіталом та підтримуючи стосунки з міжнародними злочинними елементами, вони поступово стають достатньо сильним противником для правоохоронних органів.
У цій лекції розглядається питання лише про те, як тіньові кошти переводяться в легальні. В якості одного із прикладів такого інвестування є випадок, коли торгівець наркотиками використовує частину власного прибутку від реалізації наркотичної сировини для придбання акцій виробничих чи торгівельних будівель на аукціоні. Однією із умов є те, що інвестицією буде виключно вкладення капіталу, а також відсутність намірів впливу на діяльність того чи іншого підприємства або комерційної структури. В такому випадку практично неможливо заперечувати проти таких дій з позицій упередження економічної злочинності. Придбання акцій означає, що про тіньові гроші владні структури попереджені і ці гроші стають об’єктом оподаткування. Таким чином, придбання акцій має набагато більше переваг, ніж безконтрольний обіг грошей, які в кінцевому рахунку можуть бути використаними для вчинення нових злочинів.
Безумовну перевагу має лише той випадок, коли гроші, отримані в результаті неорганізованої злочинної діяльності, будуть затрачені на придбання акцій торгівельних підприємств, а не використовуватимуться у тіньовому секторі економіки. Варто було б також надати перевагу вкладенням з їх боку в найбільш респектабельний ресторан, бар чи кафетерій, що має достатній зиск і буде сприяти вкладенню отриманих прибутків в цю ж торгівельну сферу. Ресторан чи інший подібний об’єкт торгівельного обслуговування буде сприяти також тому; що тіньові гроші не вивозитимуться в якості капіталу за кордон, а поповнюватимуть бюджет України.
Наведені приклади свідчать на користь вкладених у державі капіталів. Але зовсім по-іншому ідуть справи тоді, коли тіньові гроші використовуються для впливу на роботу торгівельного об’єкта в легальному секторі. Якщо ресторан буде використовуватись відповідно до законів – ніяких побоювань з боку його власника не повинно бути. Коли ж ресторан перетвориться в установу, де здійснюватимуться злочинні дії, то органи, що надають йому право торгувати спиртними напоями, повинні більш уважніше слідкувати за комерційними діями нових власників і, по можливості, перешкоджати повному чи частковому переходу ресторану із легального бізнесу в тіньовий.
З викладеного слідує, що державним органам недоцільно визначати умови адміністративної та цивільно-правової відповідальності підприємців у випадку збільшення ними власного статутного капіталу при частковому ухиленні від сплати податків. При цьому не варто сподіватись нате, що їх власники будуть свої офіційно зароблені гроші вкладати в ресторанну справу. Практика стверджує, що основна частка цих коштів направлятиметься на вчинення протиправних діянь у цій же сфері. Дії такого характеру необхідно упереджувати чи припиняти незалежно від того, фінансуються ці ресторани легальними чи тіньовими коштами. Це стосується також і всіх інших господарюючих суб’єктів, які здійснюють свою діяльність подібним чином.
У якості доказів суб’єктивної сторони злочину доцільно використовувати підробку фінансових документів, умисну відмову від їх надання, заняття підприємницькою діяльністю за підробленими документами або без необхідного на те дозволу, наявність в господарюючого суб’єкта значних сум грошей, походження яких не підтверджується документально.
Практика роботи податкових органів свідчить, що отримані у тіньовому секторі економіки прибутки акумулюються у вигляді приватних заощаджень окремих громадян, які не подають до відповідних органів щорічних звітів. Тому, виникає необхідність у застосуванні непрямих методів проведення перевірок фізичних осіб, за допомогою яких можна отримати інформацію про підприємницьку діяльність платника податків з інших джерел, а не зі звітності та безпосередніх бухгалтерських документів. До таких джерел необхідно віднести:
Рух коштів по рахунках бухгалтерських установ;
Результати перевірок третіх осіб;
Аналіз результатів діяльності платника податків за певний період. Для визначення податкових зобов’язань платника податків співставляється рівень його витрат (документальних та фактичних) із надходженнями. У випадку невідповідності таких витрат потрібно робити висновки про факти навмисного приховування доходів від оподаткування чи їх заниження, що дозволить ставити питання про стягнення до бюджету відповідних сум з правопорушника та притягнення Його до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України [1].
Для практичного застосування непрямих методів визначення доходів платника необхідно внести доповнення до Податкового кодексу України про можливість їх застосування працівниками Державної податкової служби при проведенні документальних перевірок.
Дійсно, контроль за інвестиціями в окремих народногосподарських галузях не зупинить злочинних дій, які вчиняються для проведення дозвілля чи вкладення грошей в неконтрольовані галузі чи економічні об’єкти. По-перше, завжди будуть існувати автомобілі, дорогоцінності, поїздки за кордон, предмети мистецтва, антикваріат, акції та цілий ряд інших речей, придбання яких є неконтрольованим. І по-друге, надто важко практично не допустити вкладення тіньових коштів, особливо через підставних осіб, в галузі, що контролюються. Адже за своїм характером тіньові кошти нічим не відрізняються від легальних.
Отже варто відмітити, що всяка злочинна діяльність повинна каратись. Важливо досягти того, щоб у державі тіньові кошти взагалі були відсутні. В практиці боротьби зі злочинністю краще її упередити, ніж завадити вкладенню незаконно отриманих коштів в окремі галузі.
Сьогоднішній досвід роботи правоохоронних та контролюючих органів свідчить, що зростання податкових проблем в Україні пов’язане із збільшенням розмірів сплати коштів державного бюджету із кожної одиниці реалізованого товару, продукції, наданих послуг чи виконаних робіт. Для припинення таких масових правопорушень, крім зменшення відповідного відсотку, який підлягає податковому обкладанню, необхідно ввести відповідальність за правопорушення за нормами цивільного, адміністративного та кримінального права.
Ухилення від оподаткування – основний вид правопорушень, до якого необхідно віднести: ненадання податковим органам інформації про власні прибутки; приховування прибутків шляхом внесення неправдивих даних у звітні документи, а також підробка податкових документів. Приховування інформації про прибутки шляхом обману, шахрайства та підробки документів доцільно віднести до злочинних дій, які повинні каратися кримінальним судочинством у вигляді значних сум штрафів (понад 100 неоподаткованих мінімумів заробітних плат) чи позбавлення волі на термін до 5 років. У випадку систематичного ухилення від сплати крупних сум податків необхідно збільшити термін позбавлення волі до 8-10 років, а в рахунок сплати податків – вилучати власність громадянина чи суб’єкта підприємництва, яких не сплачує податки чи обов’язкові платежі.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)