Економічна теорія: Політекономія – Базилевич В. Д. – § 1. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
Глава 21. ІНТЕРНАЩОНАЖЩІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ І СВІТОВИЙ РИНОК
Мир-чеснота цивілізації, війна –Її злочин.
Віктор Гюго
§ 1. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.
Етапи розвитку світового господарства:
I – кінець XIX – початок 20-х років XX ст.;
II – друга третина 20-х років – кінець 80-х років XX ст.;
III – кінець 80-х – початок 90-х років XX ст. і продовжується нині.
Світове господарство характеризується:
– зростанням інтернаціоналізації Економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;
– створенням багатогранної системи Міжнародних економічних відносин;
– формуванням міжнаціональних механізмів регулювання Економічних взаємовідносин між країнами.
Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.
Рис. 21.2. Форми міжнародного поділу праці
Сучасний етап розвитку МПП характеризується: – розвитком спеціалізації та кооперування виробництва на-укомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);
– поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;
– інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;
– загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг.
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік
Рис. 21.3. Форми інтернаціоналізації економік
Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) – процес зближення та взаємопроникнення національних госпо-дарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.
МЕІ має переважно регіональний характер. Форми МЕІ:
– торговельна інтеграція (створення зон вільної торгівлі) країн-учасниць;
– валютно-фінансова інтеграція (зняття обмежень на переміщення капіталів всередині угруповання, єдина валютна політика тощо);
– створення єдиного економічного простору (усунення не-тарифних бар’єрів у взаємній торгівлі).
Рис. 21.5. Суб’єкти світового господарства
Провідну роль у сучасному світовому господарстві відіграють інтернаціональні промислові та банківські корпорації.
Міжнародні корпорації (МНК) – концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства.
Транснаціональні корпорації (ТИК) – основні суб’єкти світогосподарських зв’язків на сучасному етапі.
THK – фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані, – найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні відділення, філії, підприємства.
Транснаціональні банки (ТНЕ) – крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу (спираючись на мережу закордонних підприємств) і контролюють (за державної підтримки) валютні й кредитні операції на світовому ринку.
Класифікація країн світового господарства
За специфікою господарських систем:
– країни з розвиненою ринковою економікою;
– країни з ринковою економікою, що розвивається;
– країни з перехідними до ринку економіками;
– країни з неринковою економікою. За ступенем економічного розвитку:
– високорозвинені;
– середньо розвинені;
– З низьким рівнем розвитку. Крім того, нині виділяють:
– нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та Латинської Америки;
– високодохідні нафтоекспортуючі країни;
– найменш розвинені країни.
Структура міжнародних організацій та інститутів
Спеціалізовані:
– АСС – Адміністративний комітет з координації роботи спеціалізованих закладів ООН та Міжнародного агентства з атомної енергії;
– UNPC – Комісія ООН з питань народонаселення;
– СТС – Комісія ООН з питань діяльності ТНК;
– ILO – Міжнародна організація праці та ін. Галузеві економічні об’єднання:
– IAEA – Міжнародне агентство з атомної енергії;
– ІСАО – Міжнародна організація цивільної авіації;
– UNCTAD – Конференція ООН з торгівлі і розвитку;
– IMF – Міжнародний валютний фонд;
IBRD-Міжнародний банк реконструкції і розвитку та ін. Міжнародні галузеві організації:
– OPEC – Організація країн-експортерів нафти;
– GATT – Генеральна угода з тарифів і торгівлі;
– EBRD – Європейський банк реконструкції і розвитку;
-EUROATOM-Європейське товариство з атомної енергії та ін. Міжнародні об’єднання підприємців:
– IRU – Міжнародний союз автомобільного транспорту;
– IUMI – Міжнародний союз морського страхування;
– SITA – Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку і т. ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)