Економічна теорія. Політекономія – Семененко В. М. – 4.1. Сутність і структура економічних потреб суспільства

4.1.Сутність і структура економічних потреб суспільства.

4.2.Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія.

4.1. Сутність і структура економічних потреб суспільства

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.

Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. (рис.4.1).

Потреби в найбільш загальному вигляді є усвідомленою індивідом необхідністю в певних матеріальних і духовних благах та послугах. Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежить дві визначальні причини.

Перша причина має фізіологічний характер (людина – це жива істота, яка потребує певних засобів існування).

Друга причина є результатом суспільних умов (зміст потреб залежить від рівня розвитку економіки, продуктивних сил, панівних відносин власності, взаємозв’язків з іншими країнами світу, стану економічної безпеки, національних, історичних особливостей розвитку економіки тощо.

Спектр потреб надзвичайно широкий, проте в течії розглядаються тільки ті потреби, які пов’язані зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб.

Економічні потреби – це частка суспільних потреб, це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до ефективної діяльності з метою забезпечення як власного добробуту, так і добробуту своєї сім’ї.

Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном і споживанням. Цей взаємозв’язок проявляється таким чином:

А) необхідність задоволення потреб спонукає до виробництва необхідних життєвих
Благ. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари і послуги, стимулює
Розвиток потреб людини. Такий самий діалектичний характер має і взаємодія по-
Треб і обміну;

Б) задоволення економічних потреб здійснюється в процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби.

Існують різноманітні економічні потреби. Вчені-економісти класифікують їх за різними критеріями. Великого значення при цьому надається градації потреб за ступенем їхньої нагальності. В межах цього підходу всі економічні потреби умовно можна розподілити на дві групи: першочергові, необхідні для підтримки життя людини як біологічної системи (їжа, одяг, житло, безпека, здоров’я), та другорядні, не першочергові, що зумовлені як рівнем розвитку суспільства, так і соціальним положенням у ньому самої людини (певний тип житла, рівень освіти, проведення дозвілля та ін.).

За суб’єктами задоволення потреби поділяються на Суспільні, колективні, особисті. При цьому важливо, що їх розглядають не як ізольовані елементи, а як певну складну систему, підпорядкованість у якій визначається видом економічної системи, поточними, стратегічними завданнями та іншими чинниками.

Розрізняють також загальнолюдські потреби: у світі, екологічній безпеці, стабільності, розвитку традиційної потреби (для масового задоволення); нові потреби, та ті, що зароджуються. Потреби мають історичний характер і з розвитком суспільства змінюються кількісно і якісно: одні відмирають, а інші зароджуються. Кожен спосіб виробництва формує специфічні суспільні потреби (рабів – рабовласників, феодалів – кріпаків тощо). Як з погляду виникнення, так і реалізації послідовності задоволення потреб у суспільстві, як стверджують західні економісти, існує певна ієрархія – від задоволення потреб первинних, базисних до вторинних, від I рівня – до II і III рівня. Щоб детальніше зрозуміти один із таких підходів, необхідно розглянути ієрархію потреб за А. Маслоу, який запропонував їхню градацію відповідно до їхньої вагомості (рис. 4.2).

Людина прагне задовольнити насамперед першочергові невідкладні свої потреби. І якщо вони задоволені, то на відповідний термін ці потреби перестають бути рушійним мотивом для людини. У нього виникає бажання задовольнити наступні за вагомістю потреби. Останні задають програму діяльності, а діяльність забезпечує можливість їхнього задоволення. Потреби визначають зміст майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності: діяльність повинна задовольнити потреби на достатньому рівні. Це теоретичне дослідження, як стверджують економісти, має велике практичне значення, його використовують при розробленні системи мотивації праці.

Досить важливою є класифікація потреб за ступенем їхньої реалізації. За цим критерієм розрізняють:

1) абсолютні потреби (породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки);

2) дійсні потреби (відповідають рівню розвитку економіки певної країни);

3) платоспроможні потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін.

В економічних дослідженнях існують і інші, не менш значні, класифікації потреб. Реалізація або задоволення потреб означає певний рівень споживання благ, який залежить від багатьох факторів. Серед них:

– рівень розвитку продуктивних сил суспільного виробництва й економічної ефективності ;

– соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ, які забезпечують соціально-економічну ефективність;

– політичний устрій держави, система організації й управління виробництвом, політика держави;

– традиції, рівень культури;

– історично визначений спосіб виробництва, формації, цивілізації.

Проте задоволення одних потреб завжди спричинює виникнення інших, більш різноманітних. Це відбувається з кількох причин. Перша причина – людина не може одноразово задовольнити свої потреби в споживчих благах. Друга причина – людина завжди прагне до чогось нового, досконалішого, ніж уже має. Третя причина На потреби ринкової економіки впливає конкуренція виробників, що постійно пропонують нові споживчі блага, реклама тощо.

Таким чином, продуктивні сили, невпинно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, що склалися, а й стають грунтом для виникнення нових потреб. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно і свідчить про дію в суспільстві об’єктивного Закону зростання потреб.

Економічна теорія. Політекономія   Семененко В. М.   4.1. Сутність і структура економічних потреб суспільства

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу (див. рис. 4.1). Він характеризує не просто зростання потреб, а й зміну їхньої структури, їхній новий якісний рівень. У сфері економічних відносин потреби проявляються як інтереси, тобто задоволення потреб забезпечуються в процесі реалізації економічних інтересів та є рушійною силою економічного й духовного прогресу людства, що стимулює появу все нових і нових потреб.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економічна теорія. Політекономія – Семененко В. М. – 4.1. Сутність і структура економічних потреб суспільства