Економічна злочинність в Україні – Кравчук С. Й. – 10.3. Методи проведення судово-економічних експертиз

Проведення судово-економічних експертиз та використання спеціалістів є необхідним для документування злочинної діяльності в сфері економіки, оскільки вони надають докази для судового розслідування. При виявленні і доказуванні порушень, які сприяли економічним зловживанням, розробленні рекомендацій та їх реалізації слідчому та експерту-економісту необхідно керуватися фундаментальними фінансово-бухгалтерськими поняттями, оскільки вони знаходяться у безпосередньому зв’язку зі змістом роботи в економічній галузі правоохоронного органу, судово-експертної установи та бухгалтерії.

Аналіз ревізійної та експертної практики дозволяє вказати на основні способи викривлення облікових даних, що використовуються з метою розкрадання сировини, матеріалів, грошей в умовах обробки бухгалтерської інформації на електронно-обчислювальній техніці:

Підробка даних шляхом заниження прибутку або завищення видатку матеріальних цінностей в ПЕОМ;

Навмисні помилки, підробки в процесі кодування первинних документів;

Викривлення облікових даних щодо сировини, матеріалів шляхом введення в електронно-обчислювальних машинах даних документів, які раніше пройшли обробку, або фальсифікованих документів;

Підробка кодів номенклатурних номерів у первинних документах.

Для виявлення вказаних помилок доцільно використовувати первинні документи, а також контрольні програми ПЕОМ, які є по суті обліковими реєстрами хронологічних записів.

Про можливі розкрадання державної чи колективної власності при використанні обліку матеріалів на електрони о-обчислю вальних машинах свідчать такі ознаки:

– відсутність необхідних реквізитів та наявність виправлень у первинних документах, які направляються на обробку на електронно-обчислювальну техніку;

– суперечливість даних первинних документів та даних ПЕОМ;

– невідповідність підсумків дебетового і кредитового обігу контрольних даних ПЕОМ;

– відсутність на видаткових документах штампа про погашення. До помилок, зловживань, вчинених при проведенні інвентаризації

Відносяться:

– незалучення спеціалістів виробництва в роботі інвентаризаційних комісій, що знижує якість інвентаризацій;

– визначення результатів інвентаризації комісією лише у сумарній формі;

– здійснення необгрунтованих прийому та відпуску цінностей у процесі інвентаризації;

– приписки в інвентаризаційних відомостях матеріалів, яких не вистачає;

Передача інвентаризаційній комісії раніше вже описаних матеріалів;

Пред’явлення цінностей, які отримані в борг в інших організаціях;

– надання безтоварних накладних на відпуск цінностей іншим організаціям.

Згадані приписки можна виявити проведенням загальної інвентаризації у декількох взаємопов’язаних матеріально відповідальних осіб, порівнянням записів про залишки одних і тих же найменувань матеріалів в інвентарних описах на початок та на кінець облікового періоду, а також порівняння різних примірників одного опису.

Крім наведених ознак зловживаннями можуть бути:

Невідповідність кількості цінностей, вказаних на сторінках, кількості, зазначеній комісією у підсумку;

Відсутність в інвентаризаційних описах підписів матеріально відповідальних осіб про те, що всі документи пред’явлено комісії;

– відсутність підпису осіб, яким передано матеріальні цінності Всі види контролю взаємопов’язані та доповнюють один одного.

На практиці вони використовуються у різному порядку, чим досягається краща ефективність контролю. У процесі проведення ревізії інспекторами застосовуються способи та прийоми дослідження документів і даних бухгалтерського обліку, які дають можливість викрити недоліки та зловживання в роботі господарюючих суб’єктів. Основними з них є:

– перевірка дотримання вимог нормативних актів щодо оформлення тексту облікових документів;

Арифметична перевірка;

Зустрічна перевірка та співставлення документів;

Відтворення кількісно-сумарного обліку;

Контрольна перевірка;

Хронологічний аналіз господарської діяльності.

Перевірка дотримання вимог нормативних документів полягає в тому, щоб виявити відповідність документів формі, яка встановлена для даної господарської операції. Це також дозволяє визначити справжність документів, реквізитів у них та проведених записів. Крім того вона надає можливість виявити факти підчисток на документі, травлення, дописок та інших текстових і цифрових записів, відтисків печаток й штампів.

