Економічна теорія: Політекономія – Базилевич В. Д. – § 2. Економічний закон зростання потреб
Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер. На думку видатного українського дослідника М. Х. Бунге, “в ученні про потреби можна назвати найбільш правдоподібними такі три положення: 1) розвиток як окремих осіб, так і цілих суспільств, без розвитку потреб не можливий; 2) розвиток індивіда залежить від гармонійного розвитку притаманних йому потреб; 3) розвиток суспільства передбачає відповідність між потребами приватних осіб, з яких складається суспільний союз”3.
Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб.
Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби е спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб.
Вcезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення” Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.
Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Вирішальний вплив людської діяльності і виробництва на формування потреб підкреслював відомий англійський економіст А. Мар-шалл. “Кожний “новий крок вперед, – зазначав дослідник, – слід вважати результатом того, що розвиток нових видів діяльності породжує нові потреби, а не того, що нові потреби викликають нові види діяльності”4.
Складний механізм взаємодії потреб і виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення (рис. 2.2). Особливості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов пов’язані з гуманізацією соціально-економічного розвитку як визначальною ознакою формування постіндустріального
Суспільства. Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу:
– від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов’язаних із творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;
– від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення;
– від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;
– від речової структури споживання до переважання у ній послуг.
Рис. 2.2. Взаємовплив потреб і виробництва
Постійний процес удосконалення людської особистості, людська фантазія, конкуренція виробників і сучасні комунікації стимулюють безперервний розвиток та урізноманітнення потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потреби кожного моменту наштовхується на відносну обмеженість ресурсів. Вирішення суперечності міме невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжу є проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 2.3).
Виявлення шляхів ефективного використання обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмежних потреб пов’язане з постійною оцінкою та вибором альтерна
Рис. 2.3. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Тивних варіантів розвитку господарської діяльності. Виявлення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності. Сучасний бізнес не можливий без оволодіння вичерпною інформацією стосовно якісних параметрів, обсягу та динаміки потреб, їхнього прогнозування, а також активного впливу на формування обсягів і структури споживання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)