Економічна теорія. Політекономія – Семененко В. М. – Тема 2. Суспільне виробництво та його складові. Продуктивні сили і виробничі відносини
2.1.Суспільне виробництво як матеріальна основа життя людини.
2.2.Фактори виробництва. Продуктивні сили та виробничі відносини.
2.3.Науково-технічний прогрес та його роль у розвитку виробництва.
2.1. Суспільне виробництво як матеріальна основа життя людини
Поняття “економіка “вживається в двох значеннях: як сфера господарського життя і як наука, що вивчає цю сферу.
Економічна наука – це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.
Економіка як сфера господарського життя полягає у виробництві благ та послуг, що розподіляються, обмінюються і спрямовуються на задоволення людських і виробничих потреб. Без виробництва зазначені потреби не можуть бути реалізовані.
Виробництво завжди, незалежно від суспільно-економічної формації, характеризується наявністю взаємодії суб’єкта і об’єкта. Суб’єктом виробництва виступають люди, а об’єктом – природа. У процесі цієї взаємодії людина видозмінює речовини природи і пристосовує її для задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, який включає три складові: а) працю людини; б) предмети праці; в) засоби праці (рис. 2.1).
Праця – свідома, доцільна діяльність людини з приводу використання своїх розумових і фізичних сил у процесі виробництва благ. Це найважливіший елемент процесу виробництва, без якого предмети праці і засоби праці є мертвими речами.
Предмети праці – усе те, на що спрямована праця людини. Вони бувають двох видів:
– предмети, які дані самою природою;
– і, що підлягають попередньому обробленню. Такі предмети праці називаються сировиною.
Засоби праці – це речі або комплекс речей, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, перетворюють їх і пристосовують для своїх потреб. До них належать, наприклад, інструменти, машини і обладнання, виробничі будівлі, транспортні засоби тощо. Загальним засобом праці є земля. Залежно від функцій, які виконуються в процесі праці, та чи інша річ може бути і предметом, і засобом праці. Так, функціонуючий токарний верстат належить до засобів праці, а той, що перебуває в ремонті, – до предметів праці.
Предмети праці і засоби праці в сукупності становлять Засоби виробництва. Проте виробництво – це не просто сума складових елементів, це складна система взаємодії суб’єкта і об’єкта через технологію та організацію виробництва.
Технологія виробництва – це спосіб дії праці і знарядь праці на предмети праці.
Організація виробництва – певним чином упорядкована взаємодія узгоджених усіх складових виробництва. Завершенням процесу виробництва є виготовлення певного продукту.
За формою продукту (результатами виробництва) виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне (рис. 2.2).
Матеріальне виробництво – сукупність галузей економіки, в яких виробляють матеріально-речові продукти та надають матеріальні послуги.
Нематеріальне виробництво – сукупність галузей економіки, в яких виробляють інтелектуальні і духовні продукти та нематеріальні послуги.
Матеріальне виробництво є головною сферою людської діяльності. Воно є основою усього життя людського суспільства. Отже, основними ознаками виробництва є:
– виробництво завжди виступає як суспільне виробництво;
– у процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності;
– суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється, удосконалюється;
– виробництво є важливою складовою частиною тієї чи іншої економічної системи.
Результатом виробництва, тобто взаємодії людини і природи, з одного боку, та економічних відносин між людьми, з другого – є продукт, відповідне благо, або послуга.
За своєю формою та економічним призначенням блага та послуги, створені в суспільному виробництві, використовуються як предмети споживання та засоби виробництва. Перші надаються для задоволення життєвих потреб населення та інших видів невиробничого призначення, а Другі Використовуються для продовження процесу виробництва і є предметами й засобами праці.