При нормативній перевірці визначається правильність ціни, розміру податку, розцінок, ставок накладних витрат, норм природного збитку та їм подібних. Порушення нормативів по таких реквізитах можуть мати ознаки матеріальних чи службових зловживань. Дослідження цих операцій дозволяє виявити їх правомірність або порушення правил виконання, що може мати ознаки розкрадання державного чи колективного майна, приховання нестачі або надлишків матеріалів, сировини чи інших цінностей.

Арифметична перевірка полягає в тому, що особа, яка проводить перевірку, контролює правильність підсумкових показників, результати різних підрахунків щодо виробничої чи торгівельної діяльності. Така перевірка дозволяє виявити неправильність підрахунків відсотків, підсумків та інших сумарних даних.

Зустрічна перевірка передбачає співставлений різних документів, які відображають проведення однієї чи взаємопов’язаних операцій. Кожна господарська операція як поза межами, так і всередині господарюючого суб’єкта оформляється первинними документами, які фіксуються в бухгалтерському обліку. При проведенні зустрічної перевірки і співставленні даних різних документів виявляються приписки та інші порушення.

Відтворення кількісно-сумарного обліку використовують у тих випадках, коли облік руху товарно-матеріальних цінностей ведеться в грошовому вимірі. На підставі первинних документів відтворюють проведені розрахункові операції щодо об’єкта вивчення, визначають документальний залишок товарно-матеріальних цінностей, який порівнюється з результатами інвентаризації, що дозволяє уточнити фактичний рух окремих матеріальних цінностей та викрити можливу їх нестачу чи надлишок. Застосування цього прийому дозволяє виявити факти розкрадань за рахунок пересортування товарно-матеріальних цінностей. Крім того він застосовується при відсутності зведених бухгалтерських документів та занедбаності аналітичного обліку.

Контрольна звірка полягає в тому, шо за початковий залишок беруться результати інвентаризації на початок періоду, який ревізується, до нього додається документальне надходження та виключення витрат, чим отримують документальний залишок, який звіряється з результатами останньої інвентаризації. Якщо фактична кількість товарно-матеріальних цінностей по акту інвентаризації не перевищує його максимального залишку, то стан діяльності суб’єкта господарювання вважається нормальним. Виявлення надлишку свідчить про наявність неврахованих товарно-матеріальних цінностей.

Хронологічний аналіз господарських операцій використовується при необхідності простеження за рухом товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за конкретний період. Такі аналізи проводяться по певних господарських операціях за кожний день шляхом співставлений залишків на початок дня, приходу, витрат за день і виведення залишку на кінець дня. Хронологічне дослідження по днях дає можливість відтворити реальність проведених операцій, а також правильність оформлення та достовірності документів, які відображають товарно-фінансові операції.

Аналіз діяльності суб’єктів підприємницької діяльності дозволяє дослідити економічні явища та причини, які обумовили одержані результати діяльності, а також визначити ступінь виконання виробничих завдань, правильність їх обгрунтування, виявити резерви та розробити заходи щодо їх застосування.

Для виявлення економічної злочинності перераховані вище прийоми використовуються комплексно. Вони набувають особливої актуальності, оскільки в процесі формування ринкових відносин значно поширились зловживання у сфері приватизації державного майна, фінансування, ціноутворення, підприємництва, банківської, зовнішньоекономічної діяльності та оподатковування.

Предметом судово-економічних експертиз є фактичні дані про допущені правопорушення економічного характеру:

Зловживання у веденні бухгалтерського обліку і контролю, в організації виробництва, розподілу продукції;

Порушення методики і нормативів при плануванні, фінансуванні і кредитуванні господарської діяльності;

Завдання підприємницькій діяльності матеріальної шкоди або перешкоджання своєчасному виявленню фактів, які спричиняють до неефективного, збиткового виробництва.

Об’єктом дослідження судово-економічних експертиз є інформація, що міститься в певних процесуальних матеріалах, первинних зведеннях, звітних бухгалтерських документах, установчих, реєстраційних, договірних, фінансових, банківських, планово-економічних, статистичних, ревізійних, Інвентаризаційних, митних, приватизаційних! податкових та подібних їм матеріалах.

Методами експертизи є нормативна, арифметична, реквізитна перевірки, порівняльний аналіз даних бухгалтерського обліку, моделювання та аналізу господарської діяльності. Метод моделювання на сьогодні є найбільш ефективним, оскільки при його застосуванні виявляються недоліки по складанню господарюючими суб’єктами бізнес-плану, проведення маркетингових операцій, використання прийомів активізації касового обігу, перепрофілювання виробництва відповідно до попиту і їм подібне.

При проведенні узагальнень найбільш доцільним є використання:

Статистичного методу;

Порівняльного аналізу;

Опитування чи анкетування.

Форми експертизи про злочини в сфері економіки продиктовані процесуальними та позапроцесуальними діями слідчого, прокурора, судді при розслідуванні, розгляді та вирішенні відповідних кримінальних чи господарських справ. Необхідність постійної допомоги експертів-економістів породила дні форми використання даних судової експертизи при розслідуванні та попередженні злочинів – процесуальну і непроцесуальну. Процесуальна форма діяльності полягає у встановленні експертом при проведенні експертизи обставин, які, на його думку, сприяли або могли сприяти вчиненню і маскуванню правопорушень та розробці на цій підставі конкретних пропозицій по їх ліквідації чи запобіганню. Діяльність експерта при застосуванні цієї форми міститься у постанові чи ухвалі про призначення експертизи відповідно до Закону України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. та ст. 200 Кримінально-процесуального кодексу України. В них зазначено, що експерт має право вказувати в акті судової експертизи виявлені в процесі її проведення факти, які мають значення для справи 14].

Виявлені фактичні дані та заходи з попередження правопорушень повинні відображатись у дослідницькій частині висновку експерта. Пропозиції по недопущенню в наступному правопорушення випливатимуть з результатів проведеного дослідження, мати належне обгрунтування, конкретність та аргументованість. При недоцільності розголошення встановлених експертом криміногенних обставин та розроблених заходів висновки викладаються в окремому спеціальному повідомленні, яке надсилається лише особі, за ініціативою якої призначена експертиза.

Сьогодення потребує залучення громадськості до проведення загальнодержавних заходів із подолання корупції. Одним із таких шляхів є створення при Федерації профспілок України, в тому числі незалежних, громадських структур (комітетів) по розгляду скарг і заяв громадян та підприємців про вчинення службовими особами органів влади та управління усіх рівнів, а також правоохоронних органів корупційних діянь. При таких громадських структурах доцільно створити юридичні сектори, функціями яких передбачити розгляд отриманих заяв щодо неправомірних дій вищезгаданих категорії службових осіб, правову оцінку отриманих матеріалів і подальшу їх передачу правоохоронним органам за компетенцією. Результати роботи громадських структур при Федерації профспілок України повинні обов’язково відображатись в електронних та друкованих засобах масової інформації.

Крім того, при Федерації профспілок та ЇЇ регіональних структурах доцільно створити центр моніторингу всіх засобів масової інформації, який би проводив аналіз інформації, що подається друкованими та електронними засобами масової інформації, визначав їі відносність, контролював прийняття правоохоронними органами чи прокуратурою заходів по перевірці та документуванню кожного факту, а також винесення судовими органами конкретних рішень по кожній справі. Повноваження, права і обов’язки громадських комітетів при Федерації профспілок України необхідно закріпити в окремій статті Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції”.

У випадку необхідності застосування термінових заходів у зв’язку з наслідками повідомлення надсилається слідчому, прокурору, суду для негайного їх вжиття до закінчення експертизи.

Позапроцесуальна форма експертизи характеризується діяльністю експерта, яка виходить за межі процесу. Вона полягає в проведенні узагальнень експертної оцінки разом із органами прокуратури. Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ чи суду для виявлення обставин, які могли сприяти вчиненню правопорушення, а також передбачає підготовку відповідних узагальнень за отриманими експертними матеріалами інформацій та проведення загально профілактичних заходів.

Отже, важливу роль у припиненні правопорушень у сфері економіки відіграє належна організація документування по оперативно-розшукових справах та в процесі розслідування злочинної діяльності. При проведенні такого документування неможливо обійтися без участі спеціалістів державних контрольних та податкових служб, а також установ судових експертиз. Спеціальні знання та вміння, якими володіють працівники цих установ, становлять об’єктивну основу для виявлення та кваліфікованого дослідження криміногенних обставин злочинів, в першу чергу у сфері економіки. Поряд з цим найкращі можливості у викритті вказаних злочинів мають судово-економічні експертизи: судово-бухгалтерська, судова фінансово-кредитна, судова експертиза економіки праці, судова планово-економічна експертиза, судова економіко-статистична експертиза.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Економічна злочинність в Україні – Кравчук С. Й. – 10.3. Методи проведення судово-економічних експертиз