Економічна теорія: Політекономія – Базилевич В. Д. – § 1. Необхідність, зміст, структура та функції фінансів
Сплачувати податки і помирати мусить кожний.
Венджамін Франклін
§ 1. Необхідність, зміст, структура та функції фінансів
Термін “фінанси” походить від латинського finantia, що в перекладі означає “дохід”, “платіж”.
Спочатку цей термін вживався італійцями для характеристики руху грошей від одного власника або розпорядника до іншого. Згодом смислове навантаження терміна звузилося, і його застосовували для характеристики формування грошових надходжень до особистої каси монарха. З відокремленням державної казни від особистої власності монарха застосування цього терміна в міжнародній практиці пов’язують із системою грошових відносин у зв’язку з мобілізацією державою грошових ресурсів, необхідних для виконання нею своїх функцій: економічних, політичних, соціальних та ін.
У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).
Фінанси, таким чином, безпосередньо пов’язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм.
Так, до фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобів, зв’язку, охорони здоров’я тощо). Гроші, отримані у вигляді заробітної плати чи грошового переказу від родичів, – теж не в фінансами.
Не є фінансами і гроші, які, наприклад, центральний банк надає у позику комерційним банкам, або гроші фізичних та юридичних осіб, що перебувають на рахунках комерційних банків. Не відносять до фінансів і гроші, отримані у спадщину або від реалізації нерухомості громадянами і т. ін. Це означає, що гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються.
Об’єктивна необхідність фінансів, Незвважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов’язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб’єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.
Наявність різних потреб у суб’єктів ринкового господарства зумовлює виникнення різних видів фінансових зв’язків (рис. 17.1).
Рис. 17.1. Структура фінансів
До приватних фінансів подекуди відносять фінанси населення (домогосподарств, сім’ї). Це пов’язано з проблемою вивчення структури надходжень і витрат сімейного бюджету. Такий підхід потребує пояснення.
Фінанси домогосподарства – грошові відносини щодо формування та використання громадянами (членами сім’ї), які разом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом. Проблема фінансів домогосподарства теоретично осмислюється вітчизняною наукою і потребує подальшого розвитку. Сьогодні нам важливо зрозуміти, що купівля-продаж товарів домогосподарства ми – явище обміну. Формування спільних грошових фондів та використання їх – сфера розподільчих (перерозподільчих відносин), яка і утворює фінанси.
Фінанси підприємств, установ та організацій – система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінансових ресурсів). На цьому рівні формується переважна частка фінансових ресурсів країни.
Фінанси громадських об’єднань – система відносин між:
– громадськими об’єднаннями та їхніми членами;
– щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;
– за напрямами використання грошових фондів об’єднання: – громадськими об’єднаннями і підприємствами, організаціями
Й установами (добровільні внески, пожертвування тощо);
– між різними рівнями громадських об’єднань;
– між громадськими об’єднаннями і підвідомчими господарськими об’єднаннями.
Державні фінанси – особлива сфера розподільчих відносив, пов’язана з первинним і вторинним розподілом та використаним ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.
Такі грошові засоби набувають форм:
– державного бюджету;
– регіональних бюджетів;
– місцевих бюджетів;
– спеціальних фондів;
– фінансів державних підприємств. Риси фінансів:
– набирають грошової (ненатуральної) форми;
– носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на відміну від обміну, якому властива еквівалентність;
– розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу);
– акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплатній основі.
Ознаки фінансових ресурсів (засобів):
– виражають відносини власності;
– перебувають у постійному русі;
– мають особливі джерела формувавня;
– відрізняються за напрямами використання;
– мають специфічний склад учасників формування, розподілу та використання.
Значення фінансів. Фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб’єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і Розподілу Їх незалежно від внеску суб’єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім’ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.