Економічна теорія: Політекономія – Базилевич В. Д. – Теорії циклічних коливань
Ми діємо тільки тоді, коли сталася криза. Щоб отримати кошти на сейсмічні дослідження, необхідно влаштувати землетрус.
Том Зиммі
§ 1. Циклічність економічного розвитку як прояв макроекономічної нестабільності. Теорії циклічних коливань
Будь-якій формі руху матерії, включаючи економічну, властива нестабільність, яка проявляється в тому, що зміни в будь-якому системному об’єкті нагромаджуються поступово і система їх сприймає спокійно, оскільки коливання, спричинені цими змінами, за своєю силою не перевищують потужність стабілізуючих механізмів системи. Як тільки домінування стабілізуючих чинників порушується, зв’язки, що утримували систему в спокійному стані, руйнуються, система збурюється, коливання її стають відчутними. Такий стан характеризує систему як Нестабільну. Періодичність таких коливань, які порушують стабільність системи, залежить від самої системи та сили тих причин, Що впливають на її коливання.
Економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно, хвилеподібно. Така форма руху значною мірою пояснюється законом спадної граничної продуктивності усіх факторів виробництва. Для того, приміром, щоб земля давала кращі результати з кожного гектара, необхідні докорінні зміни в технічному (технологічному) базисі. Тільки тоді буде мати сенс здійснення нових капіталовкладень. У межах наявної технології зростання ефективності інвестицій завжди має певну межу, подолання якої обумовлюється НТП та вищою кваліфікацією робітників. Застосування новинок НТП потребує нагромадження квліталу. Запровадження їх у виробництво зумовлює спочатку швидке зростання граничної корисності факторів виробництва, потім це зростання повільнішає і з певного моменту починає спадати. Так відбуваються підйоми і спади в економіці. Якщо зміни в технологічному базисі галузей інфраструктури відбуваються через великі проміжки часу (споруди, мости, дороги тощо мають тривалий строк експлуатації), то йдеться про довгі хвилі. Якщо ж йдеться про верстати, машини, устаткування, строк їх функціонування значно менший (до 10 років), оновлення їх відбувається швидше. Це спричиняє Середні Цикли. Таким чином, стає очевидним, що в самому технологічному базисі виробництва закладені підвалини хвилеподібного (циклічного) розвитку. Але й цим чинником не вичерпуються причини економічних коливань.
Проблема виявлення періодичності коливань в економіці та причин, що її обумовлюють, не залишала байдужим жодного із провідних економістів XIX-XX ст. Розглянемо деякі з теорій циклів.
Теорії циклічних коливань
Незважаючи на те, що циклічність – природна властивість руху економіки, її (циклічності) теоретичне осмислення починається тільки в XX ст. До цього об’єктом дослідження були кризи, а не цикли. Український вчений М. І. Туган-Баранов-ський об’єднав теорії циклів у три групи, залежно від того, якими процесами вчені намагались пояснити причини циклічних коливань. Це теорії суспільного виробництва, обміну та розподілу (табл. 16.1).
Ми розглянули в найзагальнішому вигляді існуючі теорії циклічних коливань. З другої половини XX ст. пожвавлюється науковий інтерес до моделей циклічних коливань. XXI ст. активізувало цей інтерес. Досліджуються найрізноманітніші чинники, що змушують економічну систему циклічно коливатися: різна реакція в часі сукупного попиту та сукупної пропозиції на зміну рівня цін; різна схильність до заощаджень підприємців та найманих працівників; зміни величини автономного попиту тощо. Ці моделі є об’єктом вивчення курсу “Макроекономіка”.
Таблиця 16.1. Класифікація теорій циклічних коливань за причинами їх виникнення
Теорії XIX ст. | Причини циклічних коливань | Автори теорій |
1 | 2 | 3 |
Теорії суспільного виробни- | Неможливість збуту одних товарів залежить від недостатнього обсягу виробництва товарів у інших галузях | Ж. Б. Сей |
Цтва | Порушення пропорційності в суспільному виробництві | Д. Рікардо |
Землеробство з властивими йому циклічними коливаннями зумовлює циклічні коливання в промисловості | Дж. Вільсон | |
Періодичне збільшення плям на сонячному диску | С. Джевонс | |
Основна суперечність капіталізму – між суспільним характером виробництва і приватно-капіталістичною формою привласнення, що виявляється як суперечність між виробництвом і споживанням та між організацією виробництва в межах окремої фабрики й анархією в межах національного виробництва | К. Маркс, Ф. Енгельс | |
Теорії обміну | Спекулятивні операції на товарному та грошовому ринках | М. Еванс, М. Вірт, К. Жугляр |
Теорії розподілу | Бідність спричиняє недостатній попит і породжує кризи. Причина бідності – в обмеженості ресурсів та в здатності людей непомірно стрімко розмножуватись | Т. Мальтус |
Продовження табл, 16
1 | 2 | 3 |
Нагромадження багатства та розширення виробництва, що не можуть з належною швидкістю пристосовуватись до швидких змін у попиті | С. де Сисмонді | |
Зростання в НД частки найманих працівників і зменшення частки капіталістів та підприємців, що спричиняє тенденцію до зниження прибутку та до пошуку капіталом вищого прибутку за кордоном | Дж. С. Мілль | |
Екстернальні (зовнішні) Теорії | O Природні явища; O війни; O зміни політичного та суспільного устрою; O відкриття нових земель, ресурсів, родовищ золота; O зміни в темпах приросту населення і його міграція; O науково-технічні відкриття та нововведення; O психологія (песимістичні та оптимістичні очікування) | Визнають практично всі вчені Е. Хансен та ін. А. Пігу таін. Й. Шумпетер Дж. М. Кейнс |
Інтервальні (внутрішні) теорії | Перенагромадження основного капіталу. Розширення та згортання банківського кредиту. Диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій у галузях І підрозділу, а також між організацією виробництва в межах —-.-._____ | Ф. Хайєк, Л. Мізестаін. Н. Хуотрітаін. М. І. Туган-Барановський |
Закінчення табл. 16.1
1 | 2 | 8 |
Окремого підприємства чи синдикату і неорганізованістю всього національного виробництва | ||
Змішані теорії | На прикладі дитячої іграшки “конячки-гойдалки” показує вплив зовнішніх шоків, які можуть бути достатніми чи недостатніми за силою, щоб спричинити коливання іграшки (економічної системи), залежність коливань від природи самої іграшки (економічної системи), яка може бути чи не бути чутливою до зовнішніх впливів | П. Самуельсон |
(2 votes, average: 4,00 out of 5